Житомирський апеляційний суд
Справа №294/291/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/40/26
Категорія ст.422 КПК України Доповідач ОСОБА_2
30 січня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючої - судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря: ОСОБА_5 ,
заявниці в режимі відеоконференції: ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Романівського районного суду Житомирської області від 17 грудня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні її скарги на бездіяльність слідчого СВ ВП №5 ЖРУП ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_7 та відповідальних осіб ВП №5 ЖРУП ГУНП в Житомирській області в порядку ст.303, 304 КПК України,
Ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від 17 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого СВ ВП № 5 ЖРУП ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_7 та відповідальних осіб ВП № 5 ЖРУП ГУНП в Житомирській області в порядку ст. 303, 304 КПК України.
Своє рішення слідчий суддя обґрунтував тим, що оскільки в заяві ОСОБА_6 про вчинення кримінальних правопорушень від 11.02.2025 не наведено жодних фактичних даних та обставин, які могли б свідчити про кримінально карані діяння, тому наведене не може бути підставою для задоволення скарги. Звернув увагу, що ОСОБА_6 не наведено конкретних фактів події та не обгрунтовано наявність у діях відповідних осіб складу крмінальних правопорушень. При цьому інші обставини (відповідні докази) щодо наявності самого факту події правопорушень та причетності певних осіб до їх вчинення ОСОБА_6 не надані; відсутні такі докази і в матеріалах провадження.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою зобов'язати уповноважену особу слідчого СВ ВП № 5 ЖРУП ГУНП в Житомирській області та уповноважених осіб ВП № 5 ЖРУП ГУНП м. Чуднів в Житомирській області внести до ЄРДР відповідні відомості про вчинення поліцейськими начальником поліції ОСОБА_8 , заступником начальника поліції ОСОБА_9 , начальником СВ ОСОБА_10 , слідчою ОСОБА_11 , інспектором СКЗ ОСОБА_12 , інспектором чергової частини ОСОБА_13 Звягельськго РВП ГУНП в Житомирській області кримінальне правопорушення за ознаками ст.365 КК України, ст.396 КК України, ст.442 КК України, зазначеного у Протоколі про вчинене кримінальне правопорушення від 11.02.2025.
Вважає ухвалу незаконною, винесеною з грубим порушенням всіх існуючих норм, яка не відповідає вимогам КПК та винесена з грубим порушенням кримінального процесуального законодавства, порушеннями Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Зазначає, що рішення слідчого судді суперечить вимогам ст. 214 та ст.303 КПК України. Слідчий суддя неповно дослідив матеріали скарги.
Звертає увагу на те, що вона 11.02.2025 слідчому СВ ВП № 5 ЖРУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 в приміщенні СПД в селищі Романів подала усну заяву про вчинення кримінальних правопорушень, яку він записав у Протоколі, однак на момент звернення до суду зі скаргою від 17.02.2025 та на момент судового розгляду скарги відомості по вказаній заяві до ЄРДР не було внесено.
Зазначає, що розгляд її скарги відбувався необ'єктивно, упереджено, однобічно і неповно, з порушенням завдань і загальних засад кримінального процесуального законодавства, передбачених ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 21, 22, 55, 56, 84-87, 91-94, 99, 214, 303, 306, 307 КПК України.
Посилається на порушення вимог ст. 1, 3, 8 Конституції України, та ст. 8 КПК України, ст. 13, ст. 14 Європейської конвенції.
Зазначає, що справа розглянута у її відсутність.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_6 , яка підтримала апеляційну скаргу з наведених мотивів, перевіривши матеріали судового провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
До ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише ті, що містять відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Відповідно до висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Разом з тим зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.
Згідно ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Відтак, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення (внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, передбачено положеннями ч. 1 ст. 214 КПК України, а прийняття і реєстрація заяв, передбачено положеннями ч. 4 ст. 214 КПК України).
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин, окрім наведення тієї чи іншої статті кримінального закону, є обов'язкова наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Отже, певне звернення особи можна розглядати саме як заяву чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, якщо воно містить реальні об'єктивні дані (а не суто гіпотетичні, надумані чи уявні), які вказують на можливий факт вчинення певного діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення. При цьому, навіть якщо заявник прямо назве певне діяння злочином, то це не означатиме автоматично, що подія злочину насправді мала місце, оскільки заявник може помилятися в юридичній оцінці відповідних фактів.
На переконання апеляційного суду вищевказаних даних, які в свідчили про реальність події злочинів і були б достатніми для висновку про їх вчинення за викладених заявником обставин, в заяві не вбачається, а тому вона за своїм змістом та суттю не є повідомленням про злочин.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.02.2025 ОСОБА_6 у приміщенні Романівського районного суду подала заяву про вчинення кримінального правопорушення начальником поліції ОСОБА_8 , заступником начальника поліції ОСОБА_14 , начальником СВ ОСОБА_15 , слідчою ОСОБА_11 , інспектором СКЗ ОСОБА_16 , інспектором чергової частини ОСОБА_13 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 365, 396, 442 КК України.
Заяву прийняв слідчий ОСОБА_7 , її зареєстровано в журналі єдиного обліку за №1113.
Однак відомості за вказаною заявою не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Частина 1 статті 365 КК України передбачає відповідальність за перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб,
Частина 1 статті 396 КК України передбачає відповідальність за заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину.
Частина 1 статті 442 КК України передбачає відповідальність за геноцид, тобто діяння, умисно вчинене з метою повного або часткового знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи як такої.
Отже, відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_6 слідчий суддя, на думку колегії суддів вірно встановив та зазначив, що викладені у заяві ОСОБА_6 обставини про вчинення кримінального правопорушення не містять достатніх відомостей про кримінальне правопорушення та не можуть об'єктивно свідчити про вчинення кримінального правопорушення зазначеними особами. Заява ОСОБА_6 про злочини від 11.02.2025 не містить достатніх та конкретних даних чи відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень переліченими особами саме за ст.ст.365, 396 та 442 КК України.
Щодо розгляду скарги у відсутність ОСОБА_6 колегія суддів зазначає, що слідчий суддя належним чином обґрунтував та зазначив причини розгляду скарги у відсутність заявниці.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_6 була присутня у судових засіданнях 04.09.2025 та 30.09.2025 та надавала пояснення та доводи на підтримку своїх вимог, зазначених у скарзі.
Відповідно до ч.2 ст 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги.
За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що ухвала слідчого судді відповідає вимогам закону, є обґрунтованою та вмотивованою, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Романівського районного суду Житомирської області від 17 грудня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні її скарги на бездіяльність слідчого СВ ВП №5 ЖРУП ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_7 та відповідальних осіб ВП №5 ЖРУП ГУНП в Житомирській області в порядку ст.303,304 КПК України - без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4