Рівненський апеляційний суд
Іменем України
29 січня 2026 року м. Рівне
Справа № 564/2523/21
Провадження № 11-сс/4815/11/26
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі :
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
апелянта - ОСОБА_6
представника апелянта - адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції з власними технічними засобами адвоката ОСОБА_7 апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Костопільського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2025 року, -
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 щодо скасування постанови дізнавача про закриття кримінального провадження № 42020181130000040, внесеного до ЄРДР 12.10.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України - відсутністю складу кримінального правопорушення.
Відмовляючи в задоволенні скарги, слідчий суддя зазначив, що в ході досудового розслідування дізнавачем були проведені всі необхідні слідчі та процесуальні дії, спрямовані на отримання доказів у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за ознаками ч.1 ст. 162 КК України, і правомірно прийнято рішення про закриття провадження за відсутністю складу даного кримінального правопорушення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 , покликаючись на незаконність ухвали, доводить, що слідчим суддею при прийнятті рішення не дано належної оцінки всім доказам, що істотно вплинуло на висновки, викладені в ухвалі.
Зазначає, що в ході досудового розслідування дізнавач, провівши ряд процесуальних дій, безпідставно прийшла до висновку про відсутність у діях ОСОБА_8 та ОСОБА_9 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, з чим погодився і слідчий суддя, рішення якого є незаконним, ухваленим без належної оцінки зібраним доказам.
Просить ухвалу слідчого судді Костопільського районного суду Рівненської області від 19 грудня 2025 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою його скаргу задовольнити, скасувати постанову дізнавача від 12.11.2025 року та направити матеріали для продовження розслідування.
Прокурор та орган досудового розслідування належним чином повідомлені про день і час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_6 , що підтверджується відповідними доказами, долученими до матеріалів провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, ОСОБА_6 та його представника - адвоката ОСОБА_7 , які підтримують апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, перевіривши матеріали судового провадження й обговоривши викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає відхиленню.
У відповідності з вимогами закону, слідчий (прокурор) повинен вчинити всі необхідні дії при проведенні досудового розслідування, спрямовані на збирання, перевірку та оцінку доказів, версій у їх сукупності, а суд - дати правову оцінку прийнятому процесуальному рішенню.
Згідно рішень Європейського суду “Шульга проти України» та “Кулік проти України», розслідування кримінального провадження повинно бути ретельним та ефективним, яке здатне призвести до встановлення та покарання відповідальних осіб і включає ефективний доступ скаржника до процедури розслідування. Органи державної влади повинні вживати всіх заходів для отримання усіх наявних доказів, що стосуються вказаної події, зокрема, показів очевидців та експертних висновків, тощо. Будь-які недоліки розслідування, які підривають можливість встановлення винних осіб, ставлять під сумнів дотримання цього стандарту, а вимоги щодо оперативності та розумної швидкості є також безумовними у цьому контексті.
Постанова про закриття кримінального провадження повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви її прийняття та відповідне обґрунтування, а також всі перевірені докази з їх відповідним аналізом.
З матеріалів судового провадження вбачається, що слідством проводилося досудове розслідування кримінального провадження № 42020181130000040, внесеного до ЄРДР 12.10.2020 року за ознаками ч. 1 ст. 162 КК України, яке 12 листопада 2025 року закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення.
Приймаючи рішення про закриття кримінального провадження, дізнавачем зазначено, що в межах досудового розслідування даного кримінального провадження виконано всі необхідні і можливі слідчі дії, що слугували підставою для прийняття такого рішення.
Зокрема, допитано власника будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , - ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , працівників поліції ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , проведено ряд інших слідчих дій, які в сукупності з іншими доказами, свідчать про відсутність об'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.
При апеляційному розгляді встановлено, що ОСОБА_6 звернувся в органи поліції із заявою, в якій зазначає, що до його житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , який він з 20.10.2017 року здає в оренду гр. ОСОБА_10 , 07 червня 2020 року незаконно проникли гр. ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . ОСОБА_13 в ході сварки пошкодив належне йому майно.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_13 , та ОСОБА_12 , яка є донькою орендаря - ОСОБА_10 , зайшли в будинок з дозволу ОСОБА_10 і в ході суперечки ОСОБА_13 пошкодив майно, належне власнику - ОСОБА_6 .
Із змісту постанови слідує, що кримінальне провадження закрито за відсутністю складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, і зазначено, що в протиправному діянні ОСОБА_13 відносно майна ОСОБА_6 може мати місце склад злочину, передбаченого ст. 194 КК України, - умисне знищення або пошкодження майна.
Встановлено, що ОСОБА_6 із заявою до правоохоронних органів про внесення відомостей до ЄРДР за ст. 194 КК України не звертався.
Слідчим суддею зазначено, що об'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, є право людини на недоторканність житла та іншого володіння.
Предметом вказаного кримінального правопорушення може бути житло або інше володіння особи, щодо якого особа здійснює право володіння.
З об'єктивної сторони порушення недоторканності житла може бути вчинене у формі, зокрема, незаконного проникнення до житла чи іншого володіння особи.
Під незаконним проникненням до житла чи іншого володіння особи слід розуміти будь-яке вторгнення у житло (інше володіння), здійснене всупереч волі законного володільця, за відсутності визначених законом підстав чи в порушення встановленого законом порядку.
Із суб'єктивної сторони кримінальне правопорушення характеризується лише прямим умислом. Винний усвідомлює, що порушує недоторканність житла громадян, шляхом вчинення вказаних вище дій, і бажає їх вчинити.
Потерпілою особою у кримінальному провадженні з правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 162 КК України може бути тільки фізична особа, яка на момент вчинення кримінального проступку була володільцем житлового будинку, та чиє право на недоторканість житла було порушене.
Станом на 07 червня 2020 року володільцем житла, де мало місце пошкодження майна, була орендар - ОСОБА_10 , яка не бажає набувати прав та обов'язків потерпілої особи, не має претензій до ОСОБА_13 та ОСОБА_12 і, згідно її письмової заяви, долученої до матеріалів провадження, просила закрити порушене за ч. 1 ст. 162 КК України кримінальне провадження.
Розглядаючи скаргу ОСОБА_6 на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя належним чином дотримався вимог закону, дослідив матеріали кримінального провадження № 42020181130000040 та докази, що слугували підставою для прийняття дізнавачем рішення про закриття кримінального провадження, і вірно прийшов до висновку, що постанова винесена з дотриманням вимог ст. ст. 2, 9 КПК України, належним чином вмотивувавши прийняте рішення, підстав для скасування якого колегія суддів не вбачає.
Зазначене рішення не позбавляє ОСОБА_6 , як власника пошкодженого майна, права звернення до суду за захистом своїх прав, вирішення спірних питань, в тому числі, відшкодування заподіяної шкоди, в порядку цивільного судочинства, або ж до уповноваженого органу із заявою про внесення до ЄРДР кримінального провадження за іншою правовою кваліфікацією, зокрема, ст. 194 КК України - умисне знищення або пошкодження майна.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалу слідчого судді Костопільського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2025 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 щодо скасування постанови дізнавача про закриття кримінального провадження № 42020181130000040, внесеного до ЄРДР 12.10.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2