про відмову у відкритті апеляційного провадження
03 лютого 2026 року м.Рівне
Справа № 569/25291/25
Провадження № 11-сс/4815/44/26
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 23 січня 2026 року про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту, накладеного на майно у кримінальному провадженні №12025181010002195 від 07.11.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 23 січня 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту, накладеного на майно ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 17 грудня 2025 року у кримінальному провадженні №12025181010002195 від 07.11.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України, а саме: автомобіля марки "BMW" модель «Х4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2015 року випуску, червоного кольору, номер шасі (кузов, рами) НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 зареєстрований на ОСОБА_3 .
Вказана ухвала суду оскаржена в апеляційному порядку представником власника зазначеного майна ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_2 ..
Перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги вважаю, що у відкритті провадження необхідно відмовити з наступних підстав.
Стаття 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, відповідно до чого КПК України визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до ч.3 ст.392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, визначено ч.1 та ч.2 ст.309 КПК України.
Згідно з п.9 ч.1 ст.309 КПК України, під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову в ньому, тобто судові рішення, постановлені в порядку ст.173 КПК України.
При цьому, можливості оскарження ухвал слідчого судді, прийнятих у порядку ст.174 КПК України, зокрема про скасування арешту майна або про відмову у скасуванні такого арешту, кримінальний процесуальний закон не передбачає.
Зазначений висновок міститься в рішеннях Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в ухвалі від 19.02.2019 року у справі № 569/17036/18 (провадження № 51-598кмо), а також у справі № 712/191/23 (провадження № 51-3208км23) від 20 травня 2024 року. Зокрема, погоджуючись з висновком суду апеляційної інстанції про те, що ухвала слідчого судді за наслідком розгляду клопотання про скасування арешту майна не підлягає оскарженню в апеляційному порядку Верховний Суд наголосив, що в аспекті положень ст.309 КПК України ухвала слідчого судді, постановлена за правилами ст.174 КПК України, не підлягає апеляційному оскарженню.
Колегія суддів враховує вказані висновки Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду та вважає, що у даному випадку відсутні підстави для відступу від них та прийняття до розгляду апеляційної скарги адвоката ОСОБА_2 , оскільки оскаржувана ухвала слідчого судді не впливає на здійснення ефективного досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому.
Посилання представника на ухвалу колегії судді Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 23 січня 2024 року у справі №569/19829/21, в якій вказано, що ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або про відмову у такому скасуванні призводить до таких же правових наслідків, як і ухвала про арешт майна або відмову в арешті майна, тому положення пункту 9 частини 1 статті 309 у їх взаємозв'язку зі статтями 170, 173, 174 КПК України передбачають право на апеляційне оскарження не лише ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому, а також і ухвали про скасування або про відмову у скасуванні арешту майна, колегія суддів вважає необґрунтованими та зазначає наступне.
У вказаній адвокатом справі за №569/19829/21 ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24 жовтня 2023 року передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду матеріали провадження за касаційною скаргою.
За результатами розгляду вказаних матеріалів провадження 28 листопада 2023 року об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду прийшла до висновку про відсутність відповідних підстав для відступу від висновку про застосування норм права, викладеного в ухвалі об'єднаної палати від 19 лютого 2019 року (справа №569/17036/18), у зв'язку з відсутністю передбачених ч.2 ст.434-1 КПК України підстав для передачі такого провадження на розгляд об'єднаної палати через відсутність подібності правовідносин та повернула передані матеріали на розгляд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду для прийняття рішення по суті.
При цьому, в постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 20 травня 2024 року у справі № 712/191/23 (провадження № 51-3208км23), вкотре наголошено, що ухвала слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна чи відмову в такому скасуванні, постановлена за правилами ст.174 КПК України, апеляційному оскарженню не підлягає, а підхід щодо правозастосування, який міститься в ухвалі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23 січня 2024 року в справі № 569/19829/21 (провадження № 51-1344 км 22) та постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 лютого 2024 року в справі № 154/2859/18 (провадження № 51-4545 км 23), об'єднана палата вважає необґрунтованим.
Таким чином ухвала слідчого судді, якою відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна, не підлягає апеляційному оскарженню.
Між тим, власник майна чи його представник не позбавлений права, за наявності для цього підстав, на повторне звернення до слідчого судді з клопотанням про повне або часткове скасування арешту майна у порядку, визначеному статтею 174 КПК України.
За вимогами ч.4 ст.399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
За таких обставин, оскільки апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.309, 399 КПК України, суд, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 23 січня 2026 року про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту, накладеного на майно у кримінальному провадженні №12025181010002195 від 07.11.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України.
Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Ухвала про відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя Рівненського апеляційного суду ОСОБА_1