Справа № 367/86/26
Провадження №2-н/367/349/2026
Іменем України
30 січня 2026 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Третяк Я.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ,
Заявник звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.
Згідно ч. 2 ст. 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Статтею 162 ЦПК України визначено, що заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Як вбачається зі змісту заяви, місце реєстрації боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначено як: АДРЕСА_1 .
Натомість, як вбачається з відповіді Органу реєстрації місця проживання Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області № 05-08/681 від 26.01.2026, боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованою за вказаною адресою не значиться.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Отже, у суду немає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, а тому у видачі судового наказу має бути відмовлено.
Окрім цього, до заяви не додано жодних доказів на підтвердження належності боржнику об'єкту нерухомості, за яким нараховано заборгованість (право власності, користування, договір тощо), або договору, укладеного безпосередньо із боржником про надання послуг.
Враховуючи роз'яснення Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», де зазначено, що наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржників на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення, та з урахуванням тієї обставини, що до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» про видачу судового наказу не додано документів, які підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, суд вважає необхідним відмовити заявнику у видачі судового наказу.
Суд вважає за можливе роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої ч. 9 ст. 165 ЦПК України надає право звернутися з тими самими вимогами у позовному провадженні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 27, 28, 162, 165, 167 ЦПК України, суддя
У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням -http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: Третяк Я. М.