Березівський районний суд Одеської області
05.02.2026
Справа № 494/208/26
Провадження № 3/494/68/26
05 лютого 2026 року м. Березівка
Суддя Березівського районного суду Одеської області Панчишин А.Ю. , розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення, які надійшли від СРПП Березівського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною 2 статті 126, частиною 1 статті 121-3, частиною 1 статті 126 та частиною 1 статті 121-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
03.02.2026 року до Березівського районного суду Одеської області надійшли адміністративні справи за протоколами серії ЕПР1 №577906 від 28.01.2026 року за ч. 2 ст. 126 КУпАП, серії ЕПР1 №577920 від 28.01.2026 року за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, серії ЕПР1 №577925 від 28.01.2026 року за ч. 1 ст. 126 КУпАП та серії ЕПР1 №577913 від 28.01.2026 року за ч. 1 ст. 121-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Постановою суду від 05.02.2026 року вказані справи об'єднані в одне провадження під спільним номером 494/208/26 (провадження 3/494/68/26) та призначені до розгляду на 05.02.2026 року.
Так згідно протоколу серії ЕПР1 №577906 про адміністративне правопорушення від 28.01.2026 року вбачається, що 28.01.2026 року о 18 год. 20 хв. по вул. Перемоги, 20 в м. Березівка, Березівського району, Одеської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21061 д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому не мав права керувати даним транспортним засобом відповідної категорії, а саме: не отримував посвідчення водія, чим порушив п.2.1.а Правил дорожнього руху, затверджених ПКМУ від 10 жовтня 2001 р. №1306, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст.126 КУпАП.
Також, згідно протоколу серії ЕПР1 №577920 про адміністративне правопорушення від 28.01.2026 року вбачається, що 28.01.2026 року о 18 год. 20 хв. по вул. Перемоги, 20 в м. Березівка, Березівського району, Одеської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21061 д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому номерний знак був непідсвічений в темну пору доби, чим порушив п.2.9.в Правил дорожнього руху, затверджених ПКМУ від 10 жовтня 2001 р. №1306, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.121-3 КУпАП
Крім того, згідно протоколу серії ЕПР1 №577925 про адміністративне правопорушення від 28.01.2026 року вбачається, що 28.01.2026 року о 18 год. 20 хв. по вул. Перемоги, 20 в м. Березівка, Березівського району, Одеської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21061 д.н.з. НОМЕР_1 , без чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушив п.2.1.ґ Правил дорожнього руху, затверджених ПКМУ від 10 жовтня 2001 р. №1306, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.126 КУпАП.
Згідно протоколу серії ЕПР1 №577913 про адміністративне правопорушення від 28.01.2026 року вбачається, що 28.01.2026 року о 18 год. 20 хв. по вул. Перемоги, 20 в м. Березівка, Березівського району, Одеської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21061 д.н.з. НОМЕР_1 , у якого відсутні передбачені конструкцією брудозахисні бризовики, чим порушив п.31.4.7.е Правил дорожнього руху, затверджених ПКМУ від 10 жовтня 2001 р. №1306, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.121-1 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 05.02.2026 року у присутності свого законного представника ОСОБА_2 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, з протоколами, складеними відносно нього, згоден, свою вину визнає, у вчиненому розкаюється.
Слід зазначити, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов'язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».
З огляду на наведене, зважаючи на те, що у матеріалах справи міститься заява від ОСОБА_3 про розгляд справи за його відсутності, а також те, що справи щодо правопорушень, передбачених ст. ст. 121-1 та 126 не відносяться до переліку, визначених ст. 268 КУАП справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов'язковою, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у його відсутності відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне:
Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №577906 про адміністративне правопорушення від 28.01.2026 року дії ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковані за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.1.а Правил дорожнього руху, затверджених ПКМУ від 10 жовтня 2001 р. №1306, згідно даного пункту водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №577920 про адміністративне правопорушення від 28.01.2026 року дії ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковані за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9.в Правил дорожнього руху, затверджених ПКМУ від 10 жовтня 2001 р. №1306, згідно даного пункту водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м.
Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №577925 про адміністративне правопорушення від 28.01.2026 року дії ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковані за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.1.ґ Правил дорожнього руху, затверджених ПКМУ від 10 жовтня 2001 р. №1306, згідно даного пункту водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №577913 про адміністративне правопорушення від 28.01.2026 року дії ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковані за ч. 1 ст. 121-1 КУпАП.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.31.4.7.е Правил дорожнього руху, затверджених ПКМУ від 10 жовтня 2001 р. №1306, згідно якого у транспортному засобі відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики.
Статтею 245 КУпАП передбачено: «Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.».
Згідно ст. 254 КУпАП «Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності…».
Відповідно до ст. 280 КУпАП «Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи».
Як встановлено вище та підтверджено матеріалами справи, відносно ОСОБА_1 складено протоколи серії ЕПР1 №577906 від 28.01.2026 року за ч. 2 ст. 126 КУпАП, серії ЕПР1 №577920 від 28.01.2026 року за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, серії ЕПР1 №577925 від 28.01.2026 року за ч. 1 ст. 126 КУпАП та серії ЕПР1 №577913 від 28.01.2026 року за ч. 1 ст. 121-1 КУпАП.
Статтею 252 КУпАП передбачено: «Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю».
Суд, дослідивши докази наявні у матеріалах справи, - доходить висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані поліцейськими за ч. 2 ст.126 КУпАП, ч. 1 ст.121-3 КУпАП, ч. 1 ст.126 КУпАП та ч. 1 ст.121-1 КУпАП.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, також доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №577906 від 28.01.2026 року за ч. 2 ст.126 КУпАП, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №577920 від 28.01.2026 року за ч. 1 ст.121-3 КУпАП, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №577925 від 28.01.2026 року за ч. 1 ст. 126 КУпАП та протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №577913 від 28.01.2026 року за ч. 1 ст.121-1 КУпАП, які ОСОБА_1 підписав без зауважень та з такими згоден, поясненнями ОСОБА_1 ; поясненнями ОСОБА_2 .
Даних щодо неправомірності дій поліцейських під час документування та оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 - судом не встановлено.
За таких обставинах, суд доходить висновку про те, що у справі зібрана достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.126, ч. 1 ст. 121-3, ч. 1 ст. 126 та ч.1 ст. 121-1 КУпАП.
У суду не виникає сумнівів щодо переконливості доказів узятих в цілому по справі, з яких вбачається, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення за ч.2 ст.126, ч. 1 ст. 121-3, ч. 1 ст. 126 та ч.1 ст. 121-1 КУпАП.
Відповідно до вимог статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно частини другої ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. В даному випадку, за частиною другою статті 126 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 вчинив вищевказані правопорушення у віці 16 років.
Згідно ст. 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Так, суспільна шкідливість вчинених ОСОБА_1 правопорушень є значною, однак враховуючи особу останнього, який є неповнолітнім, вперше притягається до адміністративної відповідальності, беручи до уваги поведінку неповнолітнього під час події яка свідчить про щире розкаяння, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 передбачений статтею 24-1 Кодексу захід впливу у виді попередження.
Справедливість судового провадження досягається через призму індивідуалізації покарання.
Так, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за судовим рішенням до особи, визнаної винною у вчиненні правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод особи. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення особи, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як цією особою, так і іншими.
При цьому каральна функція не є домінуючою, а обраний захід примусу має найбільш сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства. У будь-якому разі покарання має бути співмірним правопорушенню, що передбачає врахування способу та об'єкта посягання, тяжкості наслідків вчиненого і потенційної суспільної небезпеки. Така домірність є необхідним проявом справедливості відповідальності.
Виправлення як мета покарання - це той наслідок, який прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу. Виправлення особи - це ті певні зміни в його особистості, які утримують його надалі від вчинення нових правопорушень. З моральної точки зору виправлення особи і є кінцевою метою покарання.
За приписами ст. 24-1 КУпАП захід впливу у виді попередження не є адміністративними стягненням, тому судовий збір не підлягає стягненню.
Керуючись ст.ст. 9, 13, 24, 24-1, 33, 40-1, 126, 221, 251, 266, 283, 284, 301, 304 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий органом 5128 (Березівським РС ГУДМС України в Одеській області) 06.07.2022 року визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 126, частиною 1 статті 121-3, частиною 1 статті 126 та частиною 1 статті 121-1 КУпАП, та на підставі п. 2 ст.24-1 КУпАП застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді попередження.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду.
Суддя Панчишин А.Ю.