Справа № 538/2062/25 Номер провадження 22-ц/814/1587/26Головуючий у 1-й інстанції Кунець М. Г. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
27 січня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Пікуля В.П.,
суддів: Одринської Т.В., Панченка О.О.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 12 грудня 2025 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 12 грудня 2025 року позов ТОВ «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованість за кредитним договором у розмірі 8632,20 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» cудовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн.
Відмовлено ТОВ «Фінпром Маркет» у стягненні з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн.
Не погодившись з вищевказаним судовим рішенням ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку, подавши 15 грудня 2025 року до місцевого суду через підсистему «Електронний суд» (документ сформовано в системі 15 грудня 2025 року) апеляційну скаргу.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 25 грудня 2025 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 12 грудня 2025 року залишено без руху, у зв'язку з несплатою судового збору у належному порядку та розмірі, а також відсутністю доказів надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи? у встановленому законодавством порядку (з використанням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля) чи у паперовій формі листом з описом вкладення).
Також апеляційним судом було зазначено, що скаржник не позбавлена можливості заявити клопотання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати з підстав, передбачених Законом України «Про судовий збір».
Водночас було роз'яснено, що у випадку не усунення вказаних недоліків у десятиденний строк апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.
Копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху була направлена відповідачу в особистий електронний кабінет в ЄСІТС.
Згідно довідки про доставку електронного документу вбачається, що 25 грудня 2025 року ухвалу Полтавського апеляційного суду 25 грудня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху було доставлено до електронного кабінету відповідача ОСОБА_1 .
Частиною сьомою статті 14 ЦПК України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
29 грудня 2025 року до Полтавського апеляційного суду, через систему «Електронний суд» (документ сформований в системі 28 грудня 2025 року), від відповідача надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є одинокою матір'ю, перебуває у декретній відпустці та не має доходу.
На підтвердження майнового становища особою, що подала апеляційну скаргу надано відомості з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з січня 2024 року по січень 2025 року, відповідно до якої дохід скаржника за 2024 рік становить 28929,57 грн.
Дослідивши заявлене клопотання колегія суддів виходить з наступного.
Однією із засад цивільного судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи, що є складовою права на доступ до правосуддя.
У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 § 1Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним; воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Суд повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.
Зокрема, у рішенні Європейський суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» зазначено, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Чинним цивільно-процесуальним законодавством України передбачено можливість вирішення судом питання відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати.
Так, частиною другою статті 133 ЦПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може звільнити від сплати судового збору на підставі, зазначеній частині першій цієї статті, що передбачає такі умови: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд зазначає, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 88 КАС України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір). Більше того, підставою для звільнення сторони у справі від сплати судового збору є відсутність у неї доходу або його наявність у розмірі, що не перевищує мінімальні соціальні стандарти, встановлені законодавством для відповідної категорії громадян, а також за інших обставин, які не дають можливості здійснити оплату судових витрат (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 січня 2019 року у справі № 826/2540/17).
Колегія суддів, приймаючи до уваги майновий стан скаржника (за подачу апеляційної скарги підлягав сплаті судовий збір у розмірі 2906,88 грн та зважаючи на матеріальне становище скаржника колегія вважає, що клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги підлягає задоволенню.
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що вимоги ухвали Полтавського апеляційного суду від 25 грудня 2025 року особою, яка подала апеляційну скаргу, виконано не в повному обсязі, оскільки не надано до суду доказів надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи (позивачу) у встановленому законодавством порядку (з використанням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля) чи у паперовій формі листом з описом вкладення).
Верховний Суд звертає увагу на те, що, вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження чи повернення апеляційної скарги, суди апеляційної інстанції мають враховувати обов'язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з дотриманням принципу розумності та пропорційності із додержанням балансу між метою забезпечення належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22).
Згідно з частиною шостою статті 43 ЦПК України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Пунктом 29 Положення про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) передбачено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Так, скарга ОСОБА_1 сформована в системі «Електронний суд».
Отже, згідно з абзацом другим частини сьомої статті 43 ЦПК України заявниця мала б надати докази надіслання копії скарги та доданих до неї матеріалів з використанням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля) чи у паперовій формі листом з описом вкладення іншим учасникам справи. В іншому випадку засобами Електронного суду заявниця має проінформувати про відсутність в інших учасників справи зареєстрованого Електронного кабінету, що нею зроблено не було, що, як уже зазначалося, вказує на невиконання ухвали Полтавського апеляційного суду від 25 грудня 2025 року. Така позиція узгоджується зі сталою притикою Верховного Суду, зокрема викладеній в ухвалі від 29 серпня 2025 року у справі 193/1833/24.
Частиною другою статті 357 ЦПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Отже, апеляційна скарга має бути визнана неподаною та повернута з тих підстав, що відповідач не надала доказів направлення копії апеляційної скарги позивачу.
Керуючись статтями 185, 356, 357, 381 ЦПК України,
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 12 грудня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 12 грудня 2025 року - визнати неподаною та повернути особі, яка її подала.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий: В. П. Пікуль
Судді: Т.В. Одринська
О.О. Панченко