Справа № 296/8183/25
2/296/1638/26
"04" лютого 2026 р.м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді Анциборенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Січкарчук Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Житомирі заяву представника відповідача - адвоката Князєва Віктора Володимировича про відвід головуючого судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального некомерційного підприємства обласної клінічної лікарні ім. О.Ф.Гербачевського Житомирської обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
28.07.2025 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом до Комунального некомерційного підприємства обласної клінічної лікарні ім. О.Ф.Гербачевського Житомирської обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
28.07.2025 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Анциборенко Н.М. для розгляду.
07.08.2025 ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира Анциборенко Н.М. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі і постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
01.10.2025 ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира Анциборенко Н.М. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
02.12.2025 перед початком судового засідання представника відповідача - адвокат Князєв В.В. подав заяву про відвід головуючої судді, в обґрунтування якої зазначив,що підготовче судове засідання є недійсним, адже секретар судового засідання не має прав головувати у судовому засіданні та приймати будь-які рішення, оскільки це виключна компетенція судді. Проведення підготовчого засідання під головуванням секретаря судового засідання замість судді без будь-якої фіксації засідання є порушенням процесуального законодавства.
Представник відповідача Князєв В.В., треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у судовому засіданні заяву підтримали.
Представник позивача, позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечували щодо доводів заяви.
Суд, розглянувши заяву про відвід, приходить до наступного висновку.
Відповідно положень ч.3 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.
Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Підстави для відводу передбачені ст.36, 37 ЦПК України.
Згідно ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Із наведеного слідує, що відвід повинен бути вмотивований із наведенням відповідних аргументів та доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, то це є підставою для відмови у його задоволенні.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Не можуть бути підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ, у тому числі подібних (Рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України», «Олександр Волков проти України»).
Законодавство, наділяючи учасника справи достатньо широким спектром процесуальних повноважень, зокрема і правом на відвід судді, разом з тим зауважує на недопустимості зловживання наданими процесуальними правами, оскільки необґрунтований відвід може сприяти безпідставному усуненню та ухиленню судді від розгляду справи, що суперечить завданню цивільного судочинства і зазіхає на саму сутність правосуддя, як такого.
Відвід має бути обґрунтований посиланням на факти, які вказують на залежність, упередженість або необ'єктивність судді щодо сторін чи будь-кого з них. Лише за таких обставин відвід буде правомірним і убезпечить сторони від залежного, упередженого або необ'єктивного суду.
Будь-яких доказів наявність суб'єктивного критерію, тобто вчинення суддею дій, які б свідчили про прояви упередженості чи небезсторонності заявником не зазначено як і не наведено доказів будь-якої заінтересованості судді у результаті розгляду справи.
У рішенні від 15.7.2005 року у справі «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною» (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).
Отже, для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.
Обставини за суб'єктивним або об'єктивним критерієм при розгляді заяви про відвід судді Анциборенко Н.М. не встановлені, заявником не доведена наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості судді або її заінтересованості у результаті розгляду справи та унеможливлювали ухвалення суддею об'єктивного рішення у справі, доводи, викладені в заяві про відвід, не містять доказів, що вказують на необ'єктивність чи упередженість судді або її заінтересованості в результаті розгляду справи.
Разом із тим, процесуальні дії суду (судді) та судові рішення підлягають оскарженню в передбаченому процесуальним законодавством порядку. Наявність у осіб, які приймають участь у справі, заперечень, сумнівів щодо правильності та відповідності процесуальних дій судді протягом розгляду справи чинному законодавству України не можуть бути підставою для відводу судді і всі заперечення можуть бути викладені в апеляційній скарзі у разі незгоди з прийнятим судовим рішенням у справі.
У заяві про відвід головуючого судді не наведено жодних фактів особистої упередженості судді чи фактів, які можуть ставити під сумнів її безсторонність.
Таким чином, обставини, які зазначені в заяві про відвід судді Анциборенко Н.М., не можуть розцінюватись як підстава для відводу, оскільки вони не містять обґрунтувань, які вказували б на упередженість або необ'єктивність судді при розгляді справи, тому заявлений відвід є необґрунтованим та враховуючи положення п.2 ч.3 ст.40 ЦПК України заява не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.36, 37, 39, 40 ЦПК України, суддя,
Визнати заяву представника відповідача про відвід головуючого судді Анциборенко Н.М. від участі в розгляді справи необгрунтованою та відмовити у її задоволенні.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н. М. Анциборенко