Справа № 548/2899/23 Номер провадження 88-ц/814/1/26 Доповідач ап. інст. Чумак О. В.
27 січня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючої судді Чумак О.В.,
суддів Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.,
за участі секретаря Галушко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Полтавського апеляційного суду від 29 серпня 2024 року за нововиявленими обставинами
по справі за позовом ОСОБА_2 до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно
У вересня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд постанови Полтавського апеляційного суду від 29 серпня 2024 року за нововиявленими обставинами.
Заяву обґрунтовував тим, що постановою Полтавського апеляційного суду від 29 серпня 2024 року апеляційну скаргу керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України задоволено.
Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 30 січня 2024 року з урахуванням ухвали Хорольського районного суду Полтавської області від 16 лютого 2024 року скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Полтавської обласної прокуратури 1816,80 грн судового збору.
ОСОБА_1 17 березня 2025 року отримав у власність будівлю кафе, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказує, що кафе було побудоване у 2015 року на земельній ділянці, що перебувала у користуванні ОСОБА_2 на підставі договору оренди землі від 10 листопада 2006 року та додаткової угоди від 10 жовтня 2012 року. Відповідно до п.16 договору цільове призначення земельної ділянки: комерційне використання.
Однак у відомостях Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки площею 0,0300 га, кадастровий номер 5324885400:00:001:0102, зокрема у Поземельній книзі не вірно зазначено категорію земель, а саме: землі сільськогосподарського призначення.
Вищевказані помилки у Поземельній книзі було виправлено, що підтверджується довідкою інженера-землевпорядника ФОП ОСОБА_3 вих. № 111 від 26 серпня 2025 року. Саме 26 серпня 2025 року ОСОБА_1 довідався про факт існування помилки у Поземельній книзі щодо невірного зазначення категорії земель. Вважає, що вищевказані документи впливають на висновки суду, щодо будівництва об'єкта нерухомості на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, оскільки діяв відповідний договір оренди землі, який було зареєстровано у визначеному законодавством порядку, а також встановлено існування помилки у Поземельній книзі щодо категорії земель під об'єктом нерухомості.
Просив скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 29.08.2024 у справі №548/2899/23 та залишити без змін рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 30.01.2024.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Полтавського апеляційного суду від 29 серпня 2024 року за нововиявленими обставинами. Залучено до участі у справі ОСОБА_1 як правонаступника ОСОБА_2 . Справу призначено до розгляду.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін та прокурора, перевіривши матеріали справи та доводи заяви, приходить до такого висновку.
Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Судом встановлено, що у грудні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно.
Просила визнати за нею право власності на будівлю громадського призначення кафе, за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 30 січня 2024 року, з урахуванням ухвали суду від 16 лютого 2024 року про виправлення описки, позов ОСОБА_2 до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно задоволено повністю та визнано за нею право власності на будівлю громадського призначення - кафе: за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 29, 7 кв. м.
З рішенням суду першої інстанції не погодився керівник Лубенської окружної прокуратури Полтавської області та оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 29 серпня 2024 року апеляційну скаргу керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України задоволено.
Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 30 січня 2024 року з урахуванням ухвали Хорольського районного суду Полтавської області від 16 лютого 2024 року скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Полтавської обласної прокуратури 1816,80 грн судового збору.
Постанова мотивована тим, що будівництво здійснено позивачкою без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту. При цьому матеріали справи не містять жодних відомостей щодо належності або виділення їй земельної ділянки під збудоване нерухоме майно.
Позивачкою не зазначено, і матеріали справи не містять відомостей чи зверталась вона до відповідних органів щодо оформлення декларації про готовність об'єкта до експлуатації і чи було вказане питання предметом їх розгляду.
Тоді як технічний паспорт та звіт про незалежну оцінку майна не є документами, що підтверджують відповідність об'єкту нерухомого майна вимогам державних будівельних норм.
Враховуючи, що спірний об'єкт є самочинно збудованим нерухомим майном громадського призначення, будівництво якого розпочато без затвердженого проекту, за відсутності відомостей про його відповідність вимогам державних будівельних норм, на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети, у подальшому позивачем не отримано сертифікату (декларації) про введення його до експлуатації, колегія суддів прийшла до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції та відсутність підстав для задоволення позову.
У заяві про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 як нововиявлену обставину вказує наявність договору оренди земельної ділянки та додаткової угоди з зазначенням цільового призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, а також наявність довідки інженера-землевпорядника ФОП ОСОБА_3 вих. № 111 від 26 серпня 2025 року про виправлення описки у Поземельній книзі щодо категорії земель під об'єктом нерухомості.
До заяви додані копії:
договору оренди землі від 10 листопада 2006 року укладеного між Хорольською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 , про оренду земельної ділянки загальною площею 0,03 га під будівництво кафе-бару з цільовим призначенням комерційне використання;
додаткової угоди № 374 про поновлення договору оренди землі від 10 листопада 2006 року № 04075630001 від 10 жовтня 2012 року укладеної між Хорольською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 . Відповідно до якої сторони дійшли взаємної згоди про продовження дії договору оренди землі від 10 листопада 2006 року № 04075630001, кадастровий номер земельної ділянки 5324885400:00:001:0102, строком на 5 років;
довідки ФОП ОСОБА_3 вих. № 111 від 26.08.2025 року, про те, що ним було здійснено внесення виправлених відомостей до ДЗК в зв'язку з приведенням до відповідностей та нормативно-правових документів, а саме: 19.04.2024 внесено виправлення відомостей до ДЗК (уточнення відомостей про категорію земель відповідно до цільового призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код КВЦПЗ-03.07) та наявної технічної документації із землеустрою).
Надаючи оцінку зазначеним обставинам колегія суддів звертає увагу на наступне.
Частинами 1, 2 статті 423 ЦПК України передбачено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, як зазначив заявник, є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Згідно з частиною 4 статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
За змістом наведених норм права необхідними умовами визнання обставин, визначених пунктом 1 частини 2 статті 423 ЦПК України, нововиявленими є те, що зазначені обставини є істотними та існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки учасників справи.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Перший критерій для віднесення обставин до категорій нововиявлених для суду становить істотність цих обставин для вирішення справи.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби така обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Другим критерієм для віднесення обставин до категорії нововиявлених для суду є доведеність того, що такі обставини не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд розмежовує нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Суди також розрізняють нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.
До подібних висновків дійшов Верховний Суд, у відповідних постановах, в яких, зазначено: 1. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13, провадження № 12-158 гс 19).
2. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (постанова Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18, провадження № 61-14879 св 19).
3. Нововиявленими є лише такі обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі, обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов'язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549 зц 18).
У свою чергу, колегія суддів звертає увагу, що позивачка ОСОБА_2 , є стороною договору оренди землі та додаткової угоди, тобто знала про їх існування та погодила їх умови, в тому числі щодо цільового призначення земельної ділянки. Тобто на момент розгляду справи позивачка знала про цільове призначення земельної ділянки саме для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, а не сільськогосподарського призначення.
Однак при розгляді справи, як судом першої інстанції так і апеляційної інстанції відповідні документи суду не надавалися та заперечень щодо доводів апелянта не заявлялося.
Крім того, відповідно до листа ФОП ОСОБА_3 вих. № 111 від 26.08.2025 року ним було здійснено внесення виправлених відомостей до ДЗК 19.04.2024. Однак з вказаного листа не можливо встановити, хто саме звертався з заявою про внесення виправлень та на підставі чого були проведені вказані дії. Зазначене не дає суду можливості встановити чи була позивачці відома обставина неправильного внесення даних в ДЗК на момент розгляду справи.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Тобто зазначені заявником обставини не є нововиявленими, оскільки до нього перешли всі процесуальні права та обов'язки позивача. Тоді як факт наявності вказаних договорів та їх умови були відомі ОСОБА_2 на момент розгляду справи судами.
Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Однак зазначені заявником обставини не впливають на результат розгляду справи по суті, оскільки у задоволенні позову було відмовлено, в тому числі з підстав того, що спірний об'єкт є самочинно збудованим нерухомим майном громадського призначення, будівництво якого розпочато без затвердженого проекту, за відсутності відомостей про його відповідність вимогам державних будівельних норм, у подальшому позивачем не отримано сертифікату (декларації) про введення його до експлуатації.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (частини 4 статті 429 ЦПК України).
Ураховуючи викладене, колегія приходить до висновку, що обставини на які посилається заявник не є нововиявленими у розумінні положень статті 423 ЦПК України, а тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Полтавського апеляційного суду від 29 серпня 2024 року за нововиявленими обставинами слід відмовити.
Постанову Полтавського апеляційного суду від 29 серпня 2024 року залишити в силі.
Керуючись статтями 260, 261, 423, 429 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Полтавського апеляційного суду від 29 серпня 2024 року за нововиявленими обставинами - відмовити.
Постанову Полтавського апеляційного суду від 29 серпня 2024 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали виготовлено 27 січня 2026 року
Головуючий О.В. Чумак
Судді Ю.В. Дряниця
Л.І. Пилипчук