Житомирський апеляційний суд
Справа №296/14271/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/23/26
Категорія ст.422 КПК України Доповідач ОСОБА_2
26 січня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю
секретаря: ОСОБА_5
представників власника
майна: ОСОБА_6 , ОСОБА_7
прокурора: ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 16 грудня 2025 року, якою відмовлено у задоволені клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42025062360000095 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.364 КК України,
Вказаною ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 16 грудня 2025 року відмовлено у задоволені клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42025062360000095 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.364 КК України.
Прийняте рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим не доведено, що вилучене майно є речовим доказом у кримінальному провадженні розпочатому за ч. 2 ст. 364 КК України та не зазначено яке саме значення воно має як речовий доказ у даному кримінальному провадженні.
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на металеву бочку РВМ-2000 №2, з рідиною яка знаходиться в ній а саме: мазут 100 малозольний малосірчистий, що перебуває на земельних ділянках з кадастровим номером 1825084900:03:000:0117 (Житомирська область, Радимишльський район, смт. Городок, вул. Лісова алея, земельна ділянка 78), та №1825084900:03:000:0061 (Житомирська область, Радомишльський район, смт. Городок вул. Залізнична, земельна ділянка 84) правокористувачем якого є Макарівська КЕЧ району, з метою його збереження як речового доказу.
Зазначає, що під час досудового розслідування виникла необхідність у призначенні експертизи матеріалів речовин та виробів. Однак, відповідно до «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково - методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» затвердженої МЮУ для проведення експертизи необхідно додавати об'єкти дослідження.
Прокурор стверджує, що з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження вказаного майна особою, яка ним користується, враховуючі що мазут 100 малозольний малосірчистий міг зберегти на собі сліди вчинення злочину.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, заперечення представників власника майна на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з вимогами ч. 1ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначених ст. 132 КПК України, застосування таких заходів допускається за умови доведення слідчим, прокурором існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотання слідчого і може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий звернувся з клопотанням.
Відповідно до вимог ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя, під час розгляду клопотання про арешт майна дотримався вказаних вимог закону в поновному обсязі.
Згідно ст.170 КПК України, під арештом майна розуміється тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 та ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч.1ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З клопотання слідчого та долучених матеріалів вбачається, що у провадженні ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали кримінального провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42025062360000095 від 25.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Відповідно до витягу з ЄРДР кримінальне провадження здійснюється за ч.2 ст. 364 КК України: «Службові особи одного із військових формувань Житомирської області зловживаючи службовим становищем одержали неправомірну вигоду, уклали ряд договорів на постачання паливно мастильних матеріалів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи на користь третіх осіб, що спричинило тяжкі наслідки».
За таких обставин, доводи прокурора, про те, що металева ємність, в якій міститься мазут 100 малозольний малосірчистий, що використовується для опалення житлових та не житлових будівель військового містечка речовим доказом викликають обґрунтовані сумніви, оскільки досудове розслідування здійснюється не щодо фальсифікованого чи непридатного для цільового використання паливно мастильного матеріалу, а щодо одержання неправомірної вигоди, що свідчить про невідповідність цього майна критеріям визначеним ст. 98 КПК України.
Слідчим суддею також враховано, що мазут, на який просить накласти арешт слідчий, використовується для опалення житлових та не житлових будівель військового містечка, а арешт майна з забороню його використання може призвести до тяжких наслідків - припинення теплопостачання, в зимовий період.
Крім того, необхідність дослідження вказаного паливно-мастильного матеріалу про що вказує прокурор не потребує арешту всього майна, а можливе шляхом відбору відповідних зразків.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про відсутність підстав для накладення арешту на майно, оскільки слідчим, на час розгляду даного клопотання, не доведено належними та допустимими доказами, що вказане майно відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді про, що вказує в апеляційній скарзі прокурор, колегія суддів не знаходить.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги прокурора не знайшли підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 16 грудня 2025 року, якою відмовлено у задоволені клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42025062360000095 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.364 КК України - без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: