Ухвала від 21.01.2026 по справі 699/479/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/821/148/26 Справа № 699/479/19 Категорія: ч.4 ст. 190 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засіданняОСОБА_5

за участі:

прокурораОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження № 12015210000000237 за апеляційною скаргою прокурора відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Городищенського районного суду Черкаської області від 10 квітня 2025 року, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Стецівка Звенигородського району Черкаської області, українця, громадянство України, освіта вища, одруженого, працюючий, на посаді заступник директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » м.Корсунь-Шевченківський, місце реєстрації АДРЕСА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-

визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, за ознаками злочину передбаченого ч.4 ст.190 КК України та виправдано на підставі п.1 ч.1 ст.373 КПК України в зв'язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачується.

Скасовано ОСОБА_7 запобіжний захід у виді застави обраний у кримінальному провадженні №120152100000000237 згідно ухвали ІНФОРМАЦІЯ_3 від 11 березня 2019 року.

Грошові кошти, внесені в якості застави за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , згідно ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_3 від 11 березня 2019 року на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 банк одержувач ІНФОРМАЦІЯ_4 , одержувач ІНФОРМАЦІЯ_5 ЄДРПОУ НОМЕР_2 , в розмірі 576300 грн. згідно платіжної інструкції №1091 від 14 березня 2019 року, повернуто заставодавцю ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » м.Корсунь-Шевченківський Черкаської області код ЄДРПОУ НОМЕР_3 юридична адреса АДРЕСА_3 , в сумі 576300 грн.

Скасовано арешт, накладений на майно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді заборони відчуження домоволодіння за адресою АДРЕСА_4 згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 березня 2019 року.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні в розмірі 29423,62 грн. віднесено на рахунок Держави у зв'язку з постановленням виправдувального вироку стосовно ОСОБА_7

ВСТАНОВИЛА:

Органом досудового розслідування ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області обвинувачений ОСОБА_7 обвинувачувався згідно обвинувального акту затвердженого у кримінальному провадженні №12015210000000237 про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України у тому, що достатньо викривається у заволодінні коштами Товариства з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_6 », ЄДРПОУ: НОМЕР_4 , юридична адреса АДРЕСА_5 , шляхом обману, вчиненому в особливо великих розмірах за наступних обставин.

Так, 29 травня 2012 року між ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_9 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_10 » ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » укладено договір №06.1-20/26 про надання фінансування відповідно до умов якого банк надає фінансування загальною сумою 19 900 000,00 доларів США, з можливістю отримувати в доларах США, евро та гривні із терміном фінансування до 28 травня 2015 року, а кожне з товариств приймає і зобов'язується належним чином використати та повернути банку надані частки в межах загальної суми фінансування, а також сплатити відповідну плату за користування такими частками та виконати інші зобов'язання, як це вказано у договорі, при цьому кожне з товариства має право на отримання часток в межах загальної суми фінансування. Фінансування надається з метою фінансування обігових коштів товариств шляхом відкриття акредитивів та надання гарантій, контргарантій, резервних акредитивів з метою оплати за товар (сільськогосподарську техніку, обладнання, насіння, добрива, засоби захисту рослин та інші товари сільськогосподарського призначення, а також паливно- мастильні матеріали), що закуповується за договорами, що укладені між товариствами та бенефіціарами. 26 березня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ЄДРПОУ: НОМЕР_5 , юридична адреса АДРЕСА_6 , в особі заступника директора ОСОБА_7 , та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », в особі директора ОСОБА_10 , укладено договір поставки №14/70, за умовами якого ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » зобов'язується передати у власність ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » засоби захисту рослин виробництва компанії « ІНФОРМАЦІЯ_12 » на загальну суму 26 412526,85 грн.. Найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, строк поставки, гривнева ціна товару та її еквівалент в доларах США, порядок та строки оплати ціни товару, інші умови погоджені сторонами визначені в додатках (специфікаціях), які є невід'ємною частиною договору. П.2.4 договору визначено, що 100% від загальної вартості всього товару, що складає 26 412526,85 грн. сплачується у формі безвідкличного документарного акредитива з відстрочкою платежу до 10 грудня 2014 року. Також умовами договору передбачено, що акредитив виконується ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 », шляхом оплати вартості поставленого товару на умовах відстроченого платежу після представлення ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » до банку пакету документів серед яких рахунок-фактура, видаткова накладна, акт звірки взаєморозрахунків та зразок підпису уповноваженої особи. 16 квітня 2014 року у відповідності до договору №14/70 від 26 березня 2014 року ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » подало заяву про відкриття акредитиву №2 від 15 квітня 2014 року до договору про надання фінансування №06.1-20/26 від 29 травня 2012 року, за умовами якої ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » виступило бенефіціаром та отримало можливість отримати кошти у ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » у якості оплати за поставлений товар за договором поставки №14/70 від 26 березня 2014 року при представленні визначеного пакету документів. Поставка ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » засобів захисту рослин по договору №14/70 від 26 березня 2014 року була здійснена відповідно до накладної РН-0342534 від 31 березня 2014 року на суму 10 601216,15 грн. та накладної РН-0343046 від 17 квітня 2014 року на суму 11 150887,38 грн., про що було складено відповідні податкові накладні та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних за №908 від 31 березня 2014 року на суму 10 601216,15 грн. та №609 17 квітня 2014 року на суму 11 150887,38 грн.. 30 жовтня 2014 року між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_13 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » укладено договір відступлення права вимоги №30/10/2014 АР-СИНГ, за умовами якого ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » набуло права вимоги сплати прямого боргу ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у сумі 22 085059,30 грн., який утворився відповідно до укладеного договору поставки №10/09-2014 АР від 10 вересня 2014 року, укладений між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_13 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Договір відступлення права вимоги №30/10/2014 АР-СИНГ 30 жовтня 2014 року укладений з відома заступника директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_7 30 жовтня 2014 року між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в особі заступника директора ОСОБА_7 , та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », в особі директора ОСОБА_11 , укладено угоду №1 про зарахування зустрічних однорідних вимог за умовами якої ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » маючи одне до одного зустрічні однорідні вимоги у сумі 22 085059,30 грн. за договором відступлення права вимоги №30/10/2014 АР-СИНГ від 30 жовтня 2014 року та 22 085059,30 грн. за договором поставки №14/70 від 26 березня 2014 року прийшли до взаємної згоди на підставі ст.601 Цивільного Кодексу України про залік таких зустрічних однорідних вимог. П.2.2 договору визначено, що з моменту підписання сторонами цієї угоди кожна з них вважається такою, що належним чином виконала свої зобов'язання за договором відступлення права вимоги №30/10/2014 АР-СИНГ від 30 жовтня 2014 року та договором поставки №14/70 від 26 березня 2014 року. В цей час, у ОСОБА_7 , який призначений на посаду заступника директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » наказом №2 від 02 січня 2014 року, виник злочинний намір направлений на заволодіння коштами ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » шляхом обману. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_7 достовірно знаючи, що заборгованість за договором поставки №14/70 від 26 березня 2014 року погашена шляхом укладення угоди №1 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30 жовтня 2014 року з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », шляхом обману, а саме подачі 25 листопада 2014 року до ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » пакету документів для отримання коштів у якості оплати за договором поставки №14/70 від 26 березня 2014 року на підставі відкритого ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » акредитиву №09LCOUTG042014UAH від 16 квітня 2014 року в сумі 26 412526,85 грн. серед яких рахунок - фактура від 28 березня 2014 року №СФ-013240 на суму 26 412526,85 грн., видаткова накладна від 31 березня 2014 року №РН-0342534 на суму 26 412526,85 грн., Акт приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей від 31 березня 2014 року на суму 26 412526,85 грн., Акт звірки взаємних розрахунків за договором поставки №1470 від 26 березня 2014 року, датований 25 листопада 2014 року, в якому вказана видаткова накладна від 31 березня 2014 року №РН-0342534 на суму 26 412526,85 грн., в яких містяться неправдиві відомості про факт поставки засобів захисту рослин на суму 26 412526,85 грн. та приховування факту погашення заборгованості ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за договором поставки №14/70 від 26 березня 2014 року, заволодів коштами у сумі 26 412526,85 грн., які уповноважені особи ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 », що не були обізнані у злочинному намірі ОСОБА_7 та яким не було відомо про факт погашення заборгованості ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за договором поставки №14/70 від 26 березня 2014 року, на підставі поданих документів, здійснили перерахування зазначеної суми коштів на розрахунковий рахунок ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Таким чином, шляхом обману заволодів коштами ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », що були виділені ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » у сумі 26 412526,85 гривень, що у 43 370 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є особливо великими розмірами.

Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_7 кваліфіковані в ході досудового розслідування, як вчинення кримінального правопорушення, за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене в особливо великих розмірах.

Судом першої інстанції виправдано ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, за ознаками злочину передбаченого ч.4 ст.190 КК України на підставі п.1 ч.1 ст.373 КПК України в зв'язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення.

Не погоджуючись з вироком суду, прокурор відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій просить вирок Городищенського районного суду Черкаської області від 10.04.2025 щодо ОСОБА_7 скасувати у зв'язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неповнотою судового розгляду, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років. Також просить провести в суді апеляційної інстанції судове слідство з дослідженням доказів сторони обвинувачення, які викладені в поданій апеляційній скарзі.

В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив необгрунтований виправдувальний вирок та не вмотував його належним чином. На його думку, вирок не відповідає вимогам переконливості, визначеності і категоричності, оскільки з наведених у ньому висновках не зрозуміло, що саме не було, не доведено в ході судового розгляду. Суд першої інстанції належним чином не оцінив докази сторони обвинувачення, які були досліджені в судовому засіданні, не дав їм грунтовний аналіз, обмежився формальним їх описом і не зазначив з яких саме мотивів він виправдав ОСОБА_7 . Вважає, що вина ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, повністю доведена зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, однак суд їх належним чином не оцінив, не проаналізував їх в сукупності з показаннями свідків, висновками судових почеркознавчих та судових-економічних експертиз з точки зору узгодженості, достатності та взаємозв'язку для підтвердження вини ОСОБА_7 .

Зазначає, що ОСОБА_7 в судовому засіданні 09.04.2025 надав суперечливі показання з приводу того яким чином він виконував службові обов'язки під час укладення та підписання ним договорів. Зокрема, ОСОБА_7 зазначив, що виконував роль підписанта договорів, погодився зі змістом договору, при цьому не зміг нічого пояснити чи додавався до договорів пакет документів, та не зміг пояснити причин не дослідження пакету документів. Не зміг ОСОБА_7 пояснити і чому не перевірив, а підписав лист з пакетом документів про перерахування грошових коштів з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », який було подано 25.11.2014 в ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » незважаючи на те, що згідно з угодою №1 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.10.2014 кожна із сторін вже виконали свої зобов'язання, тобто була відсутня заборгованість перед ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_14 », про що йому було відому, оскільки підписував дану угоду. Проте, суд першої інстанції, саме зміст цих показань обвинуваченого не відобразив та не надав відповідної правової оцінки.

Захисник обвинуваченого подала заперечення на апеляційну скаргу в якому просила залишити без задоволення апеляційну скаргу прокурора, а вирок Городищенського районного суду Черкаської області, яким ОСОБА_7 за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України виправдано на підставі п.1 ч.1 ст.373 КПК України залишити без змін.

Зазначила, що суд першої інстанції повністю дослідив всі докази у кримінальному провадженні та надав їм належну оцінку, розглянув справу з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону.

Заслухавши доповідача, думку прокурора ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, думку обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які заперечили вимоги апеляційної скарги прокурора та просили залишити без змін виправдувальний вирок суду першої інстанції, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до норми ч.3 ст.404 КПК України, обов'язок апеляційної інстанції полягає в безпосередньому дослідженні доказів лише у перелічених в законі випадках, а саме: 1) при наявності клопотання учасників кримінального провадження про повторне дослідження обставин, 2) якщо ці обставини досліджені судом першої інстанції не повністю, або з порушенням.

Враховуючи вищевикладене та встановивши, що докази, які покладені в основу виправдувального вироку відносно ОСОБА_7 досліджені всебічно, повно, з дотриманням процедури КПК України, яким надана відповідна оцінка, а прокурор не навів переконливих аргументів щодо необхідності повторного дослідження доказів, а клопотання зводяться лише щодо незгоди з оцінкою досліджених доказів, то в такому разі суд апеляційної інстанції вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання про повторне дослідження доказів, про що винесена ухвала без видалення до нарадчої кімнати.

При цьому колегія суддів враховує постанову ВС від 16 березня 2021 року провадження N 51-437 км 20 справа №154/2975/17 відповідно до якої сам по собі факт незгоди з висновками суду першої інстанції з приводу висунутого обвинувачення, не є підставою для повторного дослідження доказів в апеляційному суді. Повторне дослідження обставин є правом, а не обов'язком суду. Відмова в задоволенні клопотання про повторне дослідження доказів свідчить не про порушення кримінального процесуального закону та неповноту дослідження доказів, а про відсутність законних підстав та аргументованих доводів про таку необхідність.Ухвалюючи виправдувальний вирок, місцевий суд відповідно до вимог кримінального процесуального закону, перевірив зібрані на досудовому розслідуванні докази винуватості виправданого, на які посилалися органи досудового розслідування та, згідно зі ст. 94 КПК України, оцінив їх з точки зору допустимості, належності, достовірності та достатності, надав належну оцінку як окремим доказам, так і їх сукупності, навів детальний аналіз досліджених доказів.

Також колегією суддів відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про перенесення судового засідання на іншу дату, для надання часу для підготовки до судових дебатів.

З цього приводу колегією суддів винесено ухвалу без видалення до нарадчої кімнати, з наведенням відповідних мотивів.

Колегія суддів вважає, що органами досудового розслідування не надано належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого діяння, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, тому як наслідок місцевий суд прийшов до вірного висновку про ухвалення виправдувального вироку щодо останнього.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто в тому числі ухвалене з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст.94 цього Кодексу, з наведенням належних та достатніх мотивів і підстав його ухвалення.

Законним є судове рішення, постановлене за умови правильного застосування кримінального закону і дотримання при проваджені у справі кримінально-процесуального закону.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог кримінально-процесуального закону.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.

Відповідно до вимог ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Статтею ст. 62 Конституції України гарантується, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст.17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому КПК України, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

В п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» №5 від 29.06.1990 зазначено про недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення, і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, ухвалюється виправдувальний вирок.

У разі визнання особи виправданою, у мотивувальній частині вироку відповідно до ст.374 КПК України зазначаються: формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

У справі «Барбера, Мессегуо і Джабардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року, Європейський суд з прав людини наголосив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться у вину; обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів складу злочину, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.

Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Капо проти Бельгії» від 13 січня 2005 року зауважив, що у кримінальних справах питання прийняття доказів належить досліджувати загалом у світлі п. 2ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і вимагає воно, крім іншого, щоб тягар доказування лежав на стороні обвинувачення.

Статтею 91 КПК України передбачено обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а відповідно до вимог ст.92 КПК України обов'язок доказування цих обставин покладається на сторону обвинувачення.

Саме сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів винуватість особи поза розумним сумнівом, чого у цьому кримінальному провадженні зроблено не було.

Оскільки обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності винуватості особи тлумачаться на її користь, суд першої інстанції прийняв законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення про те, що зібрані стороною обвинувачення докази в їх сукупності та взаємозв'язку безсумнівно не обґрунтовують та не доводять пред'явлене ОСОБА_7 обвинувачення за ч.4 ст.19 КК Українине та виправдав його на підставі п.1 ч.1 ст.373 КПК України.

При цьому, колегія суддів не погоджується з доводами прокурора про те, що висновки суду викладені у судовому рішенні не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, та при постановленні виправдувального вироку суд допустив неповноту судового розгляду, істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону та неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.

Дотримуючись загальних засад кримінального провадження, судом першої інстанції відповідно до ст. 10, 22 КПК України були створені необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав, сторони користувалися рівними правами та свободою у наданні доказів, дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом.

Судом першої інстанції досліджені усі надані сторонами докази, у тому числі і ті, на які покликається у своїй апеляційній скарзі прокурор, були предметом ретельного дослідження судом першої інстанції й не підтвердили пред'явлене ОСОБА_7 обвинувачення.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції повно, всебічно, неупереджено та об'єктивно дослідив усі обставини кримінального провадження і дав правильну оцінку дослідженим доказам, які надані суду. Свої висновки щодо дослідження та оцінки доказів суд належним чином мотивував у вироку. З цими висновками погоджується і колегія суддів.

У п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності" роз'яснено, що відповідно до статті 190 КК України, шахрайство - це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

Об'єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. В результаті шахрайських дій потерпілий - власник, володілець, особа, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, добровільно передає майно або право на майно винній особі. Безпосередня участь потерпілого у передачі майнових благ і добровільність його дій є обов'язковими ознаками шахрайства, які відрізняють його від викрадення майна та інших злочинів проти власності. Добровільність передання майна при шахрайстві має уявний характер, оскільки вона обумовлена обманом. Способами вчинення шахрайства є обман або зловживання довірою.

Обман як спосіб шахрайського заволодіння чужим майном чи придбання права на таке майно полягає у повідомленні потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних відомостей, повідомлення яких мало б суттєве значення для поведінки потерпілого, з метою введення в оману потерпілого. Обов'яковою умовою об'єктивної сторони шахрайства є використання обману для заволодіння майном чи придбання права на майно. Обман при шахрайстві - це повідомлення завідомо неправдивих даних або приховування, замовчування інформації про факти або обставини, повідомлення про які було обов'язковим, спрямовані на введення потерпілого в оману або на підтримку помилки особи з метою заволодіння чужим майном або правом на майно, і які призвели до такого стану потерпілого. Обман як спосіб шахрайства може бути вчинений і шляхом активної, і пасивної поведінки правопорушника. До такого висновку дійшла колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 176/952/20, провадження №51- 2219 км 21. Шахрайство вважається закінченим з моменту переходу чужого майна у володіння винного або з моменту отримання ним права розпоряджатися таким майном.

Якщо винна особа при шахрайстві з метою обману чи зловживання довірою вчиняє інший злочин, її дії слід кваліфікувати за відповідною частиною ст.190 КК України і за статтею, що передбачає відповідальність за цей злочин. Зокрема, підроблення документів, з метою подальшого їх використання при шахрайстві, а так само використання при шахрайстві завідомо підробленого документа диспозицією ст.190 КК України не охоплюються і повинні окремо кваліфікуватися за ст. 353 КК України або за відповідними частинами ст. ст. 357, 358 чи 366 КК України.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що в даному випадку стороною обвинувачення не доведено, що обвинувачений ОСОБА_7 мав прямий умисел і корисливий мотив на заволодіння чужим майном шляхом обману, що є складовою об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, а між обвинуваченим, заступником директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ОСОБА_7 та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »», склалися господарсько-правові відносини, які не є кримінально-правовими, з цим висновком погоджується і колегія суддів.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив докази по справі, дав належну оцінку доказам і прийшов до правильних висновків, які обгрунтував у своєму рішенні.

Так, в ході судового розгляду кримінального провадження в суді першої та апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_7 провину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, вказав, що його вина не доведена зібраними доказами у справі, він не вчиняв шахрайських дій та не заволодівав чужими коштами.

На думку колегії суддів вказані пояснення ОСОБА_7 не спростовані належними, допустимими та достатніми доказами сторони обвинувачення. Покази, які ОСОБА_7 давав безпосередньо в судовому заіданні суду першої інстанції, були послідовними, логічними, без будь якого тиску та підтверджуються матеріалами кримінального провадження, які були досліджені в ході судового розляду справи, при цьому вони не містять ознак суперечливості, як про те зазначає автор апеляційно сарги.

В судовому засіданні суду першої інстанції були допитані свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , показанням яких суд надав належну оцінку.

Зокрема, в судовому засіданні суду першої інстанції: - свідок ОСОБА_12 , показав, що він працював на посаді завідувача складом ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» смт.Хоростків Тернопільської області і є матеріально відповідальною особою. Йому відомо, що розгляд даного кримінального провадження триває з 2015 року та стосується поставки засобів захисту рослин. Особисто його допитував слідчий та показував три видаткових накладних ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », які підписані від імені завскладом не ним, а іншою особою. Пам'ятає накладну від 31 березня 2014 року, по якій отримав товар від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». По іншій накладній товар не пам'ятає чи отримував. Він казав слідчому, про перевірку документів, щоб дати точні відповіді. Слідчий показував не одну видаткову накладну, їх було три. У накладній від 31 березня 2014 року, там був не його підпис. Поставок товару від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у 2014-2015 роках було багато. З обвинуваченим ОСОБА_7 не знайомий. Документи у виді накладних, як у завідуючого складу, в нього не вилучали слідчі;

- свідок ОСОБА_13 , показав, що він у 2014 році працював на посаді юриста ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »». Видом діяльності ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» була закупівля препаратів захисту рослин і мінеральних добрив. Одним з постачальників такої продукції було ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »», 26 березня 2014 року укладено договір №14/70, відповідно до якого було поставлено засоби захисту рослин для ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »». Згідно накладних від 31 березня 2014 року та 17 квітня 2014 року, було здійснено поставку засобів захисту рослин на суму, відповідно 10 601 216, 15 грн. та 11 150 887,38 грн., договірні заявки були оформлені, підписані та складено акт звірки станом на 30 квітня 2014 року. Договором №14/70 від 26 березня 2014 року передбачено перегляд ціни товару на дату фактичного розрахунку покупця за поставлені товари, розмір ціни залежав від курсу доллара США на дату розрахунку. Фактичний розрахунок та перегляд цін було здійснено у жовтні 2014 року. ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» уклав з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_13 » трьохсторонній договір відступлення права вимоги від 30 жовтня 2014 року та угоду №1 про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно з якою заборгованість перед ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » вважається закритою. 23 грудня 2014 року ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » виконав платіж та перерахував на користь ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 26 412 526, 85 грн., який був відкритий згідно з умовами договору поставки №14/70 від 26 березня 2014 року та виписано податкову накладну №258 від 23 грудня 2014 року. Під час щомісячної перевірки було виявлено, що ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » виписало розрахунок коригування №607 від 13 лютого 2015 року до податкової накладної №258. Всі договора погоджував та приймав рішення щодо них директор товариства ОСОБА_11 . При укладенні договору у жовтняі 2014 року участі не брав, зі сторони ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » поставки товару були, за трьома видатковими накладними, акт прийому передачі товару був підписаний. В ситуації, що склалася мала місце зміна керівництва, що відобразилося на виконанні договірних зобов'язань між сторонами. Акредитив був виданий за їх погодженням від імені директора ОСОБА_11 , його рішення пояснити не може;

- свідок ОСОБА_14 , показала, що працює кредитним експертом у кредитному відділі ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_9 ». Під час роботи в ОСОБА_17 до її обовязків входило залучення фінансування для підприємств, що входили до складу холдингу, ведення переговорів з банківськими установами, супровід кредитних справ. Приймала участь в оформленні акредитиву для ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у 2014 році, з яким уклав договір ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» на поставку препаратів для захисту рослин. Про цей договір їй відомо, оскільки ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» повинно було здійснити платіж. Безпосередньо займалася підготовкою документів, перевіряла чи все правильно заповнено, сканувала, складала на підпис, права на підпис не мала. Акредитив було відкрито у грудні 2014 року. Потім 04 грудня 2014 року на її електронну адресу надійшов лист із ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » щодо здійснення перевірки пакету документів від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та виявлених у них розбіжностей згідно договору поставки №14/70 від 26 березня 2014 року, так як працівники банку виявили що акт звірки взаєморозрахунків датований раніше ніж на два дні до дати пакету документів, і через це було відмовлено у перерахуванні коштів, але в змісті листа повідомлялось, що банк може здійснити вказану операцію за письмовою згодою ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »». Вона направила цей лист банку начальнику відділу закупівель агрохолдингу ОСОБА_18 і до відділу постачання засобів захисту рослин ОСОБА_19 для отримання їх згоди на проведення вказаного платежу. Хто погодив платіж уже не пам'ятає, і з їх згоди нею було підготовлено лист від імені директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» ОСОБА_11 про надання згоди на прийом документів ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » і виконання платежу ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 ». 22 грудня 2014 року в кабінеті ОСОБА_11 лист було ним підписано, деталей розмови не пам'ятає. Про додаткові угоди і зарахування зустрічних однорідних вимог їй нічого не відомо. Поставку товару з нею не погоджували, тому не володіла ніякою інформацією про дійсність поставок за видатковими накладними. Доступ до такої інформації мали керівники відділу закупівель агрохолдингу ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , однак при наданні погодження банку, про це ніхто не повідомляв. В подальшому за згодою ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »», банк відкрив безвідкличний документарний акредитив з відстрочкою платежу і заплатив всю суму ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » згідно договору поставки №14/70 від 26.03.2014 року. Без згоди підприємства, банк для ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » акредитив не відкрили б. В процесі реструктиризації до 2018 року ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» закрив зобов'язання перед банком по даному акредитиву. При зміні керівництва агрохолдингу не відомо де дівся оригінал повідомлення про переказ платежу, так як з січня 2015 року більшість працівників агрохолдингу перебували у відпустках і проводилися слідчі дії;

- свідок ОСОБА_15 , показав, що він працює на посаді начальника юридичного відділу ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». У 2013 році ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » розпочало свою співпрацю з компанією « ІНФОРМАЦІЯ_15 ». Це була незначна співпраця, проте всі домовленості були виконані належним чином. У 2014 році розпочалася і робота з компанією ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »». ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » виконувало домовленості належним чином. У зв'язку з тим, що група компанії « ІНФОРМАЦІЯ_15 » оголосила технічний дефолт, склалися такі обставини, що вони не могли виконати свої дії стосовно грошових зобов'язань. Яким чином велися переговори йому не було відомо, але досягнуто домовленість стосовно оплати вартості поставлення товарів, а саме що група компанії « ІНФОРМАЦІЯ_15 » буде розраховуватися взаємною поставкою взаємозустрічних вимог. Такі ж операції розглядалися і з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »», але там була заміна керівництва і ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » було звинувачено в тому, що незаконним шляхом отримано кошти від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» у формі безвідкличного документарного акредитиву, проте це були господарські відносини, тобто розрахунок за фактично поставлену продукцію. Договір укладений між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» від 26 березня 2014 року був. За умовами договору поставки було вістрочення платежу, шляхом спочатку поставки товару, а тоді оплата через банк акредитивом. Договір виконано було в повному обсязі. Зі сторони ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » було здійснено вчасно відвантаження продукції, в подальшому стало відомо, що є проблема в розрахунку. Виникло питання, як швидко розрахуватися за товар і на які умови ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » буде готове. Лише після досягнення домовленостей підписано окремі договора поставок від тих контрагентів, з якими співпрацювала компанія « ІНФОРМАЦІЯ_15 » та які поставляли товар. Розрахунки за договорами проводилися навіть і через договора про відступлення права вимоги, і не лише з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », а і групою компанії « ІНФОРМАЦІЯ_15 », з якими співпрацювали і які не могли у грошовому виразі розрахуватися, тому було досягнуто домовленість про те, що по договорах із ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » будуть внесені зміни і якщо виникне різниця по договору поставки в грошовому еквіваленті з огляду на умови договору про формування ціни договору з врахуванням інформації на міжбанківській валютній біржі, то вона буде оплачена. Були підписані додаткові угоди до договорів поставки, між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » і компанією « ІНФОРМАЦІЯ_15 », як і було укладено договір зустрічних вимог за яким покривалася заборгованість, а не поставки. Всі дії відбувалися одночасно, як і відступлення права вимоги, так і розрахунки і постачання. Конкретних дій не було, все планувалося в комплексі. Це були господарські відносини, тому враховувався навіть курс долару США. Якщо курс піднімався, то змінювались і розрахунки вартості, збільшувалась заборгованість. У ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » заборгованості не було, все закривалось по нулях. Із пакетом документів по ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» особисто не ознайомлений, лише носив на підпис, але документи були перевірені працівниками бухгалтерії з проставленням підписів і печатки, складений акт звірки взаєморозрахунків. Документи для отримання акредитиву підписувалися на взаємній основі, це була домовленість сторін, але ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » виявило розбіжності у найменуванні, тобто була допущена технічна помилка і на цій підставі банк надіслав лист про відмову. Підставою відмови була орфографічна помилка. Лист з відмовою банк направив до контрагента, які дії ним було вчинено не відомо, але гроші банком було видано за вказівкою ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »». Суму акредитиву не пам'ятає. Особисто він підписував опис документів, накладні кладовщик, акт звірки бухгалтер, а вже потім документи були подані на видачу акредитиву. Саме банк перевіряє документи і вирішує, чи відкривати аккредитив чи ні. Від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» протягом 2014-2015 років претензій і позовів до суду не було. Якби ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » не виконало поставки, то тоді лише могли бути претензії. Чому постало питання про заволодіння коштами не зрозуміло, тому що всі дії виконувалися за домовленістю сторін в межах господарської діяльності. В разі форс мажору, то все викладено у договорі, щодо міри відповідальності, то прописано штрафні санкції, а не кримінальну відповідальність. Між товариствами були суто господарські віносини. ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » реалізує імпортний товар, не українського походження і, відповідно, всі покупці перебувають у господарських відносинах. ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » виконало зобов'язання стосовно договору поставки, інакше б ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» не погодило відкриття аккредитиву і здійснення грошового переказу;

- свідок ОСОБА_16 , показав, що він працює на посаді генерального директора компанії ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка співпрацює із компанією « ІНФОРМАЦІЯ_12 », яка займається виробництвом засобів захисту рослин. Стиль ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » це порядність, а тут склалася ситуація, що з'явився солідний клієнт компанії « ІНФОРМАЦІЯ_15 » і компанія « ІНФОРМАЦІЯ_12 » запропонувала зробити поставки продукції через ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Вся продукція була у наявності компанії « ІНФОРМАЦІЯ_12 ». Після того, як було здійснено поставку продукції, спеціаліст ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » через інтернет дізнався, що компанія « ІНФОРМАЦІЯ_15 » звинувачує ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у непорядності. Компанія « ІНФОРМАЦІЯ_15 » вела себе не коректно, запропонували розрахунок із ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » продукцією, яка була за завищеною ціної майже у два рази проти ринкової, а саме на ріпак і цукор. Це була бартерна схема за якою ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » мало само отримати продукцію, загрузити і вигрузити за власні кошти. Внаслідок таких дій, мали звертатися в ІНФОРМАЦІЯ_16 , але обставини склалися інакше. ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » знають, як порядного партнера, який завжди розраховується як з постачальниками, так і з покупцями. Плутанина вийшла з боку компанії « ІНФОРМАЦІЯ_15 », яка вела свій бізнес, не розраховувалась із іноземними компаніями і тут саме постраждало ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яке не змогло через борг перед ним, розрахуватися із компанією « ІНФОРМАЦІЯ_12 », у зв'язку з чим довелося шукати інші кошти, в тому числі і кредити. ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » українська компанія і сплачує податки щорічно більше 60 000 000 грн. Компанія « ІНФОРМАЦІЯ_15 » це офшорна компанія, яка вдалася до непорядних методів, підключивши правоохоронні органи, щоб ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » віддало кошти і тому придумали таку схему із ОСОБА_7 . Не припускає навіть думки, що ОСОБА_7 підписав не ті документи. Знає його, як порядну людину, сумнівів у його порядності не має. Вперше за 30 років існування ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » звинувачують працівника товариства у шахрайстві. У 2014 році укладено було багато договорів. З ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» було укладено договір на постачання засобів захисту рослин. ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» одна із компаній « ІНФОРМАЦІЯ_15 ». Скільки було точно договорів з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » не пам'ятає. Всім відомо, що через компанію « ІНФОРМАЦІЯ_15 » постраждало багато інвесторів, остільки у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » все в офшорах, зміна кадрів у них була і тому такий результат спланованих шахрайських дій. ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» мав намір розрахуватися не грошима, а товаром. Ситуація, яка виникла сталася лише із ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» через безлад. Підробити документи не можливо було. Які б кошти не запропонувало ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »», то ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » брало б, чи то акредитив, чи то розрахунок, але лише кошти. На першій стадії домовленостей з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» була розмова про предоплату, а потім вони запропонували бартер. Деякі документи піписував сам особисто, а з контрагентами на території України підписував ОСОБА_7 . З ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» було укладено угоду на постачання засобів захисту рослин на суму близько 30 000 000 - 40 000 000 грн. Сума була значна, точно яка не пам'ятає. Лише під тиском компанії « ІНФОРМАЦІЯ_12 », компанія « ІНФОРМАЦІЯ_15 » могла вишукувати кошти різним шляхом, остільки компанія «Сингента», це Швейцарський платник податків номер один в Україні. Про відстрочення оплати за продукцію додаткову угоду не укладали. ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » такого не практикує. Такі випадки були, але не з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »». Було занепокоєння з боку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », коли дізналися про економічно-технологічний дефолт такої сильної компанії, як « ІНФОРМАЦІЯ_15 ». Ця компанія не займалася виробництвом продукції, а лише купувала і перепродувала, шляхом взяття товару і погашення через кредити, діяли по схемі піраміди. У грудні було надходження коштів від ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 ». З ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» була неприємна співпраця, і ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » їх розцінює, як шахраїв. Компанія « ІНФОРМАЦІЯ_15 » банкрут, тому що працюють не чесно, обманюють партнерів. ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» у порядку господарського судочинства до ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » не зверталося, як і не повертало поставленого товару за видатковими накладними.

У ході сдового розгляду судом першої інстанці були досліджені наступні письмові докази:

- витяг з кримінального провадження №12015210000000237 від 12 листопада 2015 року, відповідно до якого органом досудового розслідування Головного Управління Національної Поліції в Тернопільській області, прийнято заяву ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »», з правовою кваліфікацією ч.3 ст.190 КК України, з підстав, що наприкінці листопада 2014 року службові особи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », шляхом зловживання довірою заволоділи грошовими коштами ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », чим спричинили шкоду останньому у великих розмірах (т.2 а.к.п.14);

- витяг з кримінального провадження №12015210000000237 від 25 червня 2015 року, відповідно до якого органом досудового розслідування ІНФОРМАЦІЯ_17 , прийнято заяву ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »», з правовою кваліфікацією ч.3 ст.190 КК України, з підстав, що наприкінці листопада 2014 року службові особи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », шляхом зловживання довірою заволоділи грошовими коштами ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »», чим спричинили шкоду останньому у великих розмірах (т.2 а.к.п.15);

- заява (повідомлення) ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» про кримінальне правопорушення за ст.190 КК України від 22 червня 2015 року з додатками, а саме: Вимога №2015/06-09/2 від 09.06.2015р. ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» з описом вкладеного і чеком; Акт звірки розрахунків станом на 31.12.2014р. між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» на суму боргу в розмірі 26 412 526,85 грн.; Договір поставки №14/70 від 26.03.2014р. між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » з додатком №1 та додатковою угодою №1 від 21.10.2014р.; Заява ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» про відкриття акредитива від 15.04.2014 р.; повідомлення (електронна пошта) ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » на адресу ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_18 » про відкриття акредитиву від 16.04.2104р.; заява ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 25.11.2014р. по акредитиву №09LCOUTG042014UAH від 16.04.2014 р.; лист ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » №06-186/67-19138 від 04.12.2014 р.; лист-відповідь ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» №141202_Т1 від 05.12.2014 р.; видаткова накладна №РН-0342534 від 31.03.2014р. на суму 10 601 216,15 грн.; податкова накладна №908 від 31.03.2014р. на суму 10 601 216,15 грн.; видаткова накладна №РН-0343046 від 17.04.2014р. на суму 11 150 887,38 грн.; податкова накладна №609 від 17.04.2014р. на суму 11 150 887,38 грн.; рахунок-фактура №СФ-013240 від 28.03.2014 р. ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; видаткова накладна ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №РН-0342534 від 31.03.2014р. на суму 26 412 526,85 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 4 402 087,81 грн.; Акт приймання-передачі ТМЦ від 31.03.2014р. між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_19 »» на суму 26 412 526,85 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 4 402 087,81 грн.; Акт звірки від 25.11.2014 р. взаємних розрахунків за Договром поставки №14/70 від 26.03.2014р. на суму 26 412 526,85 грн.; довіреність ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №562 від 12.12.2013 р.; Договір відступлення права вимоги №30/10/2014 АР-СИНГ від 30 жовтня 2014 року між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_13 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »», ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з угодою №1 від 30 жовтня 2014 року; схема ІНФОРМАЦІЯ_15 (т.2 а.к.п.24-66);

- постанова Прокуратури Тернопільської області про визначення підслідності від 07 листопада 2015 року, відповідно до якої визначено місцем проведення досудового розслідування кримінального провадження №12015210000000237 від 23 червня 2015 року територію Тернопільської області та доручено його проведення слідчому управлінню Головного Управління Національної Поліції в Тернопільській області (т.2 а.к.п.22-23);

- постанова про залучення потерпілого та представника потерпілого від 26 червня 2015 року, відповідно до якої залучено ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» у кримінальному провадженні №12015210000000237 від 23 червня 2015 року в якості потерпілого, а директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ОСОБА_20 , як представника потерпілого (т.2 а.к.п.67);

- ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області про тимчасовий доступ до речей та документів від 08 липня 2015 року, згідно якої надано тимчасовий доступ до оригіналів документів, на підставі яких було відкрито безвідкличний непідтверджений непокритий акредитив з відстроченим платежем за номером 09LCOUTG042014UAH від 16 квітня 2014 року, пакету документів, що був наданий ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) для перевірки та оплати коштів у користь товариства за акредитивом 09LCOUTG042014UAH від 16 квітня 2014 року, лист №141202_Т1 від 05 грудня 2014 року за підписом директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» (ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) в якому він просить прийняти документи від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) та документи, що підтверджують факт надання грошових коштів ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), які знаходяться у володінні ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » АДРЕСА_7 , з можливістю їх вилучення для проведення почеркознавчих експертиз (т.2 а.к.п.72-73);

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 21 липня 2015 року з описом речей і оригіналами документів, а саме рахунки-фактури, видаткових накладних, заяви про відкриття аккредитива, Акту приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей від 31 березня 2014 року, Акту звірки взаємних розрахунків за Договором поставки №14/70 від 26 березня 2014 року, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 08 липня 2015 року (т.2 а.к.п.74-89);

- ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області про тимчасовий доступ до речей та документів від 08 липня 2015 року, згідно якої надано тимчасовий доступ до оригіналів документів, а саме до оригіналів договору поставки №14/70 від 26.03.2014 року укладеного між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », документів, що підтверджують факт поставки товару відповідно до договору №14/70 від 26 березня 2014 року, договору про відступлення права вимоги №30/10/2014 АРСИНГ від 30.10.2014 року укладеного між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_13 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », угоди №1 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.10.2014 року між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », бухгалтерських документів у яких відображено факт проведення розрахунків з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_13 » та документів, що були подані у ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » для перевірки та оплати коштів у користь товариства за акредитовим 09LCOUTG042014UAH від 16 квітня 2014 року, які знаходяться у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », з можливістю їх вилучення для проведення почеркознавчих експертиз (т.2 а.к.п.92-93);

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 23 липня 2015 року з описом речей і оригіналами документів, в тому числі Договір поставки №14/70 від 26.03.2014 року, Договір про відступлення права вимоги №30/10/2014 АРСИНГ від 30.10.2014 року, угоди №1 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.10.2014 року, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 08 липня 2015 року (т.2 а.к.п.95-117);

- протокол отримання зразків підписів для експертизи від 23 липня 2015 року, 22 липня 2015 року, 22 липня 2015 року з додатками зразків підписів стосовно ОСОБА_21 , ОСОБА_16 , ОСОБА_7 (т.2 а.к.п.128-147);

- протокол отримання зразків печатки ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » для експертизи від 23 липня 2015 року з додатком зразків (т.2 а.к.п.148-153);

- протокол отримання зразків підписів для експертизи від 24 липня 2015 року з додатком зразків підписів стосовно ОСОБА_22 (т.2 а.к.п.155-160);

- оригінали документів із зразками відтиску печатки ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », підписами бухгалтера ОСОБА_22 , заступника директора ОСОБА_7 та директора ОСОБА_16 , витребуваних на підставі ст.ст.40,93 КПК України, для використання в якості вільних зразків для проведення експертиз та належним чином завірені копії Статуту ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », посадових інструкцій директора та заступника директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (т.2 а.к.п.161-201);

- протокол отримання зразків підписів для експертизи від 02 липня 2015 року з додатком зразків підписів стосовно ОСОБА_11 (т.2 а.к.п.203-208);

- протокол отримання зразків підписів для експертизи від 29 липня 2015 року з додатком зразків підписів стосовно ОСОБА_12 (т.2 а.к.п.210-215);

- ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області про тимчасовий доступ до речей та документів від 13 липня 2015 року, згідно якої надано тимчасовий доступ до оригіналів документів, а саме до документів статистичної звітності ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ЄДРПОУ НОМЕР_5 , за період з 01 січня 2014 року по 13 липня 2015 року, які знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_20 , з можливістю виготовлення завірених належним чином копій документів (т.2 а.к.п.218-219);

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 24 липня 2015 року з описом речей і оригіналами документів, витребуваних у ІНФОРМАЦІЯ_20 , та які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 13 липня 2015 року (т.2 а.к.п.220-239);

- ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області про тимчасовий доступ до речей та документів від 13 липня 2015 року, згідно якої надано тимчасовий доступ до документів, а саме до документів податкової звітності ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ЄДРПОУ НОМЕР_5 , за період з 01 січня 2014 року по 13 липня 2015 року, які знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_21 , з можливістю виготовлення завірених належним чином копій документів (т.2 а.к.п.242-243);

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 23 липня 2015 року з описом речей і оригіналами документів, витребуваних у ІНФОРМАЦІЯ_21 , та які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 13 липня 2015 року (т.2 а.к.п.244-250);

- відомості про наявні земельні ділянки (Додаток №1 до податкової декларації з плати на землю) від 09 лютого 2015 року №9011194558, в якій відображено, дата укладення, термін дії договору оренди, розмір орендної плати, дата, номер державної реєстрації права оренди, а саме вказано Договора куплі-продажу №3894 від 20 грудня 2005 року, №3888 від 22 грудня 2005 року, №3891 від 22 грудня 2005 року, №3894 від 28 грудня 2005 року, №1-453 від 30 березня 2009 року (т.3 а.к.п.1);

- податкова декларація з податку на прибуток підприємства ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за податковий період 2014 року, дата подання 23 березня 2015 року, із зазначенням показників у виді - доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, витрат, об'єктів оподаткування, податків на прибуток, сума податків, сума нарахованого авансового внеску (т.3 а.к.п.2-4);

- податкова декларація з податку на додану вартість ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за податковий період 2014 року, дата подання 19 лютого 2014 року, із зазначенням податкових зобов'язань та суми податку на додану вартість (т.3 а.к.п.5-7);

- податкова декларація з податку на додану вартість ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за податковий період 2014 року, дата подання 19 березня 2014 року, із зазначенням податкових зобов'язань та суми податку на додану вартість (т.3 а.к.п.8-10);

- податкова декларація з податку на додану вартість ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за податковий період 2014 року, дата подання 18 квітня 2014 року, із зазначенням податкових зобов'язань та суми податку на додану вартість (т.3 а.к.п.11-13);

- податкову декларації з податку на додану вартість ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за податковий період 2014 року, дата подання 19 травня 2014 року, із зазначенням податкових зобов'язань та суми податку на додану вартість (т.3 а.к.п.14-16);

- податкова декларація з податку на додану вартість ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за податковий період 2014 року, дата подання 19 червня 2014 року, із зазначенням податкових зобов'язань та суми податку на додану вартість (т.3 а.к.п.14-19);

- податкова декларація з податку на додану вартість ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за податковий період 2014 року, дата подання 18 липня 2014 року, із зазначенням податкових зобов'язань та суми податку на додану вартість (т.3 а.к.п.20-22);

- податкова декларація з податку на додану вартість ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за податковий період 2014 року, дата подання 20 серпня 2014 року, із зазначенням податкових зобов'язань та суми податку на додану вартість (т.3 а.к.п.23-25);

- податкова декларація з податку на додану вартість ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за податковий період 2014 року, дата подання 22 вересня 2014 року, із зазначенням податкових зобов'язань та суми податку на додану вартість (т.3 а.к.п.26-28);

- податкова декларація з податку на додану вартість ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за податковий період 2015 року, дата подання 19 січня 2015 року, із зазначенням податкових зобов'язань та суми податку на додану вартість (т.3 а.к.п.29-30);

- податкова декларація з податку на додану вартість ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за податковий період 2014 року, дата подання 22 грудня 2014 року, із зазначенням податкових зобов'язань та суми податку на додану вартість (т.3 а.к.п.31-33);

- податкова декларація з податку на додану вартість ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за податковий період 2014 року, дата подання 15 листопада 2014 року, із зазначенням податкових зобов'язань та суми податку на додану вартість (т.3 а.к.п.34-36);

- податкова декларація з податку на додану вартість ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за податковий період 2014 року, дата подання 17 жовтня 2014 року, із зазначенням податкових зобов'язань та суми податку на додану вартість (т.3 а.к.п.37-39);

- податкова декларація з податку на додану вартість ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за податковий період 2015 року, дата подання 23 лютого 2015 року, із зазначенням податкових зобов'язань та суми податку на додану вартість (т.3 а.к.п.40-41);

- податкова декларація з податку на додану вартість ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за податковий період 2015 року, дата подання 20 березня 2015 року, із зазначенням податкових зобов'язань та суми податку на додану вартість (т.3 а.к.п.42-44);

- податкова декларація з податку на додану вартість ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за податковий період 2015 року, дата подання 22 червня 2015 року, із зазначенням податкових зобов'язань та суми податку на додану вартість (т.3 а.к.п.45-46);

- податкова декларація з податку на додану вартість ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за податковий період 2015 року, дата подання 17 квітня 2015 року, із зазначенням податкових зобов'язань та суми податку на додану вартість (т.3 а.к.п.47-49);

- податкова декларація з податку на додану вартість ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за податковий період 2015 року, дата подання 20 травня 2015 року, із зазначенням податкових зобов'язань та суми податку на додану вартість (т.3 а.к.п.50-51);

- податкова декларація з сплати за землю ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за податковий період 2014 року, дата заповнення 13 лютого 2014 року від 14 лютого 2014 року №9006854154, в якій відображено категорія земель, площа, нормативна грошова оцінка, ставка податку, коефіцієнт до збільшення, відсоток від суми земельного податку, річна сума земельного податку, річна сума орендної плати (т.3 а.к.п.52-53);

- відомості про наявність земельних ділянок (Додаток №1 до податкової декларації з плати на землю) від 14 лютого 2014 року №9006832789, в якій відображено, дата укладення, термін дії договору оренди, розмір орендної плати, дата, номер державної реєстрації права оренди, а саме вказано Договора куплі-продажу №3894 від 20 грудня 2005 року, №3888 від 22 грудня 2005 року, №3891 від 22 грудня 2005 року, №3894 від 28 грудня 2005 року, №1-453 від 30 березня 2009 року (т.3 а.к.п.54);

- акт взаємних розрахунків від 31 грудня 2014 року, згідно якого, в результаті звірки взаєморозрахунків між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »», виявлено заборгованість на користь ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» в розмірі 26412526 грн.85 коп. (т.3 а.к.п.57);

- акт звірки розрахунків від 13 березня 2015 року, згідно якого, заборгованість ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » перед ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» станом на 01 січня 2015 року становить 26412526 грн.85 коп. (т.3 а.к.п.58);

- додаток №1 до Договору постачання №14/70 від 26 березня 2014 року, відповідно до якого ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » передає у повну власність товар ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »», а останній зобов'язується прийняти та оплатити в кількості номенклатурі та ціні, які зазначені у вказаному Додатку, загальна вартість товару становить 26412526 грн.85 коп. (т.3 а.к.п.59);

- розрахункові рахунки, які перебувають на обліку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » код ЄДРПОУ НОМЕР_5 станом на 08 липня 2015 року (т.3 а.к.п.64-65);

- інформація про перебування на посадах керівника та головного бухгалтера з дати створення та станом на 17 липня 2015 ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » код ЄДРПОУ НОМЕР_5 - керівник ОСОБА_16 , головний бухгалтер ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_22 , ОСОБА_25 (т.3 а.к.п.112);

- лист ІНФОРМАЦІЯ_22 від 16 липня 2015 року №23-25/43-4980, відповідно до якого у період з 01 січня 2014 року та на день звернення із запитом, планові (позапланові) ревізії та перевірки в ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , не проводились (т.3 а.к.п.114);

- акт ІНФОРМАЦІЯ_23 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » код ЄДРПОУ НОМЕР_5 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року №32/23-14-22-00/21374294 від 14 травня 2015 року(т.3 а.к.п.117-156);

- ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області про тимчасовий доступ до речей та документів від 20 січня 2016 року, згідно якої надано тимчасовий доступ до оригіналів документів, що підтверджують факт перевезення засобів захисту з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » до ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» відповідно до накладної №РН-0342534 від 31 березня 2014 року (т.3 а.к.п.159-160);

- ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області про тимчасовий доступ до речей та документів від 09 грудня 2015 року, згідно якої надано тимчасовий доступ до оригіналів документів на яких містяться вільні взірці відбитку печатки ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у період з жовтня 2014 року по липень 2015 року у кількості 10 аркушів за кожен місяць, які знаходяться у користуванні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_24 » (т.3 а.к.п.163-164);

- ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області про тимчасовий доступ до речей та документів від 09 грудня 2015 року, згідно якої надано тимчасовий доступ до оригіналів документів на яких містяться вільні взірці відбитку печатки ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у період з 30 жовтня 2014 року по липень 2015 року у кількості 10 аркушів за кожен місяць, які знаходяться у користуванні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » (т.3 а.к.п.167-168);

- ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області про тимчасовий доступ до речей та документів від 09 грудня 2015 року, згідно якої надано тимчасовий доступ до оригіналів документів на яких містяться вільні взірці відбитку печатки ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у період з 30 жовтня 2014 року по липень 2015 року у кількості 10 аркушів за кожен місяць, які знаходяться у користуванні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_25 » (т.3 а.к.п.171-172);

- ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області про тимчасовий доступ до речей та документів від 09 грудня 2015 року, згідно якої надано тимчасовий доступ до оригіналів документів на яких містяться вільні взірці відбитку печатки ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у період з 30 жовтня 2014 року по липень 2015 року у кількості 10 аркушів за кожен місяць, які знаходяться у користуванні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_26 » (т.3 а.к.п.175-176);

- інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо суб'єкта №39882675 від 01 липня 2015 року, згідно якої власником вказаних об'єктів нерухомого майна є ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , форма власності приватна, розмір частини -1 (т.3 а.к.п.178-176);

- інформація з Реєстру прав власності на нерухоме майно №39884843 від 01 липня 2015 року, що право власності на об'єкти нерухомого майна, вказані у довідці, належить ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , на підставі Свідоцтва про право власності САЕ 451032 від 25 грудня 2012 року (т.3 а.к.п.183-187);

- ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області про тимчасовий доступ до речей та документів від 13 жовтня 2016 року, згідно якої надано тимчасовий доступ до оригіналів документів на яких містяться вільні взірці відбитку печатки ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у період з 30 жовтня 2014 року по липень 2015 року у кількості 10 аркушів за кожен місяць, які знаходяться у користуванні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_24 » (т.3 а.к.п.190);

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 08 листопада 2016 року з описом речей і оригіналами документів, а саме видаткових накладних з відтиском печатки ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », як постачальника, отримувач ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_24 », які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 13 жовтня 2016 року (т.3 а.к.п.190-238);

- ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області про тимчасовий доступ до речей та документів від 13 жовтня 2016 року, згідно якої надано тимчасовий доступ до оригіналів документів з відтиском печатки ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у період з 30 жовтня 2014 року по липень 2015 року у кількості 10 аркушів за кожен місяць, які знаходяться у користуванні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_25 » (т.3 а.к.п.241);

- ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області про тимчасовий доступ до речей та документів від 13 жовтня 2016 року, згідно якої надано тимчасовий доступ до оригіналів документів з відтиском печатки ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у період з 30 жовтня 2014 року по липень 2015 року у кількості 10 аркушів за кожен місяць, які знаходяться у користуванні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_26 » (т.3 а.к.п.246);

- ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області про тимчасовий доступ до речей та документів від 13 жовтня 2016 року, згідно якої надано тимчасовий доступ до оригіналів документів з відтиском печатки ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у період з 30 жовтня 2014 року по липень 2015 року у кількості 10 аркушів за кожен місяць, які знаходяться у користуванні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » (т.3 а.к.п.249);

- постанова про проведення процесуальних дій на іншій території від 17 жовтня 2016 року, відповідно до якої доручено працівникам Голосіївського управління поліції Головного Управління Національної Поліції в місті Києві провести тимчасовий доступ до оригіналів документів з відтиском печатки ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у період з 30 жовтня 2014 року по липень 2015 року, які знаходяться у володінні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_12 », на підставі ухвали слідчого судді (т.4 а.к.п.1);

- постанова про проведення процесуальних дій на іншій території від 17 жовтня 2016 року, відповідно до якої доручено працівникам Голосіївського управління поліції Головного Управління Національної Поліції в місті Києві провести тимчасовий доступ до оригіналів документів з відтиском печатки ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у період з 30 жовтня 2014 року по липень 2015 року у кількості 10 аркушів за кожен місяць,, які знаходяться у володінні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_12 », на підставі ухвали слідчого судді (т.4 а.к.п.6);

- ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області про тимчасовий доступ до речей та документів від 13 жовтня 2016 року, згідно якої надано тимчасовий доступ до оригіналів документів з відтиском печатки ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у період з 30 жовтня 2014 року по липень 2015 року у кількості 10 аркушів за кожен місяць, які знаходяться у користуванні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » (т.4 а.к.п.7);

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 08 листопада 2016 року з описом речей і оригіналами документів, а саме Реєстр Актів наданих послуг ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за період 30 жовтня 2014 року по 30 липня 2015 року з оригіналами Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) з рахунками-фактурами за вказаний період з відтиском печатки ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », як виконавця і отримувача ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_12 », які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 13 жовтня 2016 року (т.4 а.к.п.8-90);

- висновок судової почеркознавчої експертизи від 08 вересня 2015 року №1.1-348/15, відповідно до якого підписи від імені заступника директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» ОСОБА_11 на договорі про відступлення права вимоги №30/10/2014 АР СИНГ датованому 30 жовтня 2014 року та на угоді №1 про зарахування зустрічних однорідних вимог датованій 30 жовтня 2014 року, виконані не ОСОБА_11 , а іншою особою. Підписи від імені заступника директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» ОСОБА_11 на додатковій угоді №1 до договору поставки №14/70 від 26 березня 2014 року датованій 01 жовтня 2014 року, на додатковій угоді №2 до договору поставки №14/70 від 26 березня 2014 року, на листі №141222_Т1 від 22 грудня 2014 року датованій 13 лютого 2015 року виконані ОСОБА_11 (т.4 а.к.п.95-100);

- довідка ІНФОРМАЦІЯ_27 про витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи від 09 вересня 2015 року №1.1-348/15 у кримінальному провадженні №12015210000000237 в сумі 384,00 грн. (т.4 а.к.п.94);

- висновок судової почеркознавчої експертизи від 07 вересня 2015 року №1.1-347/15, відповідно до якого підписи від імені заступника директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_7 на договорі про відступлення права вимоги №30/10/2014 АР СИНГ датованому 30 жовтня 2014 року на угоді №1 про зарахування зустрічних однорідних вимог датованій 30 жовтня 2014 року, на додатковій угоді №2 до договору поставки №14/70 від 26 березня 2014 року датованій 13 лютого 2015 року, на двох екземплярах акту приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей датованому 31 березня 2014 року, на двох екземплярах видаткової накладної №РН-0342534 від 31 березня 2014 року, на рахунку фактурі №СФ 013240 від 28 березня 2014 року, на реєстрі документів за акредитивом 09 LCOUTG 042014UAH від 16 квітня 2014 року виконані ОСОБА_7 (т.4 а.к.п.105-110);

- довідка ІНФОРМАЦІЯ_27 про витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи від 07 вересня 2015 року №1.1-347/15 у кримінальному провадженні №12015210000000237 в сумі 384,00 грн. (т.4 а.к.п.94);

- висновок судової почеркознавчої експертизи від 03 вересня 2015 року №1.1-346/15, відповідно до якого підпис в рядку: «Директор ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 »» довіреності на виконання представницьких функцій від 12 грудня 2013 року за вих.№562 виконаний ОСОБА_16 (т.4 а.к.п.115-118);

- довідка ІНФОРМАЦІЯ_27 про витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи від 03 вересня 2015 року №1.1-346/15 у кримінальному провадженні №12015210000000237 в сумі 384,00 грн. (т.4 а.к.п.114);

- висновок судової почеркознавчої експертизи від 18 серпня 2015 року №1.1-344/15, відповідно до якого підпис у графі «Відправник: ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 »» в описі вкладення у цінний лист адресованого ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » виконаний ОСОБА_21 (т.4 а.к.п.123-127);

- довідка ІНФОРМАЦІЯ_27 про витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи від 18 серпня 2015 року №1.1-344/15 у кримінальному провадженні №12015210000000237 в сумі 306,90 грн. (т.4 а.к.п.122);

- висновок судової почеркознавчої експертизи від 20 серпня 2015 року №1.1-345/15, відповідно до якого підписи: у графі «Головний бухгалтер» від імені ОСОБА_22 в рахунку фактурі №СФ-013240 від 28 березня 2014 року; у графі «Головний бухгалтер» від імені ОСОБА_22 у видатковій накладній №РН-0342534 від 31 березня 2014 року, в частині підписи від імені ОСОБА_22 в реєстрі документів за акредитивом 09 LCOUTG 042014UAH від 16 квітня 2014 року виконані ОСОБА_22 (т.4 а.к.п.132-137);

- довідка ІНФОРМАЦІЯ_27 про витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи від 20 серпня 2015 року №1.1-345/15 у кримінальному провадженні №12015210000000237 в сумі 491,04 грн. (т.4 а.к.п.131);

- висновок судової почеркознавчої експертизи від 16 вересня 2015 року №1.1-343/15, відповідно до якого підписи у графі «Отримав (ла) Завідувач складу ОСОБА_12 » від імені від імені ОСОБА_12 у видатковій накладній №РН-0342534 від 31 березня 2014 року, виконаний не ОСОБА_12 , а іншою особою (т.4 а.к.п.143-147);

- довідка ІНФОРМАЦІЯ_27 про витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи від 16 вересня 2015 року №1.1-343/15 у кримінальному провадженні №12015210000000237 в сумі 491,04 грн. (т.4 а.к.п.142);

- висновок судово-технічної експертизи документів від 18 вересня 2015 року №1.1-342/15, відповідно до якого першим у договорі про відступлення права вимоги №30/10/2014 АР СИНГ датованому 30 жовтня 2014 року нанесено друкований текст. Встановити, що нанесено раніше відтиск печатки чи підпис не вдалося можливим. Першим в угоді №1 про зарахування зустрічних однорідних вимог датованій 30 жовтня 2014 року нанесено друкований текст. Встановити, що нанесено раніше відтиск печатки чи підпис не вдалося можливим. Першим у додатковій угоді №1 до договору поставки №14/70 від 26 березня 2014 року датованій 01 жовтня 2014 року нанесено печатку, другим - друкований текст. Встановити, що нанесено раніше відтиск печатки чи підпис не вдалося можливим. Першим у додатковій угоді №2 до договору поставки №14/70 від 26 березня 2014 року датованій 13 лютого 2015 року нанесено відтиск печатки, другим - підпис, третім - друкований текст. Першим у двох екземплярах акту приймання передачі товарно-матеріальних цінностей датованих 31 березня 2014 року нанесено друкований текст, другим - відтиск печатки, третім - підпис. Першим у видатковій накладній №РН-0342534 від 31 березня 2014 року нанесено друкований текст, другим відтиск печатки, третім підпис (т.4 а.к.п.151-157);

- довідка ІНФОРМАЦІЯ_27 про витрати на проведення технічної експертизи документів від 21 вересня 2015 року №1.1-342/15 у кримінальному провадженні №12015210000000237 в сумі 641,40 грн. (т.4 а.к.п.131);

- висновок технічної експертизи документів від 06 листопада 2015 року №1.1-418/15, відповідно до якого відбиток печатки у нижній частині додаткової угоди №1 від 01 жовтня 2014 року до договору поставки №14/70 від 26 березня 2014 року нанесений ймовірно у більш пізніший період ніж 30 жовтня 2014 року (згідно запропонованих зразків). Встановити чи в один і той самий період часу виконано відтиск печатки ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 »» на додатковій угоді №1 від 01 жовтня 2014 року до договору поставки №14/70 від 26 березня 2014 року та додатковій угоді №2 від 13 лютого 2014 року до договору поставки №14/70 від 26 березня 2014 року не видалося можливим по причинах наведених в дослідницькій частині висновку (т.4 а.к.п.162-168);

- довідка ІНФОРМАЦІЯ_27 про витрати на проведення технічної експертизи документів від 06 листопада 2015 року №1.1-418/15 у кримінальному провадженні №12015210000000237 в сумі 460,80 грн. (т.4 а.к.п.161);

- повідомлення про неможливість проведення додаткової технічної експертизи документів від 06 січня 2016 року з підстав не надання у визначений законодавством період надання відповідних зразків (т.4 а.к.п.173-174);

- висновок судово-технічної експертизи документів від 23 грудня 2016 року №1.1-387/16, відповідно до якого відбитки печаток ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у додатковій угоді №1 від 01 жовтня 2014 року до договору поставки №14/70 від 26 березня 2014 року та додатковій угоді №2 від 13 лютого 2015 року до договору поставки №14/70 від 26 березня 2014 року нанесені, ймовірно, не раніше 12 травня 2015 року. Встановити, чи в один період нанесені відбитки печатки ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » не видалося можливим, остільки в результаті порівняння відбитків печатки як між собою, так із зразками, не було виявлено достатньої кількості орієнтуючих ознак для вирішення питання по суті (т.4 а.к.п.179-185);

- довідка ІНФОРМАЦІЯ_28 про витрати на проведення технічної експертизи документів від 23 грудня 2016 року №1.1-387/16 у кримінальному провадженні №12015210000000237 в сумі 460,80 грн. (т.4 а.к.п.161);

- постанова про проведення процесуальних дій на іншій території від 17 жовтня 2016 року, відповідно до якої доручено працівникам Орджонікідзевського відділу поліції Головного Управління Національної Поліції в Запорізькій області провести тимчасовий доступ до оригіналів документів з відтиском печатки ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у період з 30 жовтня 2014 року по липень 2015 року у кількості 10 аркушів за кожен місяць,, які знаходяться у володінні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_26 », на підставі ухвали слідчого судді від 13 жовтня 2016 року (т.4 а.к.п.199);

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 07 листопада 2016 року з описом оригіналів документів, а саме видаткових накладних з відтиском печатки ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », як постачальника, одержувач « ІНФОРМАЦІЯ_26 », які були вилучені згідно ухвали слідчого судді від 13 жовтня 2016 року (т.4 а.к.п.200-250, т.5 а.к.п.1-22);

- опис з додатком оригіналів документів, в тому числі накладні, коригування реалізації, договора відступлення права вимоги, угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » щодо взаєморозрахунків з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , які містять відтиски печаток ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » наданими ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 »», для використання при проведенні судово-економічної експертизи ( т.5 а.к.п.23-144);

- постанова слідчого в ОВС СУ УМВС України в Тернопільській області про призначення судово-економічної експертизи у кримінальному провадженні №12015210000000237 від 02 листопада 2015 року ( т.5 а.к.п.147-148);

- висновок судово-економічної експертизи від 25 грудня 2015 року №579/15-22, відповідно до якого в результаті дослідження представлених слідством документів документально підтверджується розрахунок Товариства « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» (код НОМЕР_4 ) із ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_14 » за поставлені засоби захисту рослин відповідно до договору №14/70 від 26.03.2014 року та додатку №1 від 26.03.2014 року на суму 22 085059,30 грн., шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог 30.10.2014 року та 23.12.2014 року за акредитивом №09LCOUTG042014UAH від 16.04.2014 року на суму 26 412526,85 грн. В результаті дослідження представлених слідством документів встановлено, що: 23 грудня 2014 року ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » виписано податкову накладну №258 на суму 26 412526,85 грн ( у тому числі ПДВ - 4 402087,81 грн). Дана податкова накладна зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних 30.12.2014 року. У лютому 2015 року складено додаткову угоду №2 до договору поставки №14/70 від 26.03.2014 року, дія якого закінчилася 31.12.2014 року. Додаткова угода №2 до договору поставки №14/70 передбачає перегляд ціни товару. У лютому 2015 року ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_14 » проведено коригування реалізації за №0000000097 на суму 13539991,43 грн. та №0000000096 на суму 12872535,42 грн, а всього на загальну суму 26 412526,85 грн. У розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №607 від 13.02.2015 року до податкової накладної №258 від 23.12.2014 року за договором від 26.03.2014 року №14/70 відсторновано (зменшено) всю кількість номенклатури товарів (засобів захисту рослин), яка зазначена в податковій накладній №258. Проведено коригування вартості засобів захисту рослин по тих найменуваннях і в тих кількостях, які вказані у податкових накладних від 31.03.2014 р. №908 та від 17.04.2014 р. №609 (кількість товарів не змінено). Відбулася зміна ціни товару, реєстрація розрахунку коригування від 13 лютого 2015 року №607 у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснена із запізненням 23 червня 2015 року, що не відповідає вимогам п.201.10 ст.201 розділу V Податкового Кодексу України. За період з 01.01.2015 року по 11.12.2015 року по контрагенту ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по договору №14/70 рахується заборгованість ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » перед ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » на суму 26 412526, 85 грн., а тому, встановити суму збитків спричинену ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» (код НОМЕР_4 ), внаслідок укладення додаткової угоди №2 від 13 лютого 2015 року до договору поставки №14/70 від 26 березня 2014 року проведення коригування цін не видається за можливе. Відповідно, до даних бухгалтерського обліку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за період з 01.01.2015 року по 11.12.2015 року по контрагенту ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по договору №14/70 рахується заборгованість товариства ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » перед ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » на суму 26 412526, 85 грн. Дослідженням представлених слідством документів встановлено, що: додаткова угода №2 до договору №14/70 датована 13.02.2015 р; договір поставки №14/70 діяв до 31.12.2014 року, тобто додаткова укладена після закінчення дії договору №14/70; додаткова угода №2 до договору №14/70 передбачає перегляд ціни товару у розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №607 від 13 лютого 2015 року до податкової накладної №258 від 23.12.2014 року за договором від 26.03.2014 року №14/70 відсторновано (зменшено) всю кількість номенклатури товарів (засобів захисту рослин), яка зазначена в податковій накладній №258; проведено коригування вартості засобів захисту рослин по тих найменуваннях і в тих кількостях, як і податкових накладних від 31.03.2014 року №908 та від 17.04.2014 р. №609 (кількість товарів не змінено); відбулася зміна ціни товару; реєстрація розрахунку коригування від 13.02.2015 року №607 у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснена із запізненням 23.06.2015 року, що не відповідає вимогам п. 201.10 ст.201 розділу V ПКУ; проведення коригування податкової накладної від 23.12.2014 року №25 суперечить вимогам діючого податкового законодавства, як виключена 201.10 ст. 201 розділу V ПКУ. Питання «Чи порушило ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » вимоги ст.192 ПКУ (порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту), внаслідок непроведення коригування вартості до податкових накладних №908 від 31 березня 2014 року, №609 від 17 квітня 2014 року», не відноситься до предмету дослідження судово-економічної експертизи та компетенції експертів-економістів. Для проведення судово-економічної експертизи представлено розрахунок №317 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 31.03.2014 року №908 та розрахунок №318 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 17.04.2014 року №609. Дані розрахунки відображені у бухгалтерському обліку товариства « ІНФОРМАЦІЯ_6 » по карточці рахунку 631, контрагенти ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за 2014 рік по рахунку 6442 «Податковий кредит». Розрахунки коригування кількісних і вартісних показників №317 та №318, вказані у Витягу з Єдиного реєстру податкових накладних №335627, дата внесення до ЄРПН 05 листопада 2014 року (т.5 а.к.п.147-159);

- акт здачі приймання висновку судово-економічної експертизи №579/15-22 від 25 грудня 2015 року №117, відповідно до якого, витрати за проведення експертизи становлять 6144 грн. (т.5 а.к.п.160);

- опис з додатками, а саме копії документів ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_19 »» наданих для приєднання до матеріалів кримінального провадження №12015210000000237 та проведення експертиз представником потерпілого ОСОБА_13 , в яких відображено взаєморозрахунки з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (т.5 а.к.п.161-242);

- аналітична довідка ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » від 19 листопада 2015 року, в якій відображено взаєморозрахунки ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » протягом 2014-2015 років, внаслідок яких у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » перед ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» утворилась заборгованість на суму 26 412 526,85 грн. (т.5 а.к.п.243-246);

- постанова слідчого в ОВС СУ УМВС України в Тернопільській області про призначення судово-економічної експертизи у кримінальному провадженні №12015210000000237 від 05 грудня 2016 року (т.5 а.к.п.247-249);

- висновок експерта №02/17 за результатами проведення судово-економічної експертизи у кримінальному провадженні №12015210000000237, складений 16 січня 2017 року, відповідно до якого, згідно наданих матеріалів кримінального провадження ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), за договором поставки №14/70 від 26.03.2014р., отримані від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) мінеральні добрива, були оприбутковані в 2014 році за видатковою накладною №РН-034534 від 31.03.2014р. на загальну суму 10 601 216,15 грн., в т.ч. ПДВ - 1 766 869,36 грн. та видатковою накладною №РН- 0343046 від 17 квітня 2014р. на загальну суму 11 150 887,38 грн., в т.ч. ПДВ 1 858 481,23 грн. При цьому, за даними відомості бухгалтерського обліку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» «Аналіз субконто» по контрагенту - ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_2 », договір №14/70 від 26.03.2014 р., товариством « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» в 2014 році від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », було отримано товару на загальну суму 22 085 059,30 грн., в т.ч. ПДВ 3 680 843, 22 грн. Відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість та Додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »», за операціями з отримання товару від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », віднесено до складу податкового кредиту в березні 2014 року - 1766869,36 грн.. Визичити, чи віднесено ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » до складу податкових зобов'язань з ПДВ суми податку на додану вартість за операціями з поставки мінеральних добрив до ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» в березні 2014 року не видається за можливе, оскільки на дослідження не надано Додаток 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за березень 2014 року. За результатами дослідження встановлено, що станом на початок 31 жовтня 2014 року у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) була відсутня заборгованість перед ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) за договором поставки №14/70 від 26.03.2014 року. За даними матеріалами справи, в результаті проведення оплати на користь ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » код ЄДРПОУ НОМЕР_5 в сумі 26 412 526,85 грн. за акредитивом 09 LCOUTG 042014UAH від 16 квітня 2014 року, ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , нанесені збитки в розмірі 26 412 526,85 грн. (т.6 а.к.п.4-27);

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12015210000000237 від 23 червня 2015 року, відповідно до якого до Головного Управління Національної Поліції в Тернопільській області, 22 червня 2015 року від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» код ЄДРПОУ НОМЕР_4 надійшла заява про те, що заступник директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_7 достовірно знаючи, що заборгованість за договором поставки №14/70 від 26 березня 2014 року погашена шляхом укладення угоди №1 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30 жовтня 2014 року з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »», шляхом обману, а саме подачі 25 листопада 2014 року до ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » пакету документів з неправдивими відомостями для отримання коштів у якості оплати за договором поставки №14/70 від 26 березня 2014 року, на підставі відкритого ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » акредитиву 09 LCOUTG 042014UAH від 16 квітня 2014 року, заволодів грошовими коштами в сумі 26 412 526,85 грн., чим спричинив шкоду ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» (т.6 а.к.п.28);

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12015210000000237 від 23 червня 2015 року, відповідно до якого до Головного Управління Національної Поліції в Тернопільській області, 22 червня 2015 року від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » код ЄДРПОУ НОМЕР_4 надійшла заява про те, що наприкінці листопада 2014 року службові особи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », шляхом зловживання довірою заволоділи грошовими коштами ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »», чим спричинили останньому шкоду у великих розмірах (т.6 а.к.п.29);

- постанова Генеральної прокуратури України про доручення здійснення досудового розслідування від 05 квітня 2018 року, згідно якої доручено здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015210000000237 за ч.3ст.190 КК України СУ ГУНП в Тернопільській області (т.6 а.к.п.34-35);

- постанова прокуратури Тернопільської області про визначення територіальної підслідності від 18 січня 2018 року, згідно якої визначено місце проведення досудового розмлідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12015210000000237, територію Корсунь-Шевченківського ВП ГУНП в Черкаській області з направленням матеріалів кримінального провадження №12015210000000237, для організації провадження досудового розслідування (т.6 а.к.п.31-33);

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019210000000184 від 18 квітня 2019 року, відповідно до якого слідчим Головного Управління Національної Поліції в Тернопільській області, під час досудового розслідування було виявлено кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією ч.2 ст.367 КК України, з підстав, що ОСОБА_11 , перебуваючи на посаді директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »», неналежно виконуючи свої службові обов'язки, через несумлінне ставлення до них, не перевіривши факт погашення заборгованості за договором поставки №14/70 від 26 березня 2014 року, укладеним з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », шляхом укладення угоди №1 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30 жовтня 2014 року, підписав лист за вих№141222_Т1 від 22 грудня 2014 року, яким надав згоду ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » на прийняття пакету документів від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та подальшого виконання платежу в сумі 26 412 526,85 грн. на користь ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що в подальшому призвело до спричинення тяжких наслідків для ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» (т.6 а.к.п.36);

- постанова Прокуратури Тернопільської області про об'єднання матеріалів досудових розслідувань від 22 квітня 2019 року, відповідно до якої, матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях №12015210000000237 від 23 червня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення за ч.4 ст.190 КК України та №12019210000000184 від 18 квітня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення за ч.2 ст.367 КК України, об'єднано в одне провадження, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12015210000000237 (т.6 а.к.п.38-41);

- постанова Прокуратури Тернопільської області про виділення матеріалів досудового розслідування від 22 квітня 2019 року, згідно якої виділено з кримінального провадження №12015210000000237 від 23 червня 2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 КК України та ч.3 ст.367 КК україни, із залишенням в матеріалах оригіналів документів, кримінальне провадження за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, про що внесено відомості Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019210000000184 від 22 квітня 2019 року, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019210000000184 від 22 квітня 2019 року (т.6 а.к.п.42-47);

- ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області про тимчасовий доступ до речей та документів від 25 липня 2018 року, згідно якої надано тимчасовий доступ до інформації про рух коштів по рахунку № НОМЕР_7 з 01 грудня 2014 року по 31 грудня 2015 року та документів, що були подані в банк під час відкриття рахунку, які знаходяться у володінні ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_18 » АДРЕСА_7 з розшифровкою контрагентів з можливістю скопіювати на цифровий та паперовий носій інформації (т.6 а.к.п.48-49);

- висновок почеркознавчої експертизи від 16 липня 2018 року №1.1-296/18, відповідно до якого підпис, який виконаний нижче рукописного запису, а саме «Згідно з оригіналом. Заступник директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_7 25.11.2014 р.» електрофотографії (копії) Акту звірки взаємних розрахунків за договором поставки №14/70 від 26 березня 2014 року - виконаний ОСОБА_7 (т.6 а.к.п.51-54);

- довідка ІНФОРМАЦІЯ_28 про витрати на проведення почеркознавчої експертизи від 16 липня 2018 року №1.1-296/18 у кримінальному провадженні №12015210000000237 в сумі 572,00 грн. (т.6 а.к.п.68);

