Справа 688/3464/25
№ 1-кс/688/220/26
Ухвала
Іменем України
30 січня 2026 року м. Шепетівка
Слідчий суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, подане в межах кримінального провадження №42025242250000027 від 13 травня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, про скасування арешту майна,
встановив:
29 січня 2026 року до слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 надійшло клопотання Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області про скасування арешту майна, накладеного на сільськогосподарську культуру «Пшениця озима», надання дозволу на реалізацію сільськогосподарської культури «Пшениця озима», яка є речовим доказом у кримінальному провадженні №42025242240000027 від 13 травня 2025 року, кошти від реалізації продукції зберігати на рахунках Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області до вирішення справи по суті.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 липня 2025 року у справі №688/3464/25 (провадження №1-кс/688/1488/25) в межах кримінального провадження №42025242250000027 накладено арешт на сільськогосподарську культуру «Пшениця озима», з площею засіву 10,8246 га, яка проростає на самовільно зайнятій земельній ділянці комунальної власності Михайлюцької сільської ради (код ЄДРПОУ 04402505), з кадастровим номером: 6825582600:07:005:0349, площею 19,5105 га, що розташована поблизу населеного пункту с. Червоний Цвіт (Михайлюцької ТГ) Шепетівського району Хмельницької області, заборонивши збір даного урожаю іншим юридичним чи фізичним особам, крім власника земельної ділянки Михайлюцької сільської ради (код ЄДРПОУ 04402505), а також із забороною власнику земельної ділянки, на якій проростає сільськогосподарська культура «Пшениця озима» Михайлюцькій сільській раді відчужувати, користуватися та розпоряджатися цим майном.
На 57 позачерговій сесії № 19-57/2025 від 26 серпня 2025 року «Про забезпечення вимог законодавства, недопущення псування чи знищення майна, забезпечення необхідного дозрівання, а в подальшому збір, облік та відповідне зберігання вирощеного урожаю сільськогосподарських культур», з метою недопущення псування сільськогосподарської культури прийнято рішення здійснити збір сільськогосподарської продукції «Пшениця озима», посів якої здійснено на території Михайлюцької сільської ради (код ЄДРПУО 04402505) на земельній ділянці з кадастровим номером 6825582600:07:005:0349, площею 19,5105 га, що розташована поблизу населеного пункту с. Червоний Цвіт (Михайлюцької ТГ) Шепетівського району Хмельницької області. З цією метою, укладено Договір підряду №1 від 29 серпня 2025 року по зібранню врожаю (додається), Договір підряду № 2 від 29 серпня 2025 року по перевезенню зібраного врожаю (додається) та Договір про надання послуг відповідального зберігання № 1 від 01 вересня 2025 року (додається). 02 та 03 вересня 2025 року за участі працівників Михайлюцької сільської ради, Шепетівського відділу поліції та осіб, задіяних відповідно до укладених договорів (вищевказаних), проведено збір урожаю, а саме сільськогосподарської продукції «Пшениця озима» у кількості сорок три тони триста двадцять кілограм. Збір продукції, зважування та передача на зберігання зафіксовано та виказано в Акті прийому-передачі на зберігання урожаю сільськогосподарської культури «Пшениця озима» від 03 вересня 2025 року. Водночас, продукція, яка зберігається «Пшениця озима», псується, так як для її зберігання необхідно відповідні умови. В приміщенні, у якому зберігається продукція відсутні умови (температурний режим, вологість повітря та інші), приміщення за адресою: вул. Польова, 6, с. Городнявка Шепетівського району Хмельницької області, взагалі не адаптоване для використання у сільськогосподарських цілях та немає можливості для продовження зберігання. Також, слід врахувати, що «Пшениця озима» була зібрана у вересні 2025 року, а чим більший період продукція знаходиться на одному місці без належних умов, тим скоріше вона прийде у невідповідний стан для подальшого використання. Тому, з метою недопущення псування та знищення речового доказу, просить зняти арешт з сільськогосподарської продукції «Пшениця озима», надати дозвіл на реалізацію продукції, а кошти від реалізації продукції зберігати на рахунках Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області до вирішення справи по суті.
Учасники провадження в судове засідання не з'явилися.
Представник заявника - голова Михайлюцької сільської ради ОСОБА_3 та прокурор Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_4 подали заяви про розгляд клопотання без їх участі, клопотання підтримали та просили задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Речовими доказами згідно ч.1 ст.98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, арешт на майно, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, за правилами ч.3 ст.170 КПК України може бути накладений незалежно від суб'єкта, що є його власником, процесуального статусу останнього, розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, можливості застосування спеціальної конфіскації або конфіскації майна як виду покарання.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Арешт майна скасовується на підставі та в порядку, передбаченому статтею 174 КПК України.
Судом встановлено, що СВ Шепетівським РУП ГУНП в Хмельницькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42025242250000027 від 13 травня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України.
В межах зазначеного кримінального провадження, постановою дізнавача СД Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_5 від 24 липня 2025 року земельна ділянка з кадастровим номером 6825582600:07:005:0349, площею 19,5105 га, з посівом сільськогосподарської культури «Пшениця озима», площею засіву 10,8246 га, визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
На підставі ухвали Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 липня 2025 року у справі №688/3464/25 (провадження №1-кс/688/1488/25) в межах кримінального провадження №42025242250000027 накладено арешт на сільськогосподарську культуру «Пшениця озима», з площею засіву 10,8246 га, яка проростає на самовільно зайнятій земельній ділянці комунальної власності Михайлюцької сільської ради (код ЄДРПОУ 04402505), з кадастровим номером: 6825582600:07:005:0349, площею 19,5105 га, що розташована поблизу населеного пункту с. Червоний Цвіт (Михайлюцької ТГ) Шепетівського району Хмельницької області, заборонивши збір даного урожаю іншим юридичним чи фізичним особам, крім власника земельної ділянки Михайлюцької сільської ради (код ЄДРПОУ 04402505), а також із забороною власнику земельної ділянки, на якій проростає сільськогосподарська культура «Пшениця озима» Михайлюцькій сільській раді відчужувати, користуватися та розпоряджатися цим майном.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, накладаючи арешт на сільськогосподарську культуру «Пшениця озима», що зростає, слідчий суддя керувався вимогами ст.ст.170-173 КПК України та дійшов висновку про те, що рослини сільськогосподарських культур відповідають критеріям, передбаченим ч.1 ст.98 КПК України і такий захід забезпечення кримінального провадження необхідний з метою виконання завдань кримінального провадження, оскільки існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до пошкодження, псування, втрати, знищення, майна.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що з моменту застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження минуло більше пів року, протягом цього часу в органу досудового розслідування було достатньо часу для встановлення всіх обставин кримінального провопопушення.
При цьому, слідчий суддя приймає до уваги той факт, що сільськогосподарська продукція є продуктом, який підлягає швидкому псуванню, та тримання вказаної продукції без належних умов зберігання може привести до її повної втрати.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що правових підстав для подальшого арешту майна не має, а тому арешт підлягає скасуванню.
Однак, що стосується надання дозволу на реалізацію сільськогосподарської культури «Пшениця озима», яка є речовим доказом у кримінальному провадженні №42025242250000027 від 13 травня 2025 року, то слідчий суддя вважає, що в цій частині клопотання слід відмовити, оскільки посіви сільськогосподарської культури визнано речовими доказами у справі, а відтак доля речових доказів вирішується відповідно до ст.100 КПК України, у кінцевому рішенні по справі (вироку чи постанови про закриття кримінального провадження).
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст. 100, 309, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
Клопотання задовольнити частково.
Скасувати арешт сільськогосподарської культури «Пшениця озима», накладений на підставі ухвали Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 липня 2025 року, в межах кримінального провадження №42025242250000027 від 13 травня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України.
В решті вимог клопотання відмовити.
Ухвала в силу ст.309 КПК України оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Слідчий суддя: