Справа № 761/8414/24
Провадження № 2-зз/761/13/26
15 січня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Саадулаєва А.І.,
за участю секретаря: Лишняк А.О.,
від відповідача: представник ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Трутнєва Сергія Валерійовича про скасування заходів забезпечення позову та заходів зустрічного забезпечення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо позову: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рижков Сергій Іванович, про встановлення факту родинних відносин, визнання недійсним заповіту та визнання права власності на спадкове майно,
встановив:
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вказана цивільна справа.
Предметом позову є встановлення факту родинних відносин, визнання недійсним заповіту та визнання права власності на спадкове майно.
Від представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Трутнєва С.В. надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову та заходів зустрічного забезпечення, в якому він просить:
1. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 03.07.2024 року, а саме накладений арешт на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та яка належала ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , смерть якої настала ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
2. Скасувати заходи зустрічного забезпечення позову, вжиті ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 03.07.2024 року, а саме обов'язок внесення ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на депозитний рахунок суду кошти у розмірі 66 539 гривень 54 копійки.
3. Повернути ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_3 ) внесені ним за ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на депозитний рахунок суду (територіальне управління Державної судової адміністрації України в м. Києві) кошти у розмірі 66539 гривень 54 копійки, згідно платіжної інструкції № 0.0.3758791293.1 від 12.07.2024 року.
В судове засідання, яке відбулося 15.01.2026, представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Трутнєв С.В. не з'явився, проте надав заяву про розгляд справи за його відсутності, клопотання підтримав та просив задовольнити.
В судовому засіданні, яке відбулося 15.01.2026, представник відповідача заперечував проти задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову та заходів зустрічного забезпечення, у зв'язку з його необґрунтованістю.
В судове засідання, яке відбулося 15.01.2026, третя особа не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи та клопотання, суддя дійшов наступного висновку.
У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо позову - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рижков Сергій Іванович, про встановлення факту родинних відносин, визнання недійсним заповіту та визнання права власності на спадкове майно.
За заявою представника позивача ухвалою суду від 03.07.2024 вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 , а також накладено арешт на майно, яке знаходиться в квартирі з проведенням його опису та опечатуванням жилого приміщення (квартири); застосовано заходи зустрічного забезпечення позову шляхом зобов'язання позивача внести на депозитний рахунок суду кошти у розмірі 66539,54 грн.
12.07.2024 ОСОБА_6 внесено за ОСОБА_7 на депозитний рахунок суду (Територіальне управління Державної судової адміністрації України в м. Києві) кошти у розмірі 66539,54 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.3758791293.1 від 12.07.2024.
В подальшому за заявою представника відповідача ухвалою суду від 29.07.2024 заходи забезпечення позову були частково скасовані - у частині арешту майна, яке знаходиться у спірній квартирі, з проведенням його опису та опечатуванням жилого приміщення (квартири).
Отже, наразі в межах даної справи збережено арешт виключно на нерухоме майно - жиле приміщення (квартира), яка є предметом цього судового спору.
Як зазначає заявник у своєму клопотанні, є підстави для скасування заходу забезпечення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про нотаріат» за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.
Аналогічні положення міститься в пункті 3 глави 2 розділу I та підпункті 4.15 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Тобто, сама по собі наявність судового спору щодо права на спадкове майно є самостійною та достатньою підставою для відмови нотаріуса - ОСОБА_8 , який є третьою особою у цій справі та обізнаний із фактом наявності судового спору, у видачі свідоцтва про право на спадщину до моменту вирішення такого спору судом.
Таким чином, у межах даної справи діє пряме законодