Житомирський апеляційний суд
Справа № 276/2203/25 Головуючий у 1-й інст. БОБЕР Д. О.
Категорія 156 Доповідач Миколайчук П.В.
02 лютого 2026 рокум. Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Миколайчук П.В.,
із секретарем судового засідання Журавською Д.П.,
з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
захисника Грабчука О.В.,
розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хорошівського районного суду Житомирської області від 12 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Постановою Хорошівського районного суду Житомирської області від 12 січня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Відповідно до постанови про адміністративне правопорушення, 21.11.2025 року о 20 год. 40 хв. в с-щі Хорошів, вулиця Житомирська (Чапаєва), 5 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2108, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю із порожнини рота, порушення мови, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою Алкотест Драгер 6810, а також від проходження такого огляду в найближчому медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5. ПДР.
На постанову суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій порушується питання про скасування постанови суду та закриття провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вважає, що постанова суду є незаконною та необгрунтованою, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи (не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду; судом не взято до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки).
Вказує, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів керування ним автомобілем: відеозапис «export-clmwd» стосується подій, коли автомобіль не рухається, а «Відео WhatsApp, дата_2025-12-03 о 16.21.34_9d3e9783», не підписаний цифровим підписом поліцейського та не вказаний як додаток до протоколу.
Зазначає про відсутність у ОСОБА_1 нього ознак алкогольного сп'яніння та відсутність підстав ініціювати процедуру огляду на стан сп'яніння: на відеозаписі ОСОБА_1 заперечує вживання алкоголю, а поліцейськими жодним чином не зафіксовано ознак сп'яніння (не зафіксовано пояснень незацікавлених свідків, не зафіксовано їх на відеозаписі).
Зауважує, що направлення ОСОБА_1 на огляд не складалося: на відеозаписі складання направлення не зафіксовано, а в самому направленні відсутній його підпис (на відміну від інших документів), що підтверджує, що ОСОБА_1 не направили до медичного закладу на огляд - порядок огляду не був дотриманий.
Звертає увагу суду на те, що долучений відеозапис не безперервний, а фрагментований, через що не зафіксовано частини процедури складання адмінматеріалів.
Вказує, що поліцейським не було відсторонено ОСОБА_1 від керування автомобілем, однак матеріали справи не містять відповідної розписки, або рапорту.
Вказує, що поліцейські порушили процедуру огляду (в частині Акту огляду), що тягне її недійсність. Згідно з актом огляду, наявним в матеріалах справи, в ньому не зазначено результат огляду ОСОБА_1 , конкретна доза алкоголю також не зазначена. Тобто, наявний акт огляду на стан алкогольного сп'яніння є неналежним доказом в справі, оскільки він не міг бути складеним внаслідок непроходження ОСОБА_1 огляду на приладі Драгер.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги.
В судовому засіданні захисник підтримав апеляційну скаргу з мотивів, наведених у ній.
Заслухавши пояснення учасників справи на підтвердження доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення викладають аргументи щодо наявності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності саме у цьому протоколі, який суд має оцінити у сукупності з іншими доказами у справі.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Нормами ст. 280 КУпАП визначено, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За змістом абзаців третього та п'ятого частини другої статті 16 указаного Закону водій зобов'язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а згідно з пунктом 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Стаття 130 КУпАП встановлює відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура виявлення у водіїв ознак наркотичного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан сп'яніння визначена ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерство внутрішніх справ України Міністерство охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).
У відповідності до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Крім того, відповідно до пункту 12 розділу ІІ Інструкції в разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується доказами, які досліджувались в суді першої інстанції, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №519854 від 21.11.2025 року, в якому зафіксовано суть адміністративного правопорушення, зміст протоколу відповідає вимогам, визначеним КУпАП;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 , який мав ознаки сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови), за допомогою Алкотест Драгер 6810 не проводився;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в КНП «Хорошівська лікарня» від 21.11.2025 року, згідно якого огляд ОСОБА_1 в медичному закладі не проводився;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6198562 від 21.11.2025 року, згідно якої ОСОБА_1 21.11.2025 року о 20 год. 40 хв. скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності у виді штрафу;
- відеозаписом за участю ОСОБА_1 21.11.2025 року, на якому зафіксовані обставини зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №519854 від 21.11.2025 року, із якого слідує, що працівником поліції після виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння було запропоновано йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також в медичному закладі охорони здоров'я, однак останній відмовився, у зв'язку з чим було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Крім того, на відеозаписі вбачається, що ОСОБА_1 повідомлено про відсторонення його від подальшого керування даним ТЗ.
На переконання апеляційного суду, зазначені докази є належними та допустимими, оскільки відповідають вимогам зазначеним у ст. 251 КУпАП та в своїй сукупності повністю підтверджують правильність висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та відповідають фактичним обставинам справи.
Так, з відеозапису долученого до справи вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував факт керування авто, йому було повідомлено про виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, висловлено пропозицію пройти огляд на місці зупинки та в медичному закладі та роз'яснено наслідки відмови у вигляді складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому водій відмовився від огляду на місці зупинки та в медичному закладі, не даючи додаткових пояснень. В протоколі також не було зазначено заперечень щодо керування авто.
Відмова від огляду на місці зупинки та в медичному закладі водієм надана свідомо та конкретно, зафіксована під відеозапис, тому доводи апеляційної скарги про ненаправлення ОСОБА_1 до медичного закладу на огляд на стан сп'яніння суд відхиляє. Відсутність підпису ОСОБА_1 на направленні на огляд до медичного закладу не спростовує наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки відеозаписом та актом огляду підтверджено, що водій добровільно відмовився від огляду як на місці зупинки, так і в медзакладі.
Твердження ОСОБА_1 щодо неправильності складання акту огляду на стан сп'яніння спростовано судом першої інстанції, оскільки наявний в матеріалах справи акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складений у відповідності з вимогами розділу Х Інструкції, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015, та з урахуванням відмови ОСОБА_1 від проходження огляду.
Наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння апеляційний суд вважає доведеним судом першої інстанції на підставі відеозапису, на якому ОСОБА_1 не заперечив проти наявності у нього відповідних ознак, підписаним без зауважень актом огляду на стан сп'яніння. Всупереч доводів апеляційної скарги, на відеозаписі ОСОБА_1 заперечує саме щодо вживання алкоголю, а не щодо виявлення ознак сп'яніння. Крім того, саме працівнику поліції надано право виявляти ознаки сп'яніння, у випадку безпідставного зазначення таких водій наділений можливістю пройти огляд та належно спростувати стан сп'яніння, чого ОСОБА_1 здійснено не було.
З долученого до протоколу відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 повідомлено про відсторонення від подальшого керування даним ТЗ.
Доводи про неналежність та недопустимість відеозаписів, долучених до протоколу суд вважає непереконливими, оскільки зміст вказаного відеозапису повністю відповідає іншим матеріалам справи, має технічний характер та в достатній мірі відтворює обставини події від 21.11.2025 в частині відмови водія від огляду на стан алкогольного сп'яніння. Крім того, ч. 2 ст. 266 КУпАП не передбачена необхідність фіксації всієї процедури оформлення матеріалів про адмінправопорушення.
Не заслуговують на увагу доводи захисника про відсутність електронного цифрового підпису на файлах відеофіксації, оскільки відповідно до статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Один і той же електронний документ /відеозапис/може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали, відрізняються один від одного тільки часом та датою їх створення.
Записаний на оптичний диск носій інформації, електронний файл у вигляді відеозапису, не потребує додаткового завірення електронним підписом, з огляду на це поліцейські діяли відповідно до Наказу МВС України №1026 від 18.12.2018 «Про затвердження Інструкції з застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису» та будь-яких порушень не допустили.
Крім цього, у даній справі працівники поліції здійснювали відеозапис відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», яким передбачено, що поліція може застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису та електронного цифрового підпису не потребують.
Тобто з доказів, досліджених судом першої інстанції вбачається порушення ОСОБА_1 при керуванні транспортним засобом пункту 2.5 ПДР України та відповідно, скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає правильними та такими, що обґрунтовані належними та допустимими доказами і будь-яких сумнівів щодо цих доказів не вбачає, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Стягнення ОСОБА_1 судом першої інстанції призначено у розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, апеляційний суд вважає постанову суду законною і обґрунтованою та не знаходить підстав для її скасування.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Хорошівського районного суду Житомирської області від 12 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяП. Миколайчук