Справа № 944/370/26
Провадження №1-кс/944/103/26
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
03.02.2026 рокум.Яворів
Слідчий суддя Яворівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яворові клопотання слідчого СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене начальником Яворівського відділу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026141350000058 від 25.01.2026 року за підозрою
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, українця, громадянина України, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, учасника бойових дій, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 у військовому званні капітан, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України
Слідчий СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області майор поліції ОСОБА_3 , за погодженням із начальником Яворівського відділу Львівського спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , звернулась до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
В обґрунтування клопотання зазначає, що слідчим відділенням Яворівського районного відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області проводиться досудове розслідування по матеріалах кримінального провадження, відомості в якому внесено 25 січня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026141350000058, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що капітан ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється в тому, що будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації Збройних Сил України, у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитись від несення обов'язків військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, в умовах воєнного стану, не отримавши дозволу відповідного командира, 09.01.2026 року самовільно залишив тимчасове розташування військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , будучи доставленим 25.01.2026 року працівниками Військової служби правопорядку в Яворівський РВП ГУНП у Львівській області, чим вчинив самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України. 02 лютого 2026 року слідчим СВ Яворівського районного відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області майором поліції ОСОБА_3 , за погодженням із начальником Яворівського відділу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , повідомлено про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. 02.02.2026 року ОСОБА_6 було затримано в порядку передбаченому ст. 615 КПК України. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме матеріалами службового розслідування проведеного у військовій частині НОМЕР_1 по факту самовільного залишення місця служби капітаном ОСОБА_6 , протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 02.02.2026 року та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності. При оцінці обставин, передбачених ст. 178 КПК України, досудове слідство дійшло до наступних висновків: наявні докази вчинення підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення є вагомими, належними та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку; у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, ОСОБА_6 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, що за ступенем тяжкості, відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину; вік та стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_7 дозволяє застосування щодо нього запобіжного заходу, пов'язаного з обмеженням волі та свободи пересування. Оцінюючи особу підозрюваного та вчинене ним кримінальне правопорушення, орган досудового розслідування вбачає наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, яким неможливо запобігти у разі перебування підозрюваного на волі, а саме те, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного ОСОБА_6 до втечі та переховування, оскільки за інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років, без можливості звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується тим, що перебуваючи на волі ОСОБА_6 може будь-яким іншим чином сфальсифікувати документи щодо свого хворобливого стану, знищити або викрасти документи щодо його проходження військово-лікарської комісії та інше; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання та залякування, з метою надання ними неправдивих показань або зміною раніше наданих показань, які б виправдовували підозрюваного ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, підтверджується тим, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі буде мати можливість з метою уникнення відповідальності вчиняти інші злочини. Враховуючи викладені вище обставини, можливо зробити висновок, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, у тому числі - домашній арешт та особисте зобов'язання, не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та забезпечити виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язків, а тому орган досудового розслідування звертається до слідчого судді з клопотанням про обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
Прокурор ОСОБА_4 та слідча ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримали, навівши мотиви, зазначені у ньому, просили його задовольнити.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні щодо клопотання слідчого заперечив та зазначив, що ризики відсутні, наведенні у клопотанні слідчого ризики є абстрактними, жодних конкретних обставин та фактів у клопотанні не наведено, ризик вчинення інші кримінальних правопорушень не доведений, оскільки підозрюваний до кримінальної відповідальності ніколи не притягувався. Просив врахувати, що у підозрюваного стійкі соціальні зв'язки, він є кадровим та діючим військовослужбовцем, отримав два поранення при здійсненні оборони України, має нагороди.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що з 2015 року проходить військову службу, є кадровим офіцером та має військове звання капітан, при здійсненні оборони країни отримав два поранення у 2022 та 2023 роках, одержав нагороду «За військову службу». Зазначив, що бажає повернутись на військову службу якомога скоріше.
Заслухавши думку прокурора, слідчого, захисника та підозрюваного, проаналізувавши матеріали клопотання, вважаю, що клопотання слід задовольнити частково з наступних підстав.
Слідчим суддею встановлено, що СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до ЄРДР за №12026141350000058 від 25.01.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
02 лютого 2026 року слідчим СВ Яворівського районного відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області майором поліції ОСОБА_3 , за погодженням із начальником Яворівського відділу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , повідомлено про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, зареєстрованому та фактично проживаючому в АДРЕСА_1 , громадянину України, військовослужбовцю, який перебуває на посаді командира розвідувального взводу 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «капітан», раніше не судимому, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
02.02.2026 року о 15 годині 15 хвилин ОСОБА_6 було затримано в порядку передбаченому ст. 615 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Відповідно до вимог п. п. 1-5 ч. 1 та ч. 3 ст.176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до вимог п. 1-5 ч. 1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до вимог ч. 2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1, ч.2 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини в тому числі особу підозрюваного, стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків.
При розгляді клопотання слідчим суддею встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, що доводиться матеріалами клопотання, зокрема: матеріалами службового розслідування проведеного у військовій частині НОМЕР_1 по факту самовільного залишення місця служби капітаном ОСОБА_6 , протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 02.02.2026 року та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Прокурором та слідчим доведено ризики, які дають підстави слідчому судді обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зокрема те, що: підозрюваний може переховуватись від досудового розслідування і суду, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років без можливості звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України; перешкоджати кримінальному провадженню шляхом іншим чином, зокрема шляхом фальсифікування документів, знищити або викрасти документи щодо проходження військово-лікарської комісії; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання та залякування, з метою надання ними неправдивих показань або зміною раніше наданих показань; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється.
Окрім того, відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує стан здоров'я ОСОБА_6 , зокрема працездатний, молодого віку, захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою не страждає.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, що виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/97 від 26 липня 2001 року. Тобто, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Водночас слідчий суддя, враховуючи доводи сторони захисту, зокрема, що підозрюваний з 2015 року є кадровим діючим військовослужбовцем та учасником бойових дій, двічі отримував поранення у зв'язку із здійсненням оборони України, вважає за можливе визначити підозрюваному заставу, що не суперечить приписам ч.8 ст. 176 та ст. 182 КПК України.
З урахуванням наведеного вище, слідчий суддя визначаючи підозрюваному розмір застави вважає, що така має бути співмірною із матеріальним становищем особи та вчиненим ним діянням, а також наслідками, які воно спричинило чи могло спричинити, а тому враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , його майновий та сімейний стан, інші дані про його особу та ризики, передбачені ст.177 КПК України, вважає обґрунтованими та доведеними, а тому вважає за доцільне визначити підозрюваному заставу в розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 116 480 грн з покладенням на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
За таких обставин клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню частково, а саме слід обрати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, із визначенням застави в сумі 35 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 116 480 гривень 00 коп.
Згідно зі ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 176-178, 182-184, 186, 193, 194, 196, 197 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з утриманням в Державній установі «Львівська установа виконання покарань № 19».
Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання ОСОБА_6 , тобто з 15 год 15 хв 02 лютого 2026 року.
Визначити термін дії ухвали шістдесят днів до 02 квітня 2026 року включно.
Визначити підозрюваному заставу - 35 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 116 480 (сто шістнадцять тисяч чотириста вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для зарахування коштів, внесених у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
- не відлучатися з території Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- не спілкуватися із свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, які надають право на виїзд за межі України.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 02 квітня 2026 року.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_6 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на старшого слідчого СВ Яворівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою - протягом, п'яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали проголошено о 12 годині 15 хвилин 05 лютого 2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1