Житомирський апеляційний суд
Справа №296/143/23 Головуючий у 1-й інст. Пилипюк Л. М.
Категорія 63 Доповідач Павицька Т. М.
02 лютого 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого Павицької Т.М.,
суддів Шевчук А.М., Галацевич О.М.
розглянув у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін в м. Житомирі цивільну справу №296/143/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Служба у справах дітей Житомирської міської ради про встановлення порядку користування квартирою, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 12 грудня 2025 року, постановлену під головуванням судді Пилипюк Л.М. в м. Житомирі,
У січні 2023 року ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив встановити наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , а саме:
- виділити у користування ОСОБА_1 житлову кімнату площею 16,3 кв.м. та балкон - 2,04 кв.м.;
- виділити у користування ОСОБА_2 житлову кімнату площею 14,9 кв.м.;
- у спільному користуванні співвласників залишити коридор - 8,2 кв.м., ванну - 3,0 кв.м., туалет - 1,4 кв.м., кухню - 7,1 кв.м., комору - 0,6 кв.м.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 12 грудня 2025 року зупинено провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України до припинення перебування ОСОБА_2 на військовій службі у складі Збройних Сил України у період воєнного стану.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Зазначає, що в суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення заяви про зупинення провадження у справі. Вказує, що представник відповідача не надав документів, які б містили інформацію про переведення на воєнний стан або залучення до виконання завдань у зоні бойових дій військовою частиною, в якій відповідач перебуває на військовій службі, а також не надав підтвердження перебування у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. Звертає увагу на те, що явку відповідача в судові засідання не було визнано обов'язковою, відтак, він може брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції. Крім того підкреслює, що відповідач має представника, яка представляє його інтереси у даній цивільній справі, яка подавала заяву про зупинення провадження у справі та відзив на позовну заяву. Зазначає, що представник може здійснювати від імені відповідача усі його процесуальні права та обов'язки без особистої участі ОСОБА_2 у судових засіданнях. Вказує, що дана справа знаходиться в суді вже майже три роки, до цього часу між сторонами не погоджено та не встановлено порядок користування квартирою. Стверджує, що відповідач постійно чинить перешкоди позивачу та її дітям у користуванні квартирою. Звертає увагу на те, що у даній цивільній справі уже було зупинено провадження, проте ухвалою Житомирського апеляційного суду від 08 серпня 2025 року було скасоване. Враховуючи вищевикладене просить скасувати ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 12 грудня 2025 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Для розгляду справи протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 24 грудня 2025 року визначено склад суду: суддя-доповідач Павицька Т.М., судді: Шевчук А.М., Талько О.Б.
Ухвалами Житомирського апеляційного суду від 29 грудня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 12 грудня 2025 року та призначено її до розгляду на 02 лютого 2026 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 січня 2026 року визначено склад суду: суддя-доповідач Павицька Т.М., судді: Шевчук А.М., Галацевич О.М.
02 лютого 2026 року головуюча суддя Павицька Т.М. та суддя Шевчук А.М. заявили самовідвід, мотивуючи його тим, що вони брали участь у розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 12 лютого 2025 року у даній цивільній справі, якою було зупинено провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_2 на військовій службі у складі Збройних Сил України у період воєнного стану. Постановою Житомирського апеляційного суду від 08 серпня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено, а ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 12 лютого 2025 року було скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Таким чином, ними було висловлено правову позицію стосовно питання зупинення провадження у даній цивільній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України. Враховуючи наведене, для усунення обставин, які б давали підстави для висновку щодо упередженості суду, просять їх відвести.
За приписами частини 1 статті 40 ЦПК України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Встановлено, що у січні 2023 року ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив встановити наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , а саме:
- виділити у користування ОСОБА_1 житлову кімнату площею 16,3 кв.м. та балкон - 2,04 кв.м.;
- виділити у користування ОСОБА_2 житлову кімнату площею 14,9 кв.м.;
- у спільному користуванні співвласників залишити коридор - 8,2 кв.м., ванну - 3,0 кв.м., туалет - 1,4 кв.м., кухню - 7,1 кв.м., комору - 0,6 кв.м.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 12 лютого 2025 року було зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування квартирою до припинення перебування ОСОБА_2 на військовій службі у складі Збройних Сил України у період воєнного стану.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 08 серпня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено. Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 12 лютого 2025 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Скасовуючи ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 12 лютого 2025 року колегія суддів виходила з того, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що військова частина у складі ЗСУ, в якій проходить службу ОСОБА_2 , переведена на воєнний стан і бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф на території України.
Таким чином, головуюча суддя Павицька Т.М. та суддя Шевчук А.М. висловили правову позицію стосовно питання зупинення провадження у даній цивільній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, №11/1987/134/188, §48).
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.
У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 43).
При цьому, у контексті об'єктивного критерію при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії»).
Щодо суб'єктивного критерію, то немає підстав вважати, що головуюча суддя Павицька Т.М. та суддя Шевчук А.М. мають особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного.
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть існувати об'єктивно виправдані побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді.
Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, наголошується, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в його неупередженості.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші, ніж перелічені у пунктах 1-4 частини першої статті 36 ЦПК України, обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Враховуючи те, що участь головуючого судді Павицької Т.М. та судді Шевчук А.М. у розгляді даної справи може викликати сумнів сторін в об'єктивності та неупередженості суддів та суду в розгляді справи, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 36 ЦПК України заява про самовідвід головуючого судді Павицької Т.М. та судді Шевчук А.М. підлягає задоволенню, аби усунути обставини, які б давали сумнів в об'єктивності та неупередженості суддів та суду.
Таким чином, заяву про самовідвід головуючого судді Павицької Т.М. та судді Шевчук А.М. необхідно задовольнити, а справу передати для визначення судді в порядку, передбаченому ст. ст. 33, 41 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 36, 37, 39, 40, 41, 259, 268, 374 ЦПК України, суд
Заяву про самовідвід головуючого судді Павицької Т.М. та судді Шевчук А.М. задовольнити.
Прийняти самовідвід головуючого судді Павицької Т.М. та судді Шевчук А.М. у розгляді цивільної справи №296/143/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Служба у справах дітей Житомирської міської ради про встановлення порядку користування квартирою.
Справу передати до канцелярії Житомирського апеляційного суду для визначення складу суду в порядку ст. ст. 33, 41 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді