справа № 278/6479/25
03 лютого 2026 рокум. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Житомирського районного суду Житомирської області кримінальне провадження № 12025060600001662 від 24.10.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сільце Горохівського району Волинської області, українця, громадянина України, непрацюючого, одруженого, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
22.12.2025 року до суду надійшов обвинувальний акт.
Ухвалою суду від 23.12.2025 було призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 12025060600001662 від 24.10.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на 10:05 год 03.02.2026 року в приміщенні Житомирського районного суду Житомирської області.
Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні просив закрити кримінальне провадження у зв'язку зі примиренням з обвинуваченим, претензій матеріального характеру до обвинувачуваного не має. Стверджував, що ОСОБА_4 відшкодував йому моральну і матеріальну шкоду у повному обсязі.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав заяву потерпілого ОСОБА_5 , не заперечував проти його звільнення від кримінальної відповідальності відповідно до ст. 46 КК України, у зв'язку із примиренням з потерпілим ОСОБА_5 ; зазначив, що фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення визнає у повному обсязі, вину визнав, щиро каявся. Наслідки закриття кримінального провадження йому зрозумілі.
Прокурор не заперечувала проти закриття кримінального провадження і звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України; надала розписку потерпілого ОСОБА_5 , з якої вбачається, що останній не має жодних претензій до обвинуваченого. Також просила суд вирішити питання речових доказів та стягнути з обвинуваченого витрати, понесені в ході досудового розслідування даного кримінального провадження за проведені експертизи.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з наступного.
У підготовчому судовому засіданні, згідно п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу, а саме: згідно положень п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
У відповідності з положеннями ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. За наявності передбачених у ст. 46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він своїми діями, які виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, спричинив потерпілому ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесне ушкодження, вказане діяння кваліфікується за ч. 1 ст. 286 КК України, яке відповідно до ст.ст. 12, 25 КК України відноситься до нетяжкого злочину з необережною формою вини і не є корупційним; свою провину обвинувачений повністю визнав, примирився з потерпілим, що підтверджено потерпілим, при цьому, під час вчинення злочину ОСОБА_4 не перебував у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, не перебував під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, внаслідок чого у суду є підстави для закриття кримінального провадження за примиренням - за ст. 46 КК України, у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 4 ст. 286 КПК України.
При закритті провадження по справі з вказаної підстави, питання щодо встановлення вини особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, судом не вирішується. Така правова позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема сформульованою у рішенні по справі «Грабчук проти України» від 26.09.2006, відповідно до змісту якого у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується.
За таких обставин кримінальне провадження необхідно закрити, а обвинуваченого - звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Частиною першою ст.126 КПК визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Оскільки кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 закривається з підстави, яка не є реабілітуючою, тому процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування на залучення експертів, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. Така позиція неодноразово висловлювалася у постановах Верховного Суду від 07.12.2021 (справа №132/283/21),від 07.10.2021 (справа №584/800/20), від 29.09.2021 (справа №342/1560/20) та у висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеному у постанові від 12.09.2022 (справа № 203/241/17).
Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався та відсутні підстави щодо його подальшого обрання.
На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України, накладений арешт на майно, підлягає скасуванню.
Питання речових доказів слід вирішити у відповідності до приписів ст. 100 КПК України.
На підставі ст. 44, 46 КК України, керуючись ст.ст.100, 124, 174, 284, 285-286, 369-372, 376 КПК України, суд, -
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Кримінальне провадження № 12025060600001662 від 24.10.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, - закрити у зв'язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду міста Житомира від 29.01.2025 року у справі №295/15261/25.
Автомобіль марки «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_4 , - повернути власнику.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 14262,40 грн.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд Житомирської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуюча суддя ОСОБА_1