Справа № 455/1704/25
Провадження № 2/455/159/2026
05 лютого 2026 р. м. Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Івасенко С.М.,
секретаря судового засідання Бобельської Н.М.,
за участі:
позивачки ОСОБА_1 ( в режимі відеоконференції)
представниці позивачки - адвокатки Данілової А.А.( в режимі відеоконференції)
відповідача - ОСОБА_2 ( в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Добромильської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
У провадженні суду перебуває зазначена вище справа.
Ухвалою від 22 серпня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито позовне провадження за правилами загального позовного провадження.
Відповідач надав документи, що підтверджують статус військовослужбовцята перебування на військовій службі за призовом під час мобілізації. Це довідки про перебування на військовій службі по мобілізації в ЗСУ та участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку зі збройною агресією рф проти України від 17.11.2025 року та витяг з наказу №19 від 19.01.2025 року.
Протокольною ухвалою від 30.10.2025 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
Відповідач брав участь в засіданнях в режимі відеоконференції. Засідання призначалися з урахуванням пропозицій відповідача, що було пов'язано з обставинами несення ним військової служби та об'єктивної можливості виходити на зв'язок.
Проведення деяких засідань за участі відповідача в режимі відеоконференції були успішними, деякі - неуспішними, відповідач не виходив на зв'язок. Зв'язок не завжди був на належному рівні.
12.11.2025 року відповідач подав заяву про зупинення провадження у справі.
Позивачка та її представниця заперечили проти зупинення провадження у справі. Позивачка зазначила, що зупинення провадження у справі буде суперечити найкращим інтересам дитини, впливатиме на її стан здоров'я. Це вплине на можливість дитини змінити прізвище. На питання суду повідомила, що отримує через ДВС поточні аліменти на утримання дитини. Представниця відповідачки підтримала свою довірительку, зазначає, що правовий висновок щодо зупинення провадження у справі, де стороною є військовослужбовець стосується інших матеріальних правовідносин, не пов'язаних з інтересами дитини. Зазначила, що в Старосамбірському районному суді Львівської області перебуває справа за позовом відповідача до позивачки про зменшення розміру аліментів і у тій справі він виходить на зв'язок, що свідчить про зловживання процесуальними правами. Може брати участь в розгляді справи через представника, як військовослужбовець має право на безоплатну правничу допомогу.
Відповідач підтримав своє клопотання про зупинення. Сказав, що кожен вихід на зв'язок з судом для участі в судових засіданнях через ЕСІТС наражає його та його побратимів на небезпеку. Хоче знати куди йдуть сплачені ним аліменти.
Суд, заслухавши думки, аргументи та заперечення сторін, представниці позивачки, проаналізувавши зміст клопотання про зупинення провадження у справі, довідок від 17.11.2025 року та витягу з наказу від 19.01.2025 року, виснує, що існують підстави для обов'язкового зупинення провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 14 ч.1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються судоустрій, судочинство, статус суддів.
У пункті 47 рішення «Дія 97» проти України»» ( заява № 19164/04 від 21 жовтня 2010 року) ЕСПЛ повторив свою позицію про те, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справах «Каньєте де Хоньї проти Іспанії» (), заява № 55782/00, п. 36, ECHR 2002-VIII; «Гору проти Греції» (№ 3) (Gorou v. Greece (no. 3)), заява № 21845/03, п. 27, від 22 червня 2006 року; «Михолапа проти Латвії» (Miholapa v. Latvia), зава № 61655/00, п. 24, від 31 травня 2007 року, та «Андрєєва проти Латвії» (Andrejeva v. Latvia) [ВП], заява № 55707/00, п. 99, ECHR 2009-...).
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
У статті 129 Конституції України одними із основних засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Відповідно до ч.1,2 ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Випадки, коли суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, визначені у частині першій статті 251 ЦПК України.
За приписами пункту 2 частини першої цієї статті Кодексу, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідно до ч.3 ст. 210 ЦПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3, 4-1 частини першої статті 251 та пунктами 1-3 частини першої статті 252 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Ця норма має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування сторони (третьої особи) у складі Збройних Сил України. За такої умови підстава для зупинення провадження у справі вичерпується тоді, коли участь сторони у складі Збройних Сил України припиняється. Учасник справи може припинити участь у складі Збройних Сил України ще до припинення воєнного стану, якщо така можливість передбачена законодавством (див. постанову Верховного Суду від 27 лютого 2023 року у справі № 380/7845/21).
Також приписи пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України мають своєю метою захист процесуальних прав учасника цивільного процесу, який перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. Вони покликані забезпечити об'єктивний розгляд справи (див. постанову Верховного Суду від 15 серпня 2023 року у справі № 174/760/21).
Велика Палата Верховного Суду у постанові по справі № 754/947/22 від 12 листопада 2025 року виснувала про те, що під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України мають виходити з того, що:
1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»;
2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;
3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.
У цій справі відповідач спочатку заперечував проти зупинення провадження у справі та намагався брати участь в судовому розгляді в режимі ВКЗ.
Однак в листопаді 2025 року виявив бажання скористатися своїм законним правом на зупинення судового розгляду на підставі ч. 2 ст. 251 ЦПК України.
Суд відхиляє аргументи позивачки та її представниці про те, що зупинення провадження у справі буде суперечити найкращим інтересам дитини. Встановлено, що поточні аліменти стягуються з відповідача, тобто дочка сторін має фінансове утримання. А розгляд питання про позбавлення батьківських прав, на думку суду, має вирішуватися за участі відповідача, який бажає брати участь в судовому розгляді, однак не завжди може з об'єктивних підстав, оскільки стосується дуже тонкої та делікатної сфери сімейних відносин між біологічним батьком та його дитиною, що захищаються ст. 8 Конвенції з прав людини та основоположних свобод і держава Україна взяла на себе обов'язок захищати як права інтереси дитини так і права та інтереси біологічних батьків.
Враховуючи імперативну процесуальну норму про обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі встановлення перебування відповідача у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, суд задовольняє заяву відповідача про зупинення провадження у цій справі до припинення його перебування у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
Водночас, керуючись завданням та засадами цивільного судочинства, суд покладає на відповідача обов'язок повідомити про обставини припинення ним перебування у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
Керуючись ст. 2, 43, 251,260 ЦПК України,
Клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі - задовольнити.
Зупинити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Добромильської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
Зобов'язати ОСОБА_2 протягом п'яти днів з дня припинення перебування у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, повідомити суд будь-якими засобами зв'язку про припинення перебування у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
Попередити ОСОБА_2 , що у випадку невиконання ним обов'язку повідомити суд будь-якими засобами зв'язку про припинення перебування у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, до нього будуть застосовані заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду до Львівського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені удень її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повна ухвала складена та підписана суддею 05 лютого 2026 року.
Суддя С.М. Івасенко