Справа №442/498/26
Провадження №2-о/442/166/2026
02 лютого 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області, в складі головуючого судді Коваля Р.Г., за участю секретаря судового засідання Чолавін Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження заяву адвоката Шемеляка Михайла Степановича, яка подана в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особаМеденицька селищна рада Дрогобицького району Львівської області про встановлення факту що має юридичне значення,
встановив:
Адвокат Шемеляка М.С. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною заявою, в якій проситьвстановити факт належності останній свідоцтва про право власності на житловий будинок від 23.03.2001 року виданого Виконавчим комітетом Летнянської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, зареєстрованого 23.03.2001 Дрогобицьким державним комунальним міжміським бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки в реєстрову книгу № 2 за реєстровим № 503.
Заяву мотивує тим, що встановлення даного факту, з приводу якого заявник звернулась до суду, не пов'язане з вирішенням будь-якого спору, оскільки у заявника із зацікавленою особою відсутні будь-які спори про право, а підтвердження факту належності правовстановлюючого документу необхідне їй особисто для подальшого користування та розпорядження своїм майном. Згідно копії паспорту громадянина України серія НОМЕР_1 , виданого 18.12.1999 року Дрогобицьким РВ УМВС України у Львівській області, ім'я заявника значиться як « ОСОБА_2 ». Відповідно до відомостей свідоцтва про право власності на житловий будинок від 23.03.2001 року, заявнику ОСОБА_3 на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 . В документі, який посвідчує її особу та правовстановлюючому документі на нерухоме майно містяться розбіжності у її імені: а саме « ОСОБА_4 ». Правильне написання імені заявника « ІНФОРМАЦІЯ_1 » зазначено в усіх інших документах, а тому вважає, що при оформленні та видачі правовстановлюючого документа на житловий будинок була допущена помилка та з невідомих причин її ім'я як власника житла було вказано помилково як « ОСОБА_5 », замість правильного « ОСОБА_2 ». За таких обставин вважає, що не виникає жодних сумнівів щодо власника житлового будинку АДРЕСА_1 , яким є ОСОБА_6 , однак вона змушена звернутись до суду із заявою про встановлення факту приналежності їй правовстановлюючого документа.
Заявник адвокат Шемеляка М.С., який представляє інтереси ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності та відсутності довірительки, просить повністю задоволити заяву.
Представник заінтересованої особи Меденицької селищної ради Дрогобицького району Львівської області подав заяву, в якій вказав, що просить провести розгляд справи без участі сторони селищної ради Дрогобицького району Львівської області, при винесенні рішення покладається на розсуд суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши та перевіривши докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 3ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно пункту 6 частини 1 статті 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту: належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Верховний Суд України у п. 1 Постанови Пленуму «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. вказав, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно листа ВСУ 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У судовому засіданні встановлено, щовідповідно до копії свідоцтва про народження заявника, яке видане 29.09.1955 року Меденицьким Райбюро ЗАГС, вбачається, що ОСОБА_7 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно копії паспорту громадянина України серія НОМЕР_1 , виданого 18.12.1999 року Дрогобицьким РВ УМВС України у Львівській області, ім'я заявника значиться « ОСОБА_2 ».
Відповідно до відомостей свідоцтва про право власності на житловий будинок від 23.03.2001 року ОСОБА_3 на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 .
Як вбачається з копії технічного паспорта на житловий будинок АДРЕСА_1 , даний документ виданий на ім'я ОСОБА_6 .
Отже, з досліджених судом документів, виявлено, що при оформленні та видачі правовстановлюючого документа на житловий будинок АДРЕСА_1 була допущена помилка та з невідомих причин ім'я власника житла було вказано помилково як « ОСОБА_5 », замість правильного « ОСОБА_2 ».
Встановити юридичний факт приналежності правовстановлюючого документу необхідно заявнику для реалізації конституційного права, а самедля подальшого користування та розпорядження своїм майном.
Будь яким іншим шляхом реалізувати дане право неможливо, а тому на підставі викладеного суд прийшов до висновку, що заява адвоката Шемеляка М.С., яка подана в інтересах ОСОБА_1 є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 229, 247, 257, 258, 259, 263-265, 268, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Заяву задоволити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт належності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтва про право власності на житловий будинок від 23.03.2001 року виданого Виконавчим комітетом Летнянської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, зареєстрованого 23.03.2001 Дрогобицьким державним комунальним міжміським бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки в реєстрову книгу № 2 за реєстровим № 503.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текс рішення складено 02.02.2026.
Головуючий суддя Роман КОВАЛЬ