- висновок експертів №813/972-974/18/22 за результатами проведення судово-економічної експертизи у кримінальному провадженні №12015210000000237, складений 17 жовтня 2018 року, відповідно до якого при дослідженні наданих документів встановлено, що даними бухгалтерського обліку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» укладання договору на поставку засобів захисту рослин №14/70 від 26 березня 2014 року відображено в оборотно-сальдовій відомості за 2014 рік по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними поставщиками», контрагент ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Встановити чи відображено за даними бухгалтерського обліку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » факт укладання договору на поствку засобів захисту рослин №14/70 від 26 березня 2014 року не видається за можливе, в зв'язку із нищенням ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » бухгалтерських документів. Проте, в матеріалах справи знаходяться видаткові накладні виписані, завірені печатками ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 31 березня 2014 року на суму 10 601 216,10 грн. та від 17 квітня 2014 року на суму 11 150 887, 38 грн. з ПДВ. (поставка продукції проводиться по договору №14/70 від 26 березня 2014 року, що підтверджено Актами звірки розрахунків підписаних та затверджених печатками обох сторін). В бухгалтерському обліку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» відображено поставку засобів захисту рослин по договору №14/70 у березні та квітня 2014 року в кількості 28 185 літрів та 570 кг, вартістю 220859,30 грн. Чи відображено за даними бухгалтерського обліку ТзОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » доставку засобів захисту рослин по договору №14/70 від 26 березня 2014 року, встановити не видається за можливе в зв'язку зі знищенням ТзОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » бухгалтерських документів. Проте, в матеріалах справи знаходяться видаткові накладні виписані та завірені печатками ТзОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 31.03.2014 року та від 17.04.2014 гаку, в яких вказано кількість поставлених засобів захисту рослин по договору №14/70 від 26 березня 2014 року відповідно в кількостях 28185 л та 570 кг. вартістю 22 085 959,30 грн. За даними бухгалтерського обліку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за договором поставки № 14/70 від 26 березня 2014 року заборгованість ТОВ Торговий Дім « ІНФОРМАЦІЯ_29 »» перед ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в сумі 22 085 059,30 грн. була погашена в повному обсязі шляхом зарахування зустрічних вимог. Станом на 31 жовтня 2014 року у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » була відсутня заборгованість перед ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за договором поставки 14/70 від 26.03.2014 року. Встановлення того, яким способом за даними бухгалтерського обліку ТзОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відображено розрахунки за поставлення засобів захисту рослин відповідно до укладеного договору №14/70 від 26 березня 2014 року та в якому розмірі, встановити не має можливості в зв'язку зі знищенням ТзОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » бухгалтерських документів. В бухгалтерському обліку в ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» укладання 30 жовтня 2014 року між ТзОВ « ІНФОРМАЦІЯ_13 » та « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» договору відступлення права вимоги №30/10/2014АР-СИНГ, а також між ТзОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» угоди №1 про зарахування зустрічних однорідних вимог відображено в оборотно-сальдовій відомості за 2014 рік на рахунку 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами». Встановлення того, чи відображено за даними бухгалтерського обліку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » укладання 30 жовтня 2014 року між ТВ « ІНФОРМАЦІЯ_13 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» договору відступлення права вимоги №30/10/2014 АРСИНГ, а також між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» угоди №1 про зарахування зустрічних однорідних вимог, встановити не має можливості в зв'язку зі знищенням ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » бухгалтерських документів. За даними бухгалтерського обліку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» кредиторська заборгованість перед ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за договором поставки №14/70 від 26 березня 2014 року станом на 01 листопада 2014 року відсутня. Встановлення того, чи була наявна за даними бухгалтерського обліку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » кредиторська заборгованість ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» перед ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за договором поставки №14/70 від 26 березня 2014 року станом на 01 листопада 2014 року та в якому розмірі встановити не має можливості, в зв'язку із знищенням ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » бухгалтерських документів. За даними бухгалтерського обліку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» укладення додаткової угоди №1 від 01 жовтня 2014 року до договору поставки №14/70 від 26 березня 2014 року та додаткової угоди №2 від 13 лютого 2015 року до договору поставки №14/70 від 26 березня 2014 року не відображено. Чи відображено за даними бухгалтерського обліку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » укладення додаткової угоди №1 від 01 жовтня від 2014 року до договору поставки №14/70 від 26 березня 2014 року та додаткової угоди №2 від 13 лютого 2015 року до договору поставки №14/70 від 26 березня 2014 року встановити не має можливості, в зв'язку з відсутністю бухгалтерських документів. Враховуючи положення ст.623 ЦКУ, ст.224 ГКУ, Методики вирішення судово-економічною експертизою питань щодо спричинення матеріальних збитків, сума збитків спричинених ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »», внаслідок отримання ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з ПАТ ІНФОРМАЦІЯ_7 » коштів у сумі 26 412 526, 85 грн., на підставі відкритого ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » акредитиву 09 LCOUTG 042014UAH від 16 квітня 2014 року документально підтверджується в сумі 26 412 526, 85 грн.. встановлення того, з чиєї вини завдано збитки, не відноситься до предмету дослідження та завдань судово-економічної експертизи (т.6 а.к.п.57-67);

- ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області про тимчасовий доступ до речей та документів від 24 січня 2019 року, згідно якої надано тимчасовий доступ до інформації про рух коштів по рахунках № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 , № НОМЕР_11 , № НОМЕР_12 , № НОМЕР_13 , № НОМЕР_14 з 01 грудня 2014 року по 31 грудня 2015 року та документів, що були подані в банк під час відкриття рахунку, які знаходяться у володінні ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_18 » АДРЕСА_7 з розшифровкою контрагентів з можливістю скопіювати на цифровий та паперовий носій інформації (т.6 а.к.п.71-72);

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 04 лютого 2019 року з описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 24 січня 2019 року (т.6 а.к.п.73-76);

- постанова про зміну представника потерпілого від 11 квітня 2019 року, згідно якої визнано представниками потерпілого ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» адвоката ОСОБА_26 , ордер про надання правової допомого Серії КВ №196435 від 28 жовтня 2016 року та ОСОБА_13 , ордер про надання правової допомого Серії ТР №055003 від 14 березня 2019 року (т.6 а.к.п.77-84);

- дані дослідженого оптичного носія інформації у виді диска із інформацією про відкриття поточного рахунку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у банківській установі АТ « ІНФОРМАЦІЯ_18 ».

Оцінивши показання обвинуваченого, який не визнав своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, показання свідків, у сукупності з дослідженими письмовими доказами, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку , що вони є достовірними, оскільки не суперечливі, послідовні, логічно пов'язані, узгоджуються в деталях з іншими доказами зібраними в ході досудового розслідування, а також відповідають встановленим і перевіреним обставинам справи, та не мають ознак кримінального правопорушення, у зв'язку з чим висунуте ОСОБА_7 обвинувачення не доведено, виходячи із такого.

Так, свій висновок суд першої інстації аргументував тим, що орган досудового розслідування допустив неповноту досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, оскільки не було встановлено дійсних обставин щодо походження і виготовлення видаткових накладних на суму 10601216,15 грн та 11150887,38 грн., однак це було покладено в основу обвинувачення ОСОБА_7 за ч.4 ст.190 КК України, без будь якого процесуального рішення щодо законності видаткової накладної до договору поставки №14/70 від 26.03.2014 на загальну суму 26412526,85 грн., що узгоджується із її наявністю відповідно до змісту рахунку-фактури №СФ-013240 від 28.03.2014, акту приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей від 31.03.2014, і яка входила до пакету документів для отримання акредитиву та перевірялася ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 ». Слідчих дій щодо належності їх за підписами, походження, часу виготовлення, проставлення штампів не проведено. Також, при проведенні слідчих дій у виді тимчасового доступу до речей та документів на підставі ухвал слідчого судді від 11 січня 2015 року, 02 грудня 2015 року, 05 жовтня 2016 року не було зібрано в повному обсязі документів бухгалтерського обліку і від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »», і ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_13 », як і від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » для підтвердження вини обвинуваченого у вчиненні заволодіння чужим майном шляхом обману, що в свою чергу вплинуло на результати проведених судових експертиз у справі.

Суд першої інстанції проаналізувавши зміст заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення за ст.190 КК України директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» ОСОБА_20 до управління МВС України в Тернопільській області 22 червня 2015 року встановив, що дійсно 26.03.2014 року ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» в особі директора ОСОБА_10 уклало договір поставки №14/70, за умовами якого ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » зобов'язується передати у власність ТзОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» засоби захисту рослин виробництва компанії « ІНФОРМАЦІЯ_12 » на загальну суму 26 412526,85 гривень з використанням оплати у формі безвідкличного документарного акредитива з відстрочкою платежу до 10 грудня 2014 року і що саме, 15.04.2014 року директор ТзОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ОСОБА_10 звернувся до ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » із заявою про відкриття акредитиву на користь ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по Договору поставки №14/70 від 26.03.2014 року, за результатами розгляду якої 16.04.2014 року шляхом електронного документообігу повідомило ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » про відкриття на користь ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » документарного безвідкличного непідтвердженого непокритого акредитива з відстроченим платежем, відповідно суд першої інстанції взяв до уваги, що першочергові дії щодо проведення розрахунку у формі акредитиву розпочало саме ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », а не заступник директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_7 , для формування змісту висунутого обвинувачення про заволодіння чужим майном шляхом обману.

Оцінивши, в якості доказу, акт звірки ваємних розрахунків станом на 31.12.2014 року між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який був доданий до вказаної заяви ОСОБА_20 , суд першої істанці визнав його неналежним та недопустимим доказом, оскільки, загальна сума заборгованості визначена на 01.10.2014 у розмірі 45700711,90 грн., без інформації про її складові, проведеним коригуванням цін до суми 898767,04 грн. збільшено розмір заборгованості до 46598478, 94 грн., що не стосується змісту додаткових угод в рамках кримінального провадження та обумовлюється дією інших договорів чи господарських відносин, такі дані для взаємозвірки є неповними, не достатньо інформації про кредит у розмірі 26412526, 85 грн. для висновку чи стосується він змісту висунутого обвинувачення, яке сформоване щодо обвинуваченого ОСОБА_7 на використання даних у видаткових накладних №РН-0342534 від 31 березня 2014 року на суму 10 601216,15 грн. та накладної №РН-0343046 від 17 квітня 2014 року на суму 11 150887,38 грн., що в загальному становить 22085059,30 грн.

Отже, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вищенаведене свідчить про виконання умов договору поставки №14/70 від 26.03.2014 року зі сторони ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та наявність заборгованості зі сторони ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» в розмірі саме 26412526,85 грн. у зв'язку з поставкою товару.

Колегя суддів зауважує, що при прийнятті рішення суд першої інстанції також обгрунтовано взяв до уваги, обставини встановлені судовим рішенням у вироку ІНФОРМАЦІЯ_3 від 02 серпня 2022 року, яке набрало законної сили, про те, що станом на 25.11.2014 року, згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» рахувалась кредиторська заборгованість перед ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за поставлені засоби захисту рослин, відповідно до договору поставки №14/70 від 26.03.2014 в сумі 26412526,85 грн., і директор ОСОБА_11 правомірно прийняв рішення про підписання листа №141202_Т1 від 05.12.2014, у якому останній надав згоду на прийняття ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » документів від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » для подальшого перерахування акредитива, не знаючи про існування договору відступлення права вимоги №30/10/2014 АР-СИНГ від 30.10.2014, а також угоди №1 про зарахування зустрічних однорідних вимог, які підписані від його імені невідомою особою, як встановлено із письмових доказів у справі, свідчень допитаних свідків, та вироку суду за яким його визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.2ст.367 КК України (том 7 а.с.к.п.191-215), та прийшов до висновку, що органом досудового розслідування не отримано основного доказу від походження якого є похідними інші докази для прийняття рішення про винність обвинуваченого, а саме, не встановлено місце знаходження оригіналу повідомлення про переказ платежу ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » на користь ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у формі безвідкличного документарного акредитиву, який був виготовлений ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» в особі директора ОСОБА_11 , та наявність якого посвідчила свідок ОСОБА_14 , а зібрано листування вже після такого звернення.

В Україні застосування акредитивної форми розрахунків було закріплено Указом Президента "Про заходи для упорядкування розрахунків по договорах, укладеним суб'єктами підприємницької діяльності" від 04.10. 1994 р. № 566/94. Указом установлено, що розрахунки по зовнішньоекономічних контрактах, укладеним суб'єктами підприємницької діяльності усіх форм власності, предметом яких є товари, роботи, послуги, здійснюються у відповідності і з "Уніфікованими правилами і звичаями для документарних акредитивів" і "Уніфікованими правилами по інкасо" ІНФОРМАЦІЯ_30 .

Документарний акредитив це платіжний інструмент, який являє собою зобов'язання банку сплатити за рахунок і з доручення платника встановлену суму грошей постачальнику товарів або послуг, якщо банку будуть вручені у встановлений термін документи, що засвідчують факт відправлення товару або надання послуги. Акредитив по своїй природі являє собою угоду, відособлену від договору закупівлі-продажу або іншого договору, на якому він може бути заснований. В операціях по акредитиву всі зацікавлені сторони мають справу з документами, а не з товарами, послугами й іншими видами виконання зобов'язань, до яких можуть відноситися документи. При здійсненні операцій по акредитиву в його основній формі беруть участь: платник (покупець, аккредитивонадач), що звертається в банк із проханням про відкриття акредитиву; банк-емітент, що відкриває акредитив; постачальник (бенефіціар по акредитиву). Документарні акредитиви розрізняються по ступені забезпеченості платежу і по способу оплати. За ступенем забезпеченості платежу: відкличний, безвідкличний непідтверджений, безвідкличній підтверджений. При безвідкличному підтвердженому документарному акредитиві банк-емітент доручає іншому банку або просить інший банк підтвердити його безвідкличній акредитив і даний банк додає своє підтвердження, що являє собою суворе зобов'язання з боку підтверджуючого банку, що приєднується до зобов'язань банку-емітента. Розходження акредитивів по способу оплати: розрізняють пред'явницький документарний, акцептний документарний, з відстроченим платежем, з виплатою авансу, автоматично поновлюваний або револьверний. При документарному акредитиві з відстроченим платежем користувачу гроші виплачуються після того, як він вручає документи і відбувається їхня перевірка. У розпорядженні банку є визначена кількість часу, достатня для перевірки документів. Однак дата платежу може бути відстрочена на кілька днів. Це відбувається, зокрема, тоді, коли банк-платник повинен забезпечити відповідне покриття за допомогою третіх банків. Після представлення відповідних документів банк (банк-емітент або банк, що підтверджує платіж) дає письмове зобов'язання здійснити платіж по настанні його терміну. Термін платежу повинен бути конкретно зазначений в умовах документарного акредитива. кредитивна форма розрахунків є більш гарантованою формою, оскільки оплата відбувається після постачання товару і продавець нічим не ризикує, а покриття акредитива переходить на контроль уповноваженого банку.

