Справа № 577/4373/25
Провадження № 1-кс/577/112/26
"05" лютого 2026 р.
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_2
заявника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву потерпілої ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 у судовому провадженні № 577/4373/25 по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185 КК України,-
У провадженні судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_4 перебуває вищевказана кримінальна справа.
Потерпіла ОСОБА_3 подала заяву про відвід судді ОСОБА_4 , покликаючись на те, що під час розгляду зазначеного кримінального провадження суддя ОСОБА_4 підвищувала на неї голос, що може свідчити про упередженість, а також на те, що суддя ОСОБА_6 , яка розглядала її попередню заяву про відвід судді ОСОБА_4 , залишила без розгляду подане нею звернення про відвід судді ОСОБА_6 .
Отже переконує, що розглянута суддею ОСОБА_6 заява від 07.01.2026 року про відвід судді ОСОБА_4 винесена з грубим порушенням діючого законодавства, її прав та інтересів, як потерпілої, оскільки розглянута суддею, який не мав права розглядати відвід.
За таких обставин, на переконання ініціатора звернення, подальший розгляд кримінального провадження неможливий, тому як була порушена процедура розгляду питання про відвід судді ОСОБА_4 , а відтак вважає не розглянутим попередній відвід.
Під час судового розгляду ОСОБА_3 заяву про відвід судді ОСОБА_4 підтримала, фактично пославшись на обставини викладені вище.
Суддя ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_7 , яка є обвинувачем у згаданому кримінальному процесі, кожен окремо, просять розглянути дане питання за їх відсутності, задоволенню заперечують.
Вислухавши доводи ОСОБА_3 , суд дійшов такого висновку.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Дані гарантії закріплені у статтях 19, 129 Конституції України, нормами КПК України, ст. 7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За положеннями ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК).
Саме на цю норму фактично послалася ОСОБА_3 , стверджуючи про сумнів у неупередженості судді ОСОБА_4 , яка під час судового засідання у справі по обвинуваченню ОСОБА_5 підвищила на неї голос.
У рішенні ЄСПЛ по справі «Михайлова проти України» Суд вказав, що «безсторонність», як правило, означає відсутність упередженості або необ'єктивності, а її існування або відсутність можуть встановлюватися різними шляхами. Відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 повинно встановлюватися згідно з: суб'єктивним критерієм, при якому мають ураховуватись особисті переконання та поведінка конкретного судді (тобто, чи мав суддя будь-які особисті упередження або чи був він об'єктивним у цій справі); та об'єктивним критерієм, тобто шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд (та, серед інших аспектів, його склад) достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., наприклад, рішення у справі «Моріс проти Франції» [ВП] (Morice v. France) [GC], заява № 29369/10, пункт 73, ЄСПЛ 2015, з подальшими посиланнями). У контексті об'єктивного критерію, крім поведінки судді слід визначити, чи існують переконливі факти, які можуть викликати сумніви щодо його безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у відповідній справі обґрунтована причина побоюватися, що конкретний суддя або орган, який засідає в якості суду, є небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати таке побоювання об'єктивно обґрунтованим (там само, пункт 76). Об'єктивний критерій в основному стосується ієрархічних чи інших зв'язків між суддею та іншими учасниками провадження.
Крім того, для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи. Цю думку Велика Палата Верховного Суду розкрила в ухвалі про відвід судді ОСОБА_8 у справі № 908/137/18 щодо процедури «сквіз-аут».
Аргументуючи звернення, ОСОБА_3 фактично послалася на власну суб'єктивну думку, у якій висловила припущення про можливу упередженість судді ОСОБА_4 , котра підвищела на неї голос під час судового засідання.
Проте, на переконання суду, така обставина жодним чином не свідчить про упередженість чи зацікавленість судді ОСОБА_4 .
Отже, не встановлено суб'єктивних та об'єктивних критеріїв, які б свідчили про обґрунтованість поданої заяви щодо відводу судді ОСОБА_4 .
Щодо інших наведених ініціатором звернення обставин, то вони не стосуються кримінального провадження, що розглядається суддею ОСОБА_4 , а тому не можуть бути підставами для відводу останньої та не заслуговують на уваги суду.
З огляду на викладене у задоволенні звернення слід відмовити.
Керуючись: ст.ст. 75, 81 КПК України суд,
Залишити без задоволення заяву потерпілої ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 у судовому провадженні № 577/4373/25 по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185 КК України.
Ухвала не оскаржується.
СуддяОСОБА_1