Справа № 293/135/26
Провадження № 2-о/293/17/2026
04 лютого 2026 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,
розглядаючи заяву ОСОБА_1
заінтересована особа:
Черняхівський відділ ДРАЦС у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України
про встановлення факту родинних відносин
30.01.2026 адвокат Шостак С.В., як представник ОСОБА_1 , звернулась до Черняхівського районного суду Житомирської області із заявою про встановлення факту родинних відносин, за змістом якої просить:
встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис від 18.08.2025 №278 складений Черняхівським відділом державної реєстрації актівцивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центральногоміжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)) в селі ОкілокЖитомирського району, Житомирської області за життя доводивсябатьком: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вказує, що встановлення такого факту необхідне заявнику для оформлення спадкових прав.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про залишення заяви без руху за таких підстав.
Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до абзацу першого п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що заява не відповідає вимогам викладеним у ст.ст. 175, 177 і 318 ЦПК України.
Відповідно до пунктів 4,5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява, зокрема повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
Згідно зі статтею 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Статтею 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Так, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 318 ЦПК України. Важливе значення має вимога про обов'язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки. У заяві необхідно також вказати причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, та навести докази його існування. З урахуванням зазначеної в заяві мети, суд визначає коло осіб, які можуть бути залучені до участі у справі, тобто суб'єктний склад заінтересованих осіб по справі визначається в залежності від мети встановлення факту.
Однак у порушення вимог ст. 318 ЦПК України заявник не зазначає з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує цей факт, якими доказами він підтверджується та не додає таких доказів до заяви, що є порушенням як норм п.5 ч. 175 так і норм ч.5 ст. 177 ЦПК України.
Окрім того, вказуючи на неможливість реалізації своїх спадкових прав з підстав відмови нотаріуса у їх офрмленні за викладених у заяві підстав, доказів цього також не надає.
До заяви не додано і докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, зокрема, що відомості про те, що запис про батька заявника у Книзі записів народжень вчинено відповідно до частини другої статті 55 КпШС (чинної на час реєстрації народження заявника).
Відповідно до норм 53 КпШС визначено, що походження дитини від батьків, які не перебувають між собою в шлюбі, встановлюється шляхом подачі спільної заяви батьком і матір'ю дитини в державні органи реєстрації актів громадянського стану . В разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття.
Як роз'яснено у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини і можуть бути подані матір'ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.
Зазначене кореспондується з п. 7 постанови Пленум Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", де вказано, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір'ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) як заінтересовані особи.
При цьому, суд наголошує, що при розгляді справ про встановлення батьківства беруться до до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір'ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.
Таких доказів заявник суду не надає, а лише здійснює посилання на те, що померлий за життя визнавав її дочкою та ставить за таких підстав вимоги про втановлення факту родинних відносин.
Разом з тим, заявник визначивши процесуальний статус Черняхівського відділу ДРАЦС у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України як заінтересованої особи, жодним чином не обґрунтувала, на яких підставах така особа залучена до участі у справі.
Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв'язку із суб'єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб'єктивних прав.
Заінтересовані особи беруть участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Але на відміну від заявника ці особи самі не звертаються до суду із заявою, а вступають у вже розпочатий процес з власної ініціативи або притягуються до участі у справі судом.
Нормами процесуального законодавства не передбачено права суду за власною ініціативою залучати до участі у справі заінтересованих осіб.
Сторонами у справах окремого провадження є заявники, заінтересовані особи, які є спеціальними суб'єктами цього виду провадження. При визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме:
- тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов'язки;
- якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту.
Водночас суд зауважує, що характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.
Як зазначає заявник метою встановлення факту родинних відносин з померлим ОСОБА_2 є оформлення спадкових прав як спадкоємиці за заповітом.
Заразом матеріали заяви містять відомості про склад зареєстрованих осіб на час смерті спадкодавця ОСОБА_2 та витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі спадкової справи, що відповідно може вказувати на наявність інших спадкоємців та/або осіб які мають право на спадщину після смерті ОСОБА_2 .
Отже, заявником у порушення вимог ст. 318, ч.5 ст. 177 ЦПК України не додано і доказів, які у своїй сукупності у разі встановлення факту родинних відносин, вказували б на відсутність спору про право.
Таким чином з урахуванням наведеного, заявнику необхідно привести у відповідність подану нею заяву як до загальних вимог ст.ст. 175,177 ЦПК України так і до вимог ст. 318 ЦПК України, зокрема, уточнити свої вимоги щодо встановлення заявленого факту так і суб'єктного складу даної заяви з обґрунтуванням поданої заяви в цілому.
Суд зазначає, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку при зверненні до суду із відповідною заявою зявник повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Зважаючи на викладені вище обставини, суд дійшов висновку про залишення заяви ОСОБА_1 без руху з наданням заявнику строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Керуючись ст. ст.175,177, 185, 260, 261,293,294, 318, 353 ЦПК України, суд
1. Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин - залишити без руху.
2. Надати заявнику строк в 7 (сім) днів з дня отримання нею цієї ухвали для усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали
3. Роз'яснити зявнику, що у випадку не усунення недоліків заяви, заява буде вважатись неподаною і повернута заявнику.
Інформацію щодо справи учасники справи можуть отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою сторінки:
https://cr.zt.court.gov.ua/sud0624/
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвала складена та підписана: 04.02.2026.
Суддя Людмила ЛОСЬ