Романівський районний суд Житомирської області
290/1108/25
Іменем України
04 лютого 2026 року Романівський районний суд Житомирської області в складі судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Чуднівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Романів кримінальне провадження №12025065620000055 відносно:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Миропіль, Романівського району Житомирської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, -
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 162 КК України, -
23 вересня 2025 року близько 17 години 30 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи по АДРЕСА_2 , вирішив незаконно проникнути у складське приміщення, що розташоване по АДРЕСА_2 , яке на підставі договору оренди від 03.01.2025 року у товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛУМБУС ГРУП» орендує фізична особа ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на незаконне проникнення до іншого володіння особи, ОСОБА_4 в чей час та місці, діючи умисно, протиправно та таємно, всупереч волі законного володільця та без його дозволу, не маючи законних правових підстав для відвідування приміщення, передбачаючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, з мотивів неповаги до права особи на недоторканість іншого володіння особи, з метою дрібної крадіжки, шляхом вільного доступу, проник на територію, орендовану ОСОБА_5 , що знаходиться по АДРЕСА_2
Після чого послідовно продовжуючи свій протиправний умисел на незаконне проникнення до іншого володіння особи, усвідомлюючи, що порушує його недоторканість ОСОБА_4 підійшов до вхідних воріт складського приміщення, яке орендує ОСОБА_5 та усвідомлюючи, що порушує недоторканість іншого володіння особи, долаючи перешкоду, руками зірвав навісний замок на вхідних воротах складського приміщення та з обставин, які не залежали від волі останнього не зміг потрапити в середину.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_4 обійшов будівлю складського приміщення та через вікно транспортера для вивантаження готової продукції, проник у середину складського приміщення, тобто незаконно проник до іншого володіння особи, чим грубо порушив статтю 30 Конституції України, відповідно до якої не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи.
Вказаними діями ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 162 КК України, як незаконне проникнення до іншого володіння особи
У судовому засіданні обвинувачений винуватість у скоєнні кримінального правопорушення, який йому інкримінується, визнав повністю.
Враховуючи, що обвинувачений не оспорив обставини скоєння кримінального правопорушення, з'ясувавши, що він правильно розуміє зміст цих обставин, пересвідчившись у добровільності його позиції, а також роз'яснивши відповідні процесуальні наслідки, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно вищевказаних обставин.
При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує, що кримінальне правопорушення, скоєне ним, відноситься до категорії кримінальних проступків.
ОСОБА_4 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, не одружений, на обліку у лікаря психіатра не перебуває.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого є його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, враховуючи дані про особу обвинуваченого, а також позицію прокурора та потерпілого щодо покарання, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді штрафу в межах санкції частини першої статті 162 КК України в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Саме таке покарання, з урахуванням особи обвинуваченого та тяжкості вчиненого ним правопорушення, є необхідним та достатнім для його виправлення і перевиховання.
Долю речових доказів у кримінальному проваджені слід вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Керуючись статтями 100, 368-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 162 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Речові докази після набрання вироком законної сили, а саме:
- металевий навісний замок, який передано на зберігання до камери речових доказів Відділення поліції №1 Житомирського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Житомирській області - повернути потерпілому ОСОБА_5 ;
- оптичний CD-R диск, який фіксує події, котрі мали місце 23.09.2025 року, який знаходиться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження №12025065620000055 - залишити в матеріалах кримінального провадження
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської області шляхом подання апеляції, яка подається протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1