Справа № 761/2983/26
Провадження № 1-кс/761/3100/2026
30 січня 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 та за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України майора юстиції ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь Запорізької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, у кримінальному провадженні №22023000000000915 від 09.09.2023,
30.04.2026 р. до Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України майора юстиції ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, у кримінальному провадженні №22023000000000915 від 09.09.2023.
Клопотання мотивовано тим, що головним слідчим управлінням СБ України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000000915 від 09.09.2023 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 111-1, ч. 5 ст. 190 КК України.
Встановлено, що ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 спільно з іншими невстановленимидосудовим розслідуванням особами, діючи у складі злочинної організації, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків, здійснюючи контроль та забезпечуючи стабільне функціонування «ГК «Імперіал» на території рф та тимчасово окупованій території України отримують прибуток від вказаної діяльності та здійснюють сплату податків на користь держави-агресора, достеменно розуміючи, що з цих податків формується військовий бюджет держави-агресора, який використовується у збройній агресії проти України, чим забезпечують здійснення військової агресії рф на території України, яка триває дотепер, вчинили умисні дії, направлені на пособництво державі-агресору та завдання шкоди Україні шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора.
29.05.2025 вручене письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
02.10.2025 підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді Шевченківського районного судум. Києва ОСОБА_17 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 30.11.2025 та визначено заставу у межах 500 розмірів мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 514 000, гривень.
10.10.2025 підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнений з-під варти ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України під заставу у розмірі 1 514 000, гривень, у зв'язку з чим, до останнього застосовано запобіжний захід у вигляді застави, строком2 (два) місяці з моменту звільнення з-під варти, тобто до 10.12.2025, поклавши на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:прибути за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними щодо обставин, які розслідуються у кримінальному провадженні № 22023000000000915 від 09.09.2025;не відлучатись з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
16.01.2026 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду
м. Києва продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 22023000000000915 від 09.09.2023 до 12 місяців, тобто до 07.04.2026.
Після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу та продовження строку його дії 29.01.2026 вручене письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Зокрема, в ході досудового розслідування під час прийняття попереднього рішення, не було встановлено обставин та фактів, які вказують на причетність ОСОБА_4 до вчинення також іншого особливо тяжкого злочину, а саме участі у злочинній організації, тобто до вчинення кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 255 КК України.
Під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, спотворити або сховати будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
З огляду на викладене, просить змінити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави та покладенням на підозрюваного обов'язків у випадку внесення застави останнім, на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, в межах строку досудового розслідування.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник заперечили щодо задоволення клопотання, ризики не доведені, нова підозра необґрунтована. Подали письмові заперечення.
Заслухавши думки учасників судового процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Перевіряючи матеріали клопотання слідчим суддею встановлено, що головним слідчим управлінням СБ України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000000915
від 09.09.2023 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 111-1, ч. 5 ст. 190 КК України.
29.05.2025 вручене письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
02.10.2025 підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді Шевченківського районного судум. Києва ОСОБА_17 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 30.11.2025 та визначено заставу у межах 500 розмірів мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 514 000, гривень.
10.10.2025 підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнений з-під варти ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України під заставу у розмірі 1 514 000, гривень, у зв'язку з чим, до останнього застосовано запобіжний захід у вигляді застави, строком2 (два) місяці з моменту звільнення з-під варти, тобто до 10.12.2025, поклавши на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:прибути за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними ьщодо обставин, які розслідуються у кримінальному провадженні № 22023000000000915 від 09.09.2025;не відлучатись з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
16.01.2026 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду
м. Києва продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 22023000000000915 від 09.09.2023 до 12 місяців, тобтодо 07.04.2026.
29.01.2026 вручене письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Відповідно до вимог ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу
У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зазначається, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно частин першої, другої статті 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які:1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
Отже, аналіз наведеної вище норми свідчить про те, що підставою для зміни запобіжного заходу є нові обставини, які не розглядалися судом під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або його зміни.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на його розгляд сторонами кримінального провадження, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 з урахуванням вищенаведеного слідчий суддя вважає, що обставини, викладені у ч.1 ст. 194 КПК України, на даний час є доведені, існують достатні підстави вважати, що підозрюваний зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на інших підозрюваних, свідків у цьому кримінальному провадженні, а доказів зворотного в судовому засіданні сторонами не надано. Беззаперечних даних, які б виключали вказаний ризик, слідчим суддею на даний час не встановлено.
Судом враховано, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
У той же час, не залишається поза увагою слідчого судді, що Указом Президента України №64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Також, згідно з роз'ясненнями, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію.
При встановленні наявності ризику впливу на інших підозрюваних, свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу. (частина 4 статті 95 КПК України).
В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Тобто, оскільки ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, викладені у клопотанні обставини вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення та долучені до клопотання прокурора матеріали кримінального провадження дають слідчому судді підстави вважати, що з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може здійснювати вплив на інших підозрюваних, свідків у цьому кримінальному провадженні, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв'язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях)
При вирішенні питання обґрунтованості підозри суд приймає до уваги практику Європейського Суду з прав людини, зокрема на п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», за яким обґрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
В пункті 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім цього, відповідно до практики Європейський Суд з прав людини у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя вважає, що він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу. На досудовому розслідуванні визнання доказів недопустимими можливе лише у разі очевидної і явної їх недопустимості, а висновок про очевидну і явну недопустимість певних доказів має бути категоричним, тобто він не може бути спростований матеріалами, які зібрані або можуть бути зібрані в процесі досудового розслідування.
Достатніх підстав вважати, що підозра ОСОБА_4 є необгрунтованою, суд не вбачає і стороною захисту такої необґрунтованості не доведено.
Як було зазначено вище, запобіжний захід може бути зміненим чи скасованим коли це виправдовується обставинами справи, зумовленими виникненням нових обставин після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, а також виявленням тих, які існували раніше, але про які не було відомо сторонам на час прийняття рішення про застосування запобіжного заходу, зокрема, якщо в ході кримінального провадження суттєво змінюються підстави застосування запобіжного заходу, а також обставини, які враховувалися при його обранні (змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, змінилися або зменшилися встановлені ризики, погіршився стан здоров'я обвинуваченого, тощо) та впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Тобто, у клопотанні про зміну запобіжного заходу мають бути зазначені нові суттєві обставин, підтверджені відповідними доказами, які не були предметом судового розгляду при застосуванні запобіжного заходу у порядку ст. 194 КПК України, тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей, з урахуванням положень ч. 3 ст. 26 КПК України, встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід (обов'язок) або його виконання та які виникають у зв'язку з плином часу досудового розслідування.
Підставою для звернення до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу стало те, що після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу та продовження строку його дії 29.01.2026 вручене письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, тобто його дії було додатково кваліфіковано за ч.2 ст. 255 КК України, але нових епізодів інкриміновано не було.
Між тим, з огляду на зміст поданого слідчим клопотання та долучені до нього копії матеріалів кримінального провадження, з яких вбачається, що фактичні обставини, відображені у повідомленні про нову підозру від 29.01.2026 року були відомі і досліджувались органом досудового розслідування до повідомлення про нову підозру та вирішення слідчим суддею 02.10.2025 року питання про продовження запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_4 , а тому беззаперечно не є такими, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу та/або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, і про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
Крім цього, в розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою.
Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (справа «Ілійков проти Болгарії» (Ilijkov v. Bulgaria, Заява №33977/96, від 26 липня 2001 року).
Тримання під вартою є виправданим, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи (справа «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy, Заява №26772/95, від 06 квітня 2000 року).
У п.51 справи «Летелье проти Франції» (Letellier v. France, Заява №12369/86, від 26 червня 1991 року) Європейський суд з прав людини зазначив: суд визнає, що особлива тяжкість деяких правопорушень може визвати таку реакцію суспільства та соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє утримання в крайньому разі на протязі певного часу. При виключних обставинах цей момент може бути врахований в світлі Конвенції, в крайньому разі в такій мірі, в якій внутрішнє право визнає поняття порушення публічного порядку внаслідок скоєння злочину.
Проте з урахуванням тривалості перебування під підозрою у вчиненні особливо тяжкого злочину, триваючої послідовної добросовісної поведінки, виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, визначених ст. 194 КПК України, змінений збільшений обсяг підозри не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
При цьому слідчий суддя враховує той обсяг наданих слідчим фактичних даних в обґрунтування підозри, і такий обсяг фактичних даних також не є достатнім для застосування виключного запобіжного заходу без визначення застави.
З огляду на розмір внесеної за ОСОБА_4 застави, такий запобіжний захід буде достатнім запобіжником, який убезпечить орган досудового розслідування від настання негативних наслідків у вигляді переховування ОСОБА_4 від слідства та у подальшому суду, впливу на свідків чи інших підозрюваних.
Крім того, сторона обвинувачення в клопотання ставить питання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою із визначенням застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави. Проте з моменту внесення застави особа уважається такою, що вже перебуває під іншим запобіжним заходом у вигляді застави, в даному випадку з 10.10.2025 р.
Тяжкість злочину та суворість покарання, яке загрожує особі в разі визнання особи винним, не може слугувати єдиною підставою для застосування виключного запобіжного заходу. Те, що особа підозрюється у вчиненні злочину певної тяжкості, з чим пов'язує прокурор неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, самі по собі не свідчать про неможливість уникнення встановлених ризиків шляхом застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, із покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Слідчим суддею враховано дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_4 , та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, до яких, крім іншого, відноситься належна процесуальна поведінка, наявність у нього постійного місця проживання та міцних соціальних зв'язків.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не наділений повноваженнями щодо скасування судового рішення, яким ОСОБА_4 визначено достатній для виконання покладених на нього обов'язків розмір застави, який було внесено, оскільки наведене є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції.
За таких обставин, застосований до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави здатний забезпечити його належну процесуальну поведінку на цій стадії кримінального провадження та виконання ним процесуальних обов'язків встановлених вимогами КПК України, а також і запобігти ризикам, у зв'язку з чим суд не вбачає необхідності для зміни запобіжного заходу ОСОБА_4 на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40, 131, 132, 176-178,182, 193, 194, 200 309 КПК України, слідчий суддя.-
клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України майора юстиції ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- залишити без задоволення.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно з-під варти в залі суду.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1