Житомирський апеляційний суд
Справа №295/6104/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/191/26
Категорія ст.537 КПК України Доповідач ОСОБА_2
28 січня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю
секретаря: ОСОБА_5
засудженого: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7
прокурора: ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 21 травня 2025 року щодо нього,-
Ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 21 травня 2025 року відмовлено ОСОБА_6 у задоволенні заяви про приведення вироку у відповідність до вимог чинного законодавства.
Суд дійшов висновку, що заява не підлягає до задоволення, оскільки ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 12.03.2025 року було відмовлено ОСОБА_6 у приведенні вироку Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10.01.2023 року у відповідність до вимог закону.
Крім того, у заяві ОСОБА_6 не зазначає нових обставин, які не були враховані попереднім судом.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_6 , як вбачається з її змісту, просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою привести у відповідність до вимог чинного законодавства вирок суду чим зменшити йому строк покарання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення прокурора на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За змістом ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
09.08.2024 року набрав чинності Закон України №3886-IX від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким були внесені зміни до ст.51 КУпАП та посилена відповідальність за вчинення дрібного викрадення чужого майна.
Таким чином, відповідно до вказаного Закону, дрібною крадіжкою, за яку передбачене адміністративне стягнення вважається крадіжка, яке не перевищує 2х неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Підпунктом 169.1.1 статті 169 Податкового кодексу визначено, що податкова соціальна пільга (неподатковий мінімум доходу громадян) дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2022 року становить 2481 грн., тобто неоподаткований мінімум доходів громадян на 2022 рік становив 1240,50 грн., а 2 неоподаткованих мінімумів становить 2481 грн.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у своїй постанові від 07 жовтня 2024 року по справі № 278/1566/21 зазначає, що зміна до ст. 51 КУпАП, яка стосується збільшення розміру коефіцієнта НМ для кваліфікації відповідних діянь як адміністративного правопорушення, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує 2 НМ. У той же час суд наголошує, що визначення суми, яка дорівнює 2 НМ, здійснюється виходячи з розміру НМ, що діяв на час вчинення відповідного діяння.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 засуджений 10.01.2023 р. вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області за ч. 4 ст. 185, ст. 75, ст. 76 КК України до 5 років позбавлення волі, з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.
Вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 15.05.2024 р. ОСОБА_6 засуджений за ч. 2 ст. 309, ст. 71 КК України на строк 5 років 1 місяць позбавлення волі.
14.11.2024 р. ухвалою Чернігівського апеляційного суду вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 15.05.2024 р. залишено без змін.
Згідно вироку Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10.01.2023 р. ОСОБА_6 вчинив один епізод крадіжки майна 29.09.2022 р. на суму 7125 грн 28 коп., що перевищує 2 розміри неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме 2481,00 грн.
З огляду на викладене, суд прийшов до правильного висновку, що вчинена ОСОБА_6 крадіжка за вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10.01.2023 р. не виключає караність діяння, а тому відмовив у задоволенні його клопотання про звільнення від відбування покарання у зв'язку з усуненням караності діяння.
Крім того, питання приведення вироку Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10.01.2023 р. у відповідність до вимог чинного законодавства вже вирішувалось ухвалою Богунського районного суду від 12.03.2025 року, якою було відмовлено у заяві засудженого ОСОБА_6 .
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Богунського районного суду м.Житомира від 21 травня 2025 року щодо нього - без змін.
Ухвала є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: