02.02.26
33/812/59/26
Миколаївський апеляційний суд
Провадження № 33/812/59/26 Головуючий суду І інстанції
Категорія: ч. 2 ст. 172-15 КУпАП суддя Гапоненко Н.О.
Суддя апеляційного суду
Чебанова-Губарєва Н.В.
02 лютого 2026 року м. Миколаїв
Суддя судової палати у кримінальних справах Миколаївського апеляційного суду Чебанова-Губарєва Н.В.,
за участю секретаря - Савчук В.В.
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
розглянула, апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову судді Березанського районного суду Миколаївської області від 23 грудня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.
За постановою судді, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення А7052 № 31 від 29 листопада 2025 року, майор ОСОБА_1 , начальник групи з'ясування обставин, причин та умов вчинення правопорушення військової частини НОМЕР_1 , за поточним місцем проходження служби в АДРЕСА_1 не виконав законні вимоги командира, не завершив службові розслідування, призначені наказами командира військової частини НОМЕР_1 від 29.09.2025 р. № 850 «Про призначення службового розслідування» та від 01.11.2025 р. № 1091 «Про продовження термінів службового розслідування...» (за фактом крадіжки зброї), від 29.10.2025 р. № 1052 «Про призначення службового розслідування» та від 11.11.2025 р. № 1139 «Про продовження термінів службового розслідування...» (за фактом завдання шкоди державі внаслідок можливої переплати додаткової винагороди військовослужбовцям, передбаченої під час дії воєнного стану), які він повинен був завершити до 27 та 28 листопада 2025 року, тобто проявив недбале ставлення до своїх службових обов'язків, передбачених абз. 2 п. 2 розділу ІV Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом МОУ від 21.11.2017 р. № 608, щодо дотримання особою, яка проводить службове розслідування, вимог законодавства України, вжиття усіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного та своєчасного розслідування обставин вчиненого правопорушення, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , просить скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити. Вважає що, постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства України, висновки суду не ґрунтуються на належних та допустимих доказах, у зв'язку з чим не відповідають фактичним обставинам справи. Судом не з'ясовано обставини, що мають значення для справи.
Вказує, що судом не враховано його доводи, підтверджені відповідними доказами про неможливість завершення службових розслідувань у встановлені строки. Причинами не завершення яких, стало те, що дані службові розслідування були дуже об'ємні, потребували отримання, систематизації та аналізу великої кількості інформаційного матеріалу та документів, а враховуючи ту обставину, що підрозділи військової частини, у володінні яких перебувають необхідні документи, та без отримання яких неможливо було завершити службові розслідування, знаходяться на значній відстані один від одного, процес збору матеріалів службових розслідувань значно ускладнився. Більш того, командиром військової частини йому було доручено йому проведення ще значної кількості інших службових розслідувань, проведення яких також займало багато часу.
Звертає увагу, що звертався до командира військової частини з рапортами про продовження строку службових розслідувань, а тому в його діях відсутня така ознака даного правопорушення, як службова недбалість.
Зауважує, що в постанові судом невірно вказано про часткове визнання вини, адже він вину не визнавав, посилаючись на неможливість виконання наказів у встановлені строки, а_ визнав факт пропуску строків службових розслідувань.
Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд доходить наступного.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя суду першої інстанції має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддею зазначені вимоги закону при розгляді справи стосовно ОСОБА_1 виконані в повному обсязі.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення А7052 № 31 від 29 листопада 2025 року, майор ОСОБА_1 , начальник групи з'ясування обставин, причин та умов вчинення правопорушення військової частини НОМЕР_1 , за поточним місцем проходження служби в АДРЕСА_1 не виконав законні вимоги командира, не завершив службові розслідування, призначені наказами командира військової частини НОМЕР_1 від 29.09.2025 р. № 850 «Про призначення службового розслідування» та від 01.11.2025 р. № 1091 «Про продовження термінів службового розслідування...» (за фактом крадіжки зброї), від 29.10.2025 р. № 1052 «Про призначення службового розслідування» та від 11.11.2025 р. № 1139 «Про продовження термінів службового розслідування...» (за фактом завдання шкоди державі внаслідок можливої переплати додаткової винагороди військовослужбовцям, передбаченої під час дії воєнного стану), які він повинен був завершити до 27 та 28 листопада 2025 року, тобто проявив недбале ставлення до своїх службових обов'язків, передбачених абз. 2 п. 2 розділу ІV Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом МОУ від 21.11.2017 р. № 608, щодо дотримання особою, яка проводить службове розслідування, вимог законодавства України, вжиття усіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного та своєчасного розслідування обставин вчиненого правопорушення, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Частина 2 ст. 172-15 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду. Вказана норма є бланкетною, а відтак під час провадженні у справі з'ясовується, серед іншого, яку норму спеціального закону порушила особа, в чому полягає суть цих порушень із відповідним закріпленням вказаних норм.
Статтею 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідно до вимог ст. 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром. У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром, який призначив службове розслідування, або старшим командиром, але не більш як на один місяць.
Відповідно до вимог ст. 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін. Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов'язаний доповісти командирові, який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові, а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов'язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.
Відповідно до вимог «Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України» затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 розділу III пункту 8, встановлено, що особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об'єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування.
Відповідно до Пункт 2 розділу III «Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України» затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
Відповідно до порядку Пункт 12 розділу III даного переліку, службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром. В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром, який призначив службове розслідування, або старшим командиром, але не більше ніж на один місяць.
Відповідно до порядку Пункт 13 розділу III даного переліку, перенесення строків проведення службового розслідування здійснюється за відповідним наказом посадової особи, яка призначила службове розслідування.
Згідно з постановою Верховного Суду від 21.05.2021 р. у справі № 185/12161/15-к, відповідальність за недбалість настає у разі, якщо особа мала обов'язок і реальну можливість діяти, але свідомо не діяла.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи майор ОСОБА_1 , не виконав законні вимоги командира, не завершив службові розслідування, призначені наказами командира військової частини НОМЕР_1 від 29.09.2025 р. № 850 «Про призначення службового розслідування» та від 01.11.2025 р. № 1091 «Про продовження термінів службового розслідування...» (за фактом крадіжки зброї), від 29.10.2025 р. № 1052 «Про призначення службового розслідування» та від 11.11.2025 р. № 1139 «Про продовження термінів службового розслідування...» (за фактом завдання шкоди державі внаслідок можливої переплати додаткової винагороди військовослужбовцям, передбаченої під час дії воєнного стану), які він повинен був завершити до 27 та 28 листопада 2025 року, тобто проявив недбале ставлення до своїх службових обов'язків,
Посилання апелянта на неможливість їм закінчення службових розслідувань з причин, що не залежали від його волі не впливають на наявність в його діях складу інкримінованого правопорушення. Оскільки, вищевказаним Порядком встановлено максимально допустимий загальний строк проведення службового розслідування до одного місяця (з можливістю продовження до двох місяців). Командир військової частини має право визначати конкретні, оперативні строки для проведення розслідування, залежно від характеру події, службової необхідності та потреби забезпечення належного правопорядку, за умови, що такі строки не перевищують визначених Порядком максимальних меж. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи майор ОСОБА_1 в строки визначені законодавством не завершив доручені йому службові розслідування, чим проявив службову недбалість.
Доводив апеляційної скарги про надмірну завантаженість не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, відсутні підстави для скасування чи зміни постанови судді місцевого суду. Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП,
апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Березанського районного суду Миколаївської області від 23 грудня 2025 року, щодо ОСОБА_1 , - залишити без змін.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду Н.В. Чебанова-Губарєва