Єдиний унікальний №334/7837/24 Головуючий в 1 інст. Новікова Н.В.
Провадження №33/807/281/26 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
16 січня 2026 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Карабут М.В., представника іншого учасника ДТП ОСОБА_2 - адвоката Хмеленка Я.О. (в режимі відеоконференції), розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Дніпровського районного суду м.Запоріжжя від 4 листопада 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрито провадження в даній справі на підставі п.7 ст. 247 КУпАП України, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку, передбаченого ст. 38 КУпАП,-
Судом першої інстанції встановлено, що 16 вересня 2024 року о 12 год. 05 хв. м. Запоріжжя, Шосе Каширське 70 км., ОСОБА_1 при зміні напрямку руху перед поворотом ліворуч не врахував дорожньої обстановки, не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині та скоїв зіткнення з ТЗ Ford Transit д.н.з НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався у попутному напрямку. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, травмованих немає, чим порушив вимоги п.10.1, п.10.4 Правил дорожнього руху за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою в якій зазначив, що оскаржувана є незаконною, необґрунтованою та такою, що прийнята всупереч матеріалам справи та з порушенням норм і процесуального права.
В обґрунтування своїх доводів зазначив, що матеріали справи містять три висновки експерта. При цьому, з непояснених причин, всупереч іншим двом висновкам експертів, суд надав перевагу саме висновку експерта, зробленого на замовлення іншого учасника ДТП ОСОБА_2 . Разом із цим, за двома висновками встановлено, що водій ЗАЗ ОСОБА_1 не мав технічної можливості запобігти зіткненню вищевказаних ТЗ та його дії не перебували у причинному зв'язку із настанням події ДТП. Між тим, суд на вказані висновки не звернув уваги.
Зауважив, що в матеріалах справи відсутні відомості про заяву ОСОБА_2 від 15 жовтня 2025 року та договір між заявником та експертом. Вважає, що така обставина вказує про відсутність у експерта Давидовича О.О. підстав для проведення експертного дослідження та складання висновку експерта № 74 від 1.11.2024 р. Крім того, вказана обставина позбавляє апелянта можливості переконатися у тому, чи дійсно ОСОБА_2 ставить на вирішення експертного дослідження саме ті питання на які експерт дає відповіді, та надає на дослідження саме ті вихідні дані та матеріали для ознайомлення, якими користується експерт, що є порушенням вимог ст.ст. 251, 268 КУпАП, а тому такий висновок не може прийматися до уваги, що не було зроблено судом першої інстанції.
Звертає увагу суду, що пояснення по справі адвокатом Хмеленком Я.О. подані до суду вже після того, як ОСОБА_2 звернувся до судового експерта Давидовича О.О., а той склав висновок. Отже, в матеріалах справи взагалі відсутні додаткові пояснення ОСОБА_2 , на які посилається експерт Давидович О.О. у своєму висновку, що позбавляє його можливості ознайомитися з такими даними, що використовує експерт під час дослідження обставин і механізму ДТП та складання висновку експерта.
Наголошує, що висновки експерта Давидовича О.О., які покладені в основу оскаржуваної постанови всупереч вимогам ст. 3 ЗУ «Про судову експертизу», є надуманими та не об'єктивними.
Вважає, що суд безпідставно допустив ОСОБА_2 до участі в справі в якості потерпілого, оскільки ОСОБА_3 не є власником автомобілю «Форд Конект», д.н.з. НОМЕР_2 , а тому ні ОСОБА_2 ні його представник - адвокат Хмеленко Я.О. не мали права приймати участь в розгляді справи в якості потерпілої сторони, що свідчить про необ'єктивність та неупередженість суду.
Просить скасувати постанову судді Дніпровського районного суду м.Запоріжжя від 4 листопада 2025 року про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження в справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Перед початком судового засідання, представник ОСОБА_2 - адвокат Хмеленко Я.О. звернувся з запереченнями на апеляційну скаргу, в яких зазначив, що оскаржувана постанова прийнята з повним та всебічним з'ясуванням обставин справи, правильним застосуванням норм матеріального права та з неухильним дотриманням норм процесуального права.
Зазначив, що доводи ОСОБА_4 з приводу не прийняття до уваги судом висновків експерта від 9 травня 2025 року №СЕ-19/108-25/3616-ІТ та №10.1-10.4/028Д від 30 жовтня 2024 року не відповідають дійсності. Так, судом в своєму рішення надано оцінку висновку експерта №10.1-10.4/028Д від 30 жовтня 2024 року та зазначено, що описані ОСОБА_1 вихідні дані, що надані експерту для проведення дослідження суперечать поясненням останнього наданими в день ДТП та Схемі ДТП, зокрема щодо його руху по смугам для руху перед моментом зіткнення, так і щодо руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 під час здійснення руху ОСОБА_1 , а тому суд не прийняв до уваги вказаний висновок. Вважає, що позиція ОСОБА_1 щодо наданих ним пояснень, а також щодо начебто невідповідностей, що містяться в схемі ДТП, яка підписана ним без зауважень, є нічим іншим, аніж спробою ОСОБА_1 уникнути відповідальності.
Вказує, що відсутність на фото світлинах з місця події та на схемі ДТП слідів переміщення автомобіля ФОРД КОНЕКТ під керуванням ОСОБА_2 по роздільному газону, який має трав'яне покриття, повністю спростовує позицію ОСОБА_1 щодо механізму ДТП.
Звертає увагу, що у висновку експерта від 9 травня 2025 року №СЕ-19/108-25/3616-ІТ на запитання «чи утворений слід зсуву довжиною 2,6 метрів колесам автомобіля ЗА3 Forza» вказано, що вирішити дане запитання експертним шляхом не виявляється можливим, оскільки експерт не був присутній під час огляду місця розглянутої дорожньо-транспортної пригоди та фіксації слідів, а також через недостатність зафіксованих на схемі місця дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 16.09.2024 року о 12 год. 05 хв. у м.Запоріжжя, Дніпровський р- н, Каширське шосе біля буд. 70, трасологічних ознак.
Однак при проведенні дослідження слід зсуву під № 8 на схемі місця дорожньої - транспортної пригоди, яка сталася 16.09.2024 року о 12 год. 05 хв. у м. Запоріжжя, Дніпровський р-н, Каширське шосе біля буд 70, приймався до уваги як такий, що не суперечить іншій слідовій інформації та його утворення колесом(ами) автомобіля ЗАЗ Forza (номерний знак НОМЕР_3 ) не виключається.
Тобто, експерт в даному випадку, зауважує, що слід зсуву, довжиною 2,6 метри, зафіксований на Схемі ДТП, при проведенні дослідження приймався до уваги як такий, що не суперечить іншій слідовій інформації та його створення колесом(ами) автомобіля ЗАЗ Forza (номерний знак НОМЕР_3 ) не виключається, що в свою чергу додатково спростовує твердження ОСОБА_1 щодо механізму ДТП.
Наголошує, що після дослідження всіх висновків експертів та інших доказів наявних в матеріалах справи, суд зазначив, що приймаючи пояснення водія ОСОБА_2 , які були незмінними з моменту ДТП, висновки експерта № 74 від 01.11.2024 р., та висновки експерта від 09.05.2025 р. №CE-19/108-25/3616-IT, дослідивши протокол та додані до нього документи, він дійшов висновку про доведеність в діях водія ОСОБА_5 невідповідності п. 10.1 та 10.4 ПДР (як про це зазначено в протоколі) і доведення його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП «поза розумним сумнівом».
Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , постанову судді Дніпровського районного суду м.Запоріжжя від 4 листопада 2025 року, залишити без змін.
Враховуючи обізнаність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , іншого учасника ДТП ОСОБА_2 про час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції, присутність захисника ОСОБА_1 - адвоката Карабут М.В. та представника ОСОБА_2 - адвоката Хмеленка Я.О., які зазначили про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності останніх, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України.
Під час апеляційного перегляду справи адвокат Карабут М.В. підтримала апеляційну скаргу ОСОБА_1 , просила її задовольнити. Вказала, що суд першої інстанції не прийняв до уваги результати експертизи, яка була призначена постановою суду.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Хмеленко Я.О. заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Вказав, що ОСОБА_2 погоджується с постановою суду першої інстанції, вважає її законною. Наголосив, що всупереч доводам апелянта, суд першої інстанції надав оцінку всім висновкам експертів. Один висновок суду не прийняв до уваги, оскільки експертиза була проведена на показах ОСОБА_1 , які він раніше не надавав. Схема підписана учасниками ДТП без зауважень, у тому числі по місцю зіткненню та слідів юзу. Отже, позиція ОСОБА_1 спростована схемою з місця події, оскільки за твердженням останнього ОСОБА_2 повинен був здійснювати рух по розділовому газону, що є цілком неможливим. При цьому, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що на газоні сліди автомобіля ОСОБА_2 відсутні, оскільки він здійснював рух по твердому дорожньому покриттю, тобто сам собі суперечить. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову місцевого суду залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників судового засідання, перевіривши доводи скарги, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На переконання судді апеляційного суду, вказаних вимог закону при розгляді справи суд першої інстанції дотримався в повному обсязі.
Відповідно до ст. 124 КУпАП об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого цим законом, характеризується діями спрямованими на порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Суд на підставі перевірки та належної оцінки зібраних по справі доказів, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху України, за наведених у протоколі обставин, які знаходяться в прямому причинному зв'язку із виникненням дорожньої-транспортної пригоди.
Правильність такого висновку підтверджується дослідженими у судовому засіданні даними:
- схемою місця ДТП від 16 вересня 2024 року, на якій зафіксовано місце зіткнення та положення транспортних засобів після дорожньої-транспортної пригоди, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів та слідів, напрямок руху транспортних засобів, сліди зсуву ТЗ № 1 та сліди заносу ТЗ № 2, пошкодження транспортних засобів, отриманих внаслідок ДТП, уламки ТЗ № 2. (а.с. 2);
Зі схеми місця ДТП, яка була підписана без зауважень учасниками ДТП, вбачається, що:
- у автомобіля ЗАЗ Forza, реєстраційний номер НОМЕР_4 пошкоджено, бампер, ліве крило, капот, ліва фара, ЛФП, зірвало праве дзеркало;
- у автомобіля Ford Transit д.н.з НОМЕР_1 ЗАЗ Forza, реєстраційний номер НОМЕР_4 пошкоджено кузов з усіх сторін, ЛФП по всьому кузову, пошкодження лобового скла та водійських бокових.
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 16 вересня 2024 року з яких убачається, що він 16 вересня 2024 року о 12-10 год. рухався на службовому автомобілі Ford Connect д.н.з НОМЕР_1 з кільця Бородінського мікрорайону на Коширському шосе в бік міста Дніпра. Рухаючись в крайній лівій полосі, він тільки зміг побачити, що автомобіль ЗАЗ Forza, що їхав у крайній правій полосі різко почав робити маневр розвороту з крайньої правої смуги вліво, не переконався у відсутності автомобіля, внаслідок чого відбулося зіткнення(а.с. 3);
- письмовими поясненнями ОСОБА_4 , в яких він вказав, що він 16 вересня 2024 року о 12 год. 05 хв. їхав по лівій смузі, показуючи, що він зараз буде повертати на розворот. Позаду нього у 300-250 метрів їхала машина марки Ford д.н.з НОМЕР_1 , яка хотіла обігнати його з лівої сторони, однак він вдарив його автомобіль у ліве переднє крило та перевернувся. (а.с. 4);
- фотознімками події, на яких зафіксовано пошкодження ТЗFord Connect д.н.з НОМЕР_1 та ТЗ ЗАЗ Forza, реєстраційний номер НОМЕР_4 внаслідок дорожньої - транспортної пригоди.
Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 10.1 Правил дорожнього руху України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху, водій транспортного засобу повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Згідно п. 10.4 ПДР України, перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.
Сукупність доказів, які містяться в матеріалах справи свідчать про те, що вищезазначені норми ОСОБА_1 не були дотримані.
Так, з огляду на матеріали справи, письмові пояснення водіїв, схему місця ДТП з означенням місця зіткнення транспортних засобів, розташування транспортних засобів після події ДТП, локалізацію та характер пошкоджень транспортних засобів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 порушення вимог п.10.1, 10.4 ПДР України, та про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
З огляду на отримані механічні пошкодження транспортних засобів, зафіксованих схемою ДТП випливає, що дорожня - транспортна пригода відбулась внаслідок допущених водієм ОСОБА_4 вимог, передбачених п.п. 10.1, 10.4 ПДР, а саме: при зміні напрямку руху, перед поворотом ліворуч, він не врахував дорожньої обстановки, не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині та скоїв зіткнення з ТЗ Ford Transit д.н.з НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався у попутному напрямку. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, травмованих немає.
Викладені обставини свідчать про те, що водій автомобіля ОСОБА_1 розпочав здійснювати розворот всупереч п.п. 10.1, 10.4 ПДР України, тобто водій не впевнився в безпеці свого маневру та розпочав виконувати його не із відповідного крайнього положення, внаслідок чого і відбулось ДТП.
Таким чином, посилання апелянта про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення є необґрунтованими та такими, що повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд надав перевагу саме висновку експерта, зробленого на замовлення іншого учасника ДТП ОСОБА_2 безпідставні, оскільки зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суддею місцевого суду були досліджені та проаналізовані всі висновки експертів, які проведенні в рамках даної справи та з урахуванням пояснень водія ОСОБА_2 , які були незмінними з моменту ДТП, висновку експерта № 74 від 01.11.2024 року, висновку експерта від 09 травня 2025 року №СЕ-19/108-25/3616-ІТ, дослідивши протокол та додані до нього документи, суддя дійшов висновку про доведеність в діях водія ОСОБА_1 невідповідності п. 10.1 та 10.4 ПДР) і доведення його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП «поза розумним сумнівом».
Разом із цим, суддею суду першої інстанції роз'яснено, що висновок експерта, наданий захисником Крючкова А.І. за результатами проведення комплексного експертного дослідження з обставин і механізму ДТП та транспортної трасології не приймається до уваги, оскільки описані вихідні дані надані експерту суперечать поясненням ОСОБА_1 , наданим ним в день ДТП та Схемі ДТП.
Перевіряючи доводи апелянта, що висновки експерта ОСОБА_6 , які покладені в основу оскаржуваної постанови всупереч вимогам ст. 3 ЗУ «Про судову експертизу» є надуманими та не об'єктивними, слід зазначити наступне.
Згідно п.4 наказу Міністерства юстиції України від 14.03.2022 № 1138/5 «Про деякі питання забезпечення судово-експертної діяльності в умовах воєнного стану», який був чинний на момент проведення експертизи № 74 від 01.11.2024 року, продовжено строк дії свідоцтв про присвоєння кваліфікації судового експерта фахівцям, які до введення воєнного стану в Україні подали заяви та документи для проходження атестації в Центральній експертно кваліфікаційній комісії при Міністерстві юстиції України з метою продовження строку дії свідоцтв, а також свідоцтв про присвоєння кваліфікації судового експерта, строк дії яких закінчується у період дії воєнного стану або протягом одного місяця після припинення чи скасування воєнного стану.
Отже, Міністерство юстиції України визначило три умови за яких продовжується строк дії свідоцтв про присвоєння кваліфікації судового експерта, зокрема строк яких закінчується у період дії воєнного стану.
Як вбачається з копії свідоцтва № 1067 (а.с. 86), виданого експерту Давидовичу О.О. рішенням Центральної експертно - кваліфікаціонної комісії МЮУ від 3 липня 2016 року, строк його дії закінчується 12 серпня 2024 року, тобто в період дії воєнного стану, а тому у відповідності до вимог п.4 наказу Міністерства юстиції України від 14.03.2022 № 1138/5 експерт ОСОБА_6 має право на проведення експертиз.
Отже, експертиза № 74 від 01.11.2024 року проведена атестованим судовим експертом, якому присвоєно (підтверджено) кваліфікацію експерта з правом проведення інженерно-транспортних експертиз за спеціальністю 10.1 - обставини механізму дорожньої - транспортних пригод за матеріалами справи, які були в розпорядженні експерта, а тому наданий ним висновок не викликає сумнів у його достовірності та допустимості.
Доводи апеляційної скарги про те, що оскільки ОСОБА_3 не є власником автомобілю «Форд Конект», д.н.з. НОМЕР_2 , а тому ні ОСОБА_2 ні його представник - адвокат Хмеленко Я.О. не мали права приймати участь в розгляді справи в якості потерпілої стороною є неспроможними з огляду на наступне.
Згідно із положеннями ст. 269 КУпАП потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.
Аналіз матеріалів справи та характер дорожньої - транспортної пригоди засвідчує, що автомобіль Ford Transit д.н.з НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 за наслідками дорожньої - транспортної пригоди отримав пошкодження кузову з усіх сторін, ЛФП по всьому кузову, пошкодження лобового скла та водійських бокових. Крім того, даний транспортний засіб, яким безпосередньо керував ОСОБА_2 в результаті дорожньої - транспортної пригоди перекинувся, що підтверджується фотознімками події та вочевидь свідчить про заподіяння водію ОСОБА_2 як мінімум моральної шкоди. Разом із цим, в матеріалах справи відсутнє свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Ford Transit д.н.з НОМЕР_1 , що підтверджує право власності на вказаний автомобіль.
Отже, водій ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом Transit д.н.з НОМЕР_1 , з урахуванням обставин дорожньої - транспортної пригоди, можливих наслідків у вигляді заподіяння останньому безумовної моральної шкоди, є потерпілим у даній справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП в розумінні ст. 269 КУпАП.
Інші посилання сторони захисту носять загальний характер та є суб'єктивними, у зв'язку з чим суддя апеляційного суду доходить висновку, що немає необхідності наводити спростування на кожен аргумент апелянта, викладений ним у поданій апеляційній скарзі.
Отже, аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, суддя апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Таким чином, доводи апелянта не спростовують зазначені в судовій постанові відомості, які в своїй сукупності свідчать про порушення ОСОБА_1 п.п. 10.1, 10.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Отже, фактів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не встановлено їх і при апеляційному перегляді. Більш того, порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, суддею апеляційного суду не встановлено.
Враховуючи наведене, суддя апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України та визнання його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого за ст. 124 КУпАП, а тому його посилання на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Дніпровського районного суду м.Запоріжжя від 4 листопада 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження в справі закрито на підставі п.7 ст. 247 КУпАП України, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку, передбаченого ст. 38 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 334/7837/24