Справа № 761/3224/20
03 грудня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
представників власників майна ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 120 171 001 000 112 44 від 23.09.2017, у якому
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Києва, громадянин України, українець, з вищою освітою, фізична особа - підприємець, перебуває у зареєстрованому шлюбі, має неповнолітню дитину, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимий,
обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,
Шевченківським районним судом м. Києва розглядається кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК.
На розгляд суду надійшло клопотання представника ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_8 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02.08.2019 на квартиру, розташовану за адресою - АДРЕСА_2 (справа № 761/30094/19), а також клопотання представника ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_7 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04.11.2019 на квартиру, розташовану за адресою - АДРЕСА_3 (справа № 761/40912/19).
На обґрунтування клопотання адвокат ОСОБА_8 зазначив, що під час досудового розслідування кримінального провадження № 120 171 001 000 112 44 від 23.09.2017 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02.08.2019 задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_12 , накладений арешт на квартиру АДРЕСА_4 , що належить ОСОБА_10 .
Інший представник - адвокат ОСОБА_7 , діючи в інтересах ОСОБА_11 , обґрунтував своє клопотання також тим, що під час досудового розслідування № 120 171 001 000 112 44 від 23.09.2017 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04.11.2019задоволено клопотання заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_13 3, накладений арешт на квартиру АДРЕСА_5 , що належить ОСОБА_11 .
Відповідно до зазначених ухвал слідчих суддів, арешт майна накладено з метою збереження речових доказів, оскільки існувала реальна загроза його втрати або передачі третім особам у разі незастосування такого заходу кримінального провадження.
На думку заявників, на теперішній час необхідність у подальшому арешті зазначеного нерухомого майна відпала, оскільки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 набули право власності на квартири на законних підставах, не мають відношення до кримінального провадження, а такий захід забезпечення порушує їхнє право на мирне володіння майном, у зв'язку з чим вони просили скасувати арешти.
У судовому засіданні представники власників майна, адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , кожен окремо підтримав своє клопотання та просив його задовольнити з наведених у них підстав.
Прокурор заперечував проти клопотань про скасування арешту, зазначивши, що квартири, на скасуванні арешту з яких наполягають представники власників майна, не стосуються кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 , оскільки виділені як речові докази у кримінальному провадженні № 120 191 001 000 126 78 від 26.12.2019, досудове розслідування у якому триває.
Захисник ОСОБА_6 зазначив, що вказані квартири не мають відношення до кримінального провадження за обвинуваченням його підзахисного.
Суд, заслухавши думки учасників провадження, дослідивши наявні документи, дійшов висновку про таке.
У силу ст. 131, 132 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які вживаються за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування відповідного заходу забезпечення.
При цьому підлягає врахуванню, чи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи потреби досудового розслідування, а також, чи може бути виконане завдання, для виконання якого сторона обвинувачення звертається з відповідним клопотанням.
У силу ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому порядку позбавлення за ухвалою суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав вважати, що воно, зокрема, є доказом вчинення злочину.
У відповідності до ст. 174 КПК власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
У силу частини 2 ст. 174 КПК арешт майна може бути скасовано судом повністю чи частково, якщо власник або володілець майна доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02.08.2019 задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_12 , накладений арешт на квартиру АДРЕСА_4 , що належить ОСОБА_10 .
Згідно з ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04.11.2019задоволено клопотання заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_13 , накладений арешт на квартиру АДРЕСА_5 , що належить ОСОБА_11 .
Зазначені арешти накладено, оскільки під час досудового розслідування кримінального провадження № 120 171 001 000 112 44 від 23.09.2017 існували підстави вважати, що зазначені квартири є об'єктом злочинних посягань.
Водночас, з наданих прокурором відомостей встановлено, що квартира АДРЕСА_4 , та квартира АДРЕСА_5 , є речовими доказами у кримінальному провадженні №?120?191?001?000?126?78 від 26.12.2019, виділеному з кримінального провадження №?120?171?001?000?112?44 від 23.09.2017.
Перевіркою обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_9 також встановлено, що вказані об'єкти нерухомості у цьому документі не згадуються.
З наведеного вбачається, що досудове розслідування у провадженні №?120?191?001?000?126?78 від 26.12.2019 триває, тобто порушені заявниками питання віднесені до компетенції слідчого судді, тому не можуть бути вирішені у межах кримінального провадження №?120?171?001?000?112?44 від 23.09.2017, розгляд якого здійснюється судом.
Відповідно до ст. 26 КПК принцип диспозитивності передбачає, що суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені до його повноважень.
Таким чином, з урахуванням положень вище наведених норм КПК, суд вважає за доцільне відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_8 та у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 .
При цьому, враховуючи, що судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 відновлено виключно для розгляду клопотань про скасування арешту, зазначене кримінальне провадження підлягає зупиненню до моменту звільнення ОСОБА_9 з військової служби.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 132, 174, 395 КПК України, суд
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_10 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02.08.2019 (справа № 761/30094/19), відмовити.
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_11 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04.11.2019 (справа № 761/40912/19), відмовити.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 зупинити до його звільнення з військової служби.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3