Справа № 532/2273/25 Номер провадження 33/814/306/26Головуючий у 1-й інстанції Омельченко І. І. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
29 січня 2026 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Карпушин Г.Л., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., за участі особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 , -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 18 листопада 2025 року,-
Постановою судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 18 листопада 2025 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 і ч. 4 ст.130 КУпАП, наклавши на нього з урахуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605, 60 грн на користь держави.
Цією постановою гр. ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 12 вересня 2025 року о 19 год. 05 хв. у с. Комендантівка, вул. Миру, 60 Кременчуцького району Полтавської області, керуючи транспортним засобом Citroen Xsara, д.н.з. НОМЕР_1 , в порушення пунктів 12.1, 13.1 ПДР України, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, внаслідок чого втратив керування транспортним засобом та здійснив наїзд на дорожній знак. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Після дорожньо-транспортної пригоди до проведення медичного огляду з метою встановлення стану сп'яніння ОСОБА_1 вживав алкогольні напої, чим порушив вимоги пункту 2.10є ПДР України.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 та ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись із вказаною постановою, її в апеляційному порядку ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій прохає скасувати постанову Кобеляцького районного суду від 18 листопада 2025 року, а провадження по справі закрити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що з вказаною постановою не згоден, винним себе не визнає і вважає, що вказана постанова підлягає скасуванню в зв'язку з тим, що відсутній склад адміністративного правопорушення. Зіткнення з дорожнім знаком було вимушене, оскільки він уникав наїзду на пішохода. Внаслідок ДТП отримав травми, які заважали об'єктивно сприймати події і давати відповіді на питання поліції.
Акцентує увагу, що поліцією було порушено порядок огляду на стан сп'яніння, в зв'язку з чим він повинен вважатися недійсним, а протокол недопустимим доказом вини.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши надані докази, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено що ОСОБА_1 12 вересня 2025 року о 19 год. 05 хв. у с. Комендантівка, вул. Миру, 60 Кременчуцького району Полтавської області, керуючи транспортним засобом Citroen Xsara, д.н.з. НОМЕР_1 , в порушення пунктів 12.1, 13.1 ПДР України, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, внаслідок чого втратив керування транспортним засобом та здійснив наїзд на дорожній знак. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Після дорожньо-транспортної пригоди до проведення медичного огляду з метою встановлення стану сп'яніння ОСОБА_1 вживав алкогольні напої, чим порушив вимоги пункту 2.10є ПДР України.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 та ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції виходив з приєднаних до матеріалів справи докази: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 452039 від 12.09.2025 року; протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 452049 від 12.09.2025 року; схемою місця дорожньо-транспортної пригоди; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 12.09.2025 року, згідно якого, в ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів; направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.09.2025 року; відеозаписами з нагрудної камери поліцейського та іншими доказами, які містяться в матеріалах справи.
З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції повністю не може погодитися, з огляду на наступне.
Вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.4 ст.130 КУпАП.
Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст.124 КУпАП.
Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Пунктом 2.10.є. ПДР України встановлено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
У пункті 12.1 Правил дорожнього руху України закріплено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Пунктом 13.1 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з пунктом 2.3б Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Визнаючи ОСОБА_1 винним суд першої інстанції, керувався протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 452049 від 12.09.2025 року; схемою місця дорожньо-транспортної пригоди; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 12.09.2025 року, згідно якого, в ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів; направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.09.2025 року; відеозаписами з нагрудної камери поліцейського.
Проте із відеозапису долученого до матеріалів справи вбачається (хронологічний відрізок 19:44:46-триває далі) відеозапис розпочинається з моменту прибуття працівників поліції до ОСОБА_1 в ході спілкування працівниками поліції було задано питання «чи вживали алкогольні напої?» ОСОБА_1 зазначив «так, о 12 годині», в подальшому прибувши на місце вчинення дорожньо-транспортної пригоди (хронологічний відрізок 20:16:30 - триває далі) ОСОБА_1 зазначив, що вживав алкоголь після ДТП, в подальшому працівниками поліції запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак останній відмовився від проходження огляду.
Як вбачається з матеріалів справи, працівники поліції, які складали протокол щодо ОСОБА_1 також не виконали своїх обов'язків, не перевірили отриманих від ОСОБА_1 даних, не вжили інших заходів спрямованих на встановлення часу та обставин за яких останній вживав алкогольні напої, не підтвердили факт перебування ОСОБА_1 в стані сп?яніння, на момент його огляду, не надали оцінки діям останнього щодо відмови від проходження огляду, що негативно вплинуло та правильність кваліфікації дій останньої.
За таких обставин, в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення передбаченого ч.4 ст. 130 КУпАП не вбачається.
В той же час висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України, є обгрунтованими.
Відповідно до положень ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65).
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» вказано на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності.
Згідно з вимогами ст. 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Тому, враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, постановивши по справі нове рішення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 18 листопада 2025 року -скасувати.
Прийняти нову постанову, якою визнати винним ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строком на шість місяців.
Провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ч.4 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду Г.Л. Карпушин