Справа № 953/4418/22 Номер провадження 11-кп/814/905/26Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
29 січня 2026 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду - ОСОБА_3
із секретарем - ОСОБА_4 ,
за участі прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №22022220000001275 за апеляційними скаргами прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_8 , захисників обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 30.10.2023,
Цим вироком
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків Харківської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2016 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 111-2 КК України на 10 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов?язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування на строк 12 років..
Вирішено рахувати строк покарання з 14.05.2022.
Вирішено питання щодо запобіжного заходу, речових доказів, арешту майна.
У своїй апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду у частині призначення покарання скасувати, у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання, ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 111-2 КК України у виді 12 років позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування на строк 15 років.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_9 просить вирок суду скасувати. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 399 КПК України та ч. 3 ст. 404 КПК України дослідити та надати оцінку доказам, якими обґрунтовується оскаржуваний вирок.
Призначити новий розгляд кримінального провадження зі стадії підготовчого судового засідання в Київському районному суді м. Харкова в іншому складі суду.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить вирок суду скасувати та закрити кримінальне провадження.
Захисник зазначає, що судом порушено норми матеріального права, що полягло у неправильному застосуванні закону України про кримінальну відповідальність.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_10 просить вирок суду скасувати, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 виправдати з підстав не доведення стороною обвинувачення наявності в його діянні складу кримінального правопорушення.
Захисник - адвокат ОСОБА_6 подав заперечення на апеляційну скаргу прокурора, у якому просив відмовити у її задоволенні, скасувати вирок та ухвалити рішення з урахуванням вимог його апеляційної скарги.
28.01.2026 на адресу Полтавського апеляційного суду надійшло клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави відносно обвинуваченого ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили.
Вважає, що враховуючи наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, з метою забезпечення належного розгляду кримінального провадження у суді та належного виконання обов'язків з боку ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому необхідно продовжити.
Оскільки суддя ОСОБА_2 перебуває на лікарняному, розглянути клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_7 колегією суддів неможливо.
Відповідно до роз'яснення, що міститься у листі Верховного Суду «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» № 1/0/2-22 від 03 березня 2022 року у разі неможливості у визначений КПК України строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, його може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою ст. 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.
Враховуючи, що колегією суддів, в межах визначеного ухвалою Полтавського апеляційного суду від 01.12.2025 строку запобіжного заходу, розглянути клопотання прокурора про продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою неможливо, дане питання необхідно вирішити іншим суддею зі складу колегії суддів.
Заслухавши прокурора, який просив задовольнити заявлене клопотання, захисника, який заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді застави, обвинуваченого, який підтримав позицію свого захисника, перевіривши доводи клопотання прокурора та матеріали кримінального провадження, суддя дійшла такого висновку.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що постановою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15.10.2025 за наслідками перегляду касаційних скарг захисників - адвокатів ОСОБА_11 та ОСОБА_6 було скасовано ухвалу Полтавського апеляційного суду від 13.03.2025 та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Обрано ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 13.12.2025.
01.12.2025 ухвалою Полтавського апеляційного суду було задоволено клопотання прокурора та продовжено ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру застави.
За змістом ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію.
Нормами ч. 2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи наведене, та те що на теперішній час по справі триває апеляційне провадження, суд, виходячи із положень ст. 331 КПК України, має вирішити питання продовження тримання обвинуваченого під вартою.
Згідно з ч. 3 ст. 377 КПК України, якщо обвинувачений, що тримається під вартою, засуджений до арешту чи позбавлення волі, суд у виняткових випадках з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, має право змінити йому запобіжний захід до набрання вироком законної сили на такий, що не пов'язаний з триманням під вартою, та звільнити такого обвинуваченого з-під варти.
Таким чином у разі засудження особи до арешту чи позбавлення волі, він має бути взятий під варту, і лише у виключних випадках стосовно такої особи може бути застосований запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою до набрання вироком законної сили.
Разом з тим, під час розгляду клопотання прокурора, суддею не встановлено таких виключних випадків, які є підставою для зміни запобіжного заходу ОСОБА_7 .
Крім того, згідно з ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених у т.ч. ст. 111-2 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Також відповідно до положень абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини передбаченні статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст.ст. 109 - 114-1, 258 - 258-5, 260, 261, 437 - 442 КК України.
Відповідно до вироку Київського районного суду м. Полтави від 30.10.2023 ОСОБА_7 засуджений за ч. 1 ст. 111-2 КК України до покарання у виді 10 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов?язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування на строк 12 років.
У статті 374 КПК України визначено вимоги до змісту вироку суду, де поміж іншим зазначено, що у разі визнання особи винуватою суд приймає рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, що відповідно до розділу ІІ КПК України включає запобіжні заходи, але без посилань на часові рамки їх дії, а з вказівкою на конкретну подію - набрання вироком законної сили.
Враховуючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, та те, що обвинувачений ОСОБА_7 засуджений вироком місцевого суду до реального відбування покарання на тривалий термін, а ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу не зменшилися, зокрема передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суддя вважає за необхідне продовжити ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили без визначення розміру застави.
Керуючись гл. 18, статтями 331, 419 КПК України, суддя апеляційного суду,
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком місцевого суду законної сили без визначення розміру застави.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду ОСОБА_3