про відмову у відкритті апеляційного провадження
30 січня 2026 року
м. Рівне
Справа № 570/6169/24
Провадження № 22-ц/4815/469/26
Рівненський апеляційний суд в складі суддів:
головуючого Хилевича С.В,
суддів: Боймиструка С.В.,
Ковальчук Н.М.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 13 березня 2025 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним та скасування державної реєстрації права власності,
Заочним рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 13 березня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
На вказане рішення суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу, яку ухвалою Рівненського апеляційного суду від 19 січня 2026 року було залишено без руху, оскільки заявником пропущено строк на апеляційне оскарження та не оплачено судовий збір.
23 січня 2026 року відповідачем на виконання ухвали Рівненського апеляційного суду від 19 січня 2026 року про залишення апеляційної скарги без руху було подано клопотання про усунення недоліків до якого долучено квитанцію про сплату судового збору в розмірі 3633,60 гривень.
Разом з тим, вказане клопотання не містить жодної інформації стосовно усунення недоліків апеляційної скарги в частині пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Статтею 354 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду; - на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Норми Цивільного процесуального кодексу України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.
У ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин його пропуску не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного ст. 8 Конституції України.
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження "остаточного судового рішення" є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У постанові від 14 грудня 2020 року Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 521/2816/15-ц (провадження № 61-14230сво18) виклав висновки про те, що тлумачення норм цивільного процесуального законодавства України, які регулюють поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, з урахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини, дає підстави стверджувати, що апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визначні судом не поважними.
Оскільки строк на усунення недоліків апеляційної скарги визначений ухвалою Рівненського апеляційного суду від 19 січня 2026 року закінчився 24 січня 2026 року та станом на даний час від заявника до апеляційного суду не надходило будь-яких заяв чи клопотань про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, тому відповідачу необхідно відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі.
З огляду на наведене і керуючись ст. 358 ЦПК України, апеляційний суд
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 13 березня 2025 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним та скасування державної реєстрації права власності.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у порядку визначеному ст.ст. 389-391 ЦПК України.
Головуючий Хилевич С. В.
Судді: Боймиструк С.В.
Ковальчук Н.М.