Колегія суддів вважає, що зробивши правовий аналіз зазначеного, суд першої інстанції, прийшов до правильного висновку, що враховуючи природу безвідкличного документарного акредитиву, як фінансового інструменту та право банку-емітенту ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » не оплачувати кошти по акредитиву при встановленні під час перевірки документів на оплату неналежного виконання бенефіціаром ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » своїх зобов'язань, обвинувачений, заступник директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_7 , був обмежений в праві впливати на виплату коштів по акредитиву, тобто не міг реалізувати свій злочинний намір по заволодінню чужим майном шляхом обману, вчинене в особливо великих розмірах. Вище зазначене вказує на те, що в обвинуваченого ОСОБА_7 був відсутній прямий умисел на заволодіння чужим майном, корисливий мотив. Не може бути визнано заволодінням шляхом обману виконання у встановлений строк зазначеного договору поставки в частині отримання грошей за товар, при цьому який як був виконаний, так і оплачений у формі безвідкличного акредитиву з відстрочкою платежу, і при встановленні за таких обставин відсутності ознак шахрайства, такі відносини можуть свідчити лише про характер правовідносин, що виникли між сторонами такої угоди, з ознаками господарсько-правових, а не кримінально-правових, що підтверджує відсутність доказів з боку сторони обвинувачення щодо наявності у діях ОСОБА_7 складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного вироку, аналізучи договір відступлення права вимоги №30/10/2014 АР-СИНГ від 30.10.2014, а також угоду №1 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30 жовтня 2014 року, якими обґрунтовується зміст обвинувачення у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчинене в особливо великих розмірах, для ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »», а саме, в розмірі 26412526,85 грн., суд першої інстанції встановив, що питаннями поставки засобів захисту рослин від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » для ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» займалися працівники агрохолдингу « ІНФОРМАЦІЯ_10 » з відділу закупівель, які займали різні управлінські посади і що згідно Угоди №1 від 30 жовтня 2014 року між сторонами договору проведено зарахування зустрічних однорідних вимог і сторони вважалися такими, що належним чином виконали свої зобов'язання в частині щодо 22085059,30 грн. шляхом укладення договору 30 жовтня 2014 року між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_13 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» про відступлення права вимоги №30/10/2014 АР-СИНГ, за умовами якого ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » набуло права вимоги боргу ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у сумі 22 085059,30 грн., який утворився відповідно до укладеного договору поставки №10/09-2014 АР від 10 вересня 2014 року укладеного між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_13 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Договір відступлення права вимоги №30/10/2014 АР-СИНГ 30 жовтня 2014 року укладений з відома заступника директора ТзОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_7 30 жовтня 2014 року між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в особі заступника директора ОСОБА_7 , та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »», в особі директора ОСОБА_11 укладено угоду №1 про зарахування зустрічних однорідних вимог за умовами якої ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » маючи одне до одного зустрічні однорідні вимоги у сумі 22 085059,30 грн. за договором відступлення права вимоги №30/10/2014 АР-СИНГ від 30 жовтня 2014 року та на суму 22 085059,30 грн. за договором поставки №14/70 від 26 березня 2014 року прийшли до взаємної згоди на підставі ст. 601 Цивільного Кодексу України про залік таких зустрічних однорідних вимог. П.2.2 визначено, що з моменту підписання сторонами цієї угоди кожна з них вважається такою, що належним чином виконала свої зобов'язання за договором відступлення права вимоги №30/10/2014 АР-СИНГ від 30 жовтня 2014 року та договором поставки №14/70 від 26 березня 2014 року.

Колегія суддів вважає, що проаналізувавши зміст вищевказаних доказів, суд першої інстанції правильно взяв до уваги, що договір відступлення права вимоги №30/10/2014 АР-СИНГ від 30.10.2014 року, укладений між сторонами ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »» та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_13 » з господарських відносин, які стосуються господарської діяльності ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », і ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » зазначено по тексту в розділі «Визначення термінів» як боржник за договором поставки №10/09-2014 АР від 10 вересня 2014 року із розміром заборгованості 22085059,30 грн. і вартість переданого права за цим договором складає 22085059,30 грн. та відповідно до ст.516 ЦК України боржник повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні в рамках договору 1, тобто договору поставки №10/09-2014 АР від 10 вересня 2014 року. А у змісті Угоди №1 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30 жовтня 2014 року, сторонами вказано ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та у розділі «Визначення термінів» зазначено Договір 1 - договір відступлення права вимоги №30/10/2014 АР-СИНГ від 30.10.2014 року, укладений між сторонами, та Договір 2 - договір поставки №14/70 від 26 березня 2014 року, укладений між сторонами у розмірі зустрічних однорідних вимог 22085059,30 грн. В той час, як обвинуваченому ОСОБА_7 висунуте обвинувачення за договором поставки №14/70 від 26.03.2014 з сумою заборгованості 26412526,85 грн. При цьому, згідно висновка експерта №1.1-347/15 від 07.09.2015 року судово-почеркознавчої експертизи підтверджується виконання підписів ОСОБА_7 , та згідно висновка експерта №1.1-346/15 від 03.09.2015 року судово-почеркознавчої експертизи підтверджується підпис в довіреності №562 від 12.12.2013 року на виконання ним представницьких функцій директором ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_16 . З урахуванням проведеного аналізу, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що орган досудового розслідування не зібрав доказів у виді документів первинного бухгалтерського обліку, як і неотримав тимчасового доступу до змісту і самих договорів, для доведення перед судом фактичного зарахування зустрічних однорідних вимогом за договором відступлення права вимоги №30/10/2014 АР-СИНГ від 30.10.2014 року та договором поставки №10/09-2014 АР від 10 вересня 2014 року із розміром заборгованості 22085059,30 грн., щоб обвинувачення було доведеним в частині того, що із загальної суми договору поставки на 26412526,85 грн. ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » закрило заборгованість перед ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на суму 22085059,30 грн. і безпідставно отримало акредитив 26412526,85 грн.

Також суд першої інстанції проаналізував судові експертизи, які були проведені в ході досудового розслідування даного кримінального провадження та стали підставами для кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.4 ст.190 КК України.

У пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» N 8 від 30.05.97 року роз'яснено, що при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об'єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обгрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Відповідно до ч.ч.1, 10 ст.101 КПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. Висновок експерта не є обов'язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.

Колегія суддів вважає, що проаналізувавши висновки експертиз, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що із дослідницьких частин судових експертиз не прослідковується відповідність обставинам у справі, послідовність, вони не повні без вивчення первинних документів бухгалтерського обліку, на що вказували і самі експерти, проте роблять висновок про ознаки кримінального правопорушення, і на дослідження отримують лише письмові докази, наприклад у виді видаткової накладної суму 26412526,85 грн. без дослідження накладної РН-0342534 від 31 березня 2014 року на суму 10 601216,15 грн. та накладної РН-0343046 від 17 квітня 2014 року на суму 11 150887,38 грн. які покладені в основу обвинувачення, в той час як акредитив відкривався та платіж банком виконувався на підставі договору поставки №14/70 від 26.03.2014, видаткової накладної на загальну суму 26412526,85 грн., рахунку-фактури №СФ-013240 від 28.03.2014 року, акту приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей від 31.03.2014 року, видаткової накладної РН-0342534 від 31 березня 2014 року.

Разом з тим, суд першої інстанції встановив, що не всі вони виконувалися судовими експертами, були залучені до прикладу ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_31 », а тому дослідити зміст зроблених фотозображень документів на відповідність змісту переданих до провадження експертів не є можливим через зроблені зразки в форматі недоступному для зчитування в них інформації.

Колегія суддів вважає, що проаналізувавши та оцінивши всі докази у даному кримінальному провадженні, кожен окремо та у сукупності, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що стороною обвинувачення у порушення вимог кримінального процесуального кодексу України, не з'ясовано, яким саме способом було вчинено шахрайство ОСОБА_7 , оскільки під час складення слідчим та затвердження прокурором обвинувального акту допущено суттєві суперечності, а саме - в кваліфікуючих діях обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, не розкрито яким чином саме обвинувачений зловживав довірою потерпілого та у якій формі шляхом обману потерпілого заволодів чужим майном в особливо великих розмірах при виконанні дій по отриманню акредитива спільно сторонами договору, тобто не сформульовано об'єктивної сторони інкримінованого йому злочину, не відображено ознак прямого умислу, що вказує на неконкретність зазначеного обвинувачення. При правовій кваліфікації кримінального правопорушення, у вчиненні якого орган досудового розслідування обвинувачує ОСОБА_7 , та при формулюванні обвинувачення слідчий та прокурор не визначилися у кваліфікуючих ознаках шахрайства відповідно до обставин у справі та змісту зібраних письмових доказів, зробивши загальне формування заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене в особливо великих розмірах, з цим висновком повністю погоджується колегя суддів.

Згідно ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

На суд не покладено обов'язок збирання доказів, а лише у відповідності до ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

За результатами апеляційного розгляду, колегією суддів не встановлено порушень вимог ст.ст. 22, 94, 370, 374 КПК України, як про це зазначає прокурор в своїй апеляційній скарзі, оскільки виправдувальний вирок суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Не наведено достатніх доказів для підтвердження обвинувачення і в апеляційній скарзі прокурора. В ній зазначені лише докази, які вже були предметом дослідження суду першої інстанції, але вказані докази не є об'єктивними доказами винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він обвинувачувався, і на їх підставі неможливо постановити обвинувальний вирок щодо ОСОБА_7 про який просить прокурор в апеляційній скарзі.

Перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора щодо наявності підстав для скасування виправдувального вироку щодо ОСОБА_7 у зв'язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотному порушенні вимог кримінального процесуального закону та неправильному застосуванні закону України про кримінальну відповідальність, колегія суддів знаходить їх безпідставними а такими, що не можуть слугувати підставами для скасування оскаржуваного судового рішення, з ухваленням нового вироку, з огляду на таке.

Відповідно до положень, передбачених ч.1 ст.411 КПК України, судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо: висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду; суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки; за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші; висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності.

Згідно з положеннями, передбаченими ч.1 ст.413 КПК України неправильним застосуванням закону, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є: незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; застосування закону, який не підлягає застосуванню; неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту; призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Разом з тим, в апеляційній скарзі прокурора не зазначено передбачених наведеними вище статтями підстав, які б дозволили дійти висновку про те, що оскаржуване судове рішення, а саме виправдувальний вирок суду щодо ОСОБА_7 не відповідає фактичним обставинам справи, те що судом допущено неповноту судового розгляду, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильно застосувано закон України про кримінальну відповідальність.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги прокурора про однобічність та неповноту судового слідства є безпідставними, оскільки в апеляції прокурора не наведено жодного доказу, який би не був досліджений судом, і на який є посилання в обвинувальному акті, або про дослідження якого заявляв прокурор в суді першої інстанції.

Крім того, дослідивши докази обвинувачення, суд дав їм вірну оцінку, і визнав недостатніми для постановлення обвинувального вироку в частині доведення вини ОСОБА_7 за ч.4 ст.190 КК України.

Не наведено таких доказів і в апеляційній скарзі. Вона за своїм змістом не відрізняється новизною, в ній наведена лише незгода з доказами, які вже були досліджені судом першої інстанції та отримали його вірну оцінку.

Прокурор в своїй апеляційній скарзі посилається на докази, які були предметом дослідження суду першої інстанції та вказані докази є недостатніми доказами винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, і на їх підставі обґрунтовано ухвалено виправдувальний вирок.

Доводи апеляційної скарги прокурора про істотні порушення судом першої інстанції кримінального процесуального закону є безпідставними. В апеляційній скарзі прокурора не наведено жодного порушення процесуального закону судом, і такі порушення вимог КПК України, які б тягли скасування виправдувального вироку по справі відсутні.

За таких обставин, при відсутності підстав для скасування виправдувального вироку стосовно ОСОБА_7 за ч.4 ст.190 КК України, відсутності об'єктивних та безспірних доказів для постановлення обвинувального вироку за даним обвинуваченням стосовно нього та вичерпності можливості для отримання нових доказів, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції не підлягає скасуванню.

Згідно ст.404 КПК України, судові рішення суду першої інстанції перевіряються апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би тягли за собою безумовне скасування судового рішення, колегія суддів не вбачає, а тому апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Вирок Городищенського районного суду Черкаської області від 10 квітня 2025 року, яким ОСОБА_7 виправдано у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.

Головуючий

Судді