Провадження № 22-ц/803/4149/26 Справа № 216/2869/18 Суддя у 1-й інстанції - Гайтко Л.А. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
про відмову у відкритті апеляційного провадження
03 лютого 2026 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.
заслухавши доповідь судді - доповідача Зубакової В.П. по апеляційній скарзі позивача ОСОБА_1 на рішення Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 жовтня 2025 року по справі позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» про визнання незаконним акту про порушення і визнання незаконним та скасування рішення діючої комісії з розгляду актів про порушення та визначення перерахунку (донарахування) або зміну режиму нарахування природного газу у порядку захисту прав споживачів та за зустрічним позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необлікований (донарахований) об'єм природного газу, заборгованості за проведення комплексу робіт з експертизи ЗВТ та транспортних витрат, 3% річних та інфляційних втрат, -
Рішенням Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 жовтня 2025 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ «Оператор газорозподільної системи ««Криворіжгаз» про визнання незаконним акту про порушення та визнання незаконним та скасування рішення діючої комісії з розгляду актів про порушення та визначення перерахунку або зміну режиму нарахування природного газу.
Зустрічний позов АТ «Оператор газорозподільної системи ««Криворіжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необлікований (донарахований) об'єм природного газу задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 на користьАТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» (ЄДРПОУ 03341397): заборгованість за необлікований (донарахований) об'єм природного газу в сумі 48654 грн. 86 коп.; заборгованість за проведення комплексу робіт з експертизи ЗВТ та транспортні витрати в сумі 2777 грн. 53 коп.; інфляційні втрати в сумі 46887 грн. 50 коп. та 3% річних в сумі 10205 грн. 52 коп.; судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2684 грн.
Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 грудня 2019 року у справі № 216/2869/18 (провадження № 2/216/38/25).
Не погодовшись з судовим рішенням ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд» 24 січня 2026 року сформовано апеляційну скаргу, яка зареєстрована канцелярією апеляційного суду 26 січня 2026 року.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 28 січня 2026 року апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 жовтня 2025 року - залишено без руху для звернення до апеляційного суду з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку, оскільки повне рішення складено 06 листопада 2025 року, апеляційну скаргу подано до суду 24 січня 2026 року, тобто, з пропуском тридцятиденного процесуального строку, який обліковується з дати складання повного судового рішення та закінчився, із урахуванням положень ч. 3 ст. 124 КПК України, 08 грудня 2025 року.
Надано строк для усунення названих вище недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Попереджено особу, яка подає апеляційну скаргу, що на випадок невиконання даної ухвали в названий строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнанні неповажними, суд відмовить у відкритті апеляційного провадження, і апеляційна скарга буде повернута.
На виконання ухвали Дніпровського апеляційного суду від 28 січня 2026 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» 30 січня 2026 року сформовано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка зареєстрована канцелярією апеляційного суду 02 лютого 2026 року.
Вказана заява обгрунтована тим, що з початку війни ОСОБА_1 знаходиться у Німеччині, як біженець, останній рік всі свої заяви він направляв через программу «Електронний суд».
Зазаначає, що апеляційна скарга на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 жовтня 2025 року була подана ОСОБА_1 0 18:24:02 24 листопада 2025 року, тоді ж і було сформовано квитанцію про сплату судового збору, а саме, після завантаження в программу тексту апеляційної скарги. Чому саме программа «Електронний суд» завантажила його апеляційну скаргу саме 24 січня 2026 року, а не 24 листопада 2025 року ОСОБА_1 невідомо.
У зв'язку з викладеним, просить Дніпровський апеляційний суд визнати поважною причиною пропуску процесуального строку на оскарження рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 жовтня 2025 року та поновити його.
Однак, апеляційне провадження не може бути відкрито, оскільки, згідно ст. 357 ЦПК України, апеляційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або, якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними, залишається без руху.
Згідно ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновленияй у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Поважними причинами можуть визнаватись лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.
Пунктом 6 частини другої статті 43 ЦПК України визначено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (стаття 44 ЦПК України).
Учасник судового процесу зобов'язаний з розумним інтервалом часу самостійно цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Кожна особа має право на перегляд справи в апеляційному порядку. Проте строки на апеляційне оскарження визначені цивільним процесуальним законодавством стосуються всіх учасників справи в однаковій мірі.
Згідно зі ст.ст. 12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах рівності змагальності та диспозитивності.
У відповідності до п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено і в ст. 129 Конституції України.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.
Як встановлено колегією суддів, у даній справі апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 жовтня 2025 року подано до суду 24 січня 2026 року, тобто з пропуском процесуального строку.
Судом надано можливість ОСОБА_1 навести обставини, які перешкоджали йому звенутись з апеляційною скаргою у визначені законом строку, тобто до 08 грудня 2025 року, включно.
Разом з тим, у своєму клопотанні про поновлення пропущенного процесуального строку ОСОБА_1 посилається на те, що ним було сформовано апеляційну скаргу в системі «Елекронний суд» 24 листопада 2025 року, проте не надає суду жодного доказу на підтвердження зазначеної обставини.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження обставин пропуску процесуального для подання ним апеляційної скарги, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. 358 ЦПК України, -
У X В А Л И В:
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою позивачу ОСОБА_1 на рішення Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 жовтня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» про визнання незаконним акту про порушення і визнання незаконним та скасування рішення діючої комісії з розгляду актів про порушення та визначення перерахунку (донарахування) або зміну режиму нарахування природного газу у порядку захисту прав споживачів та за зустрічним позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необлікований (донарахований) об'єм природного газу, заборгованості за проведення комплексу робіт з експертизи ЗВТ та транспортних витрат, 3% річних та інфляційних втрат.
Апеляційну скаргу та додані до неї матеріали повернути особі, що її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в касаційному поряду безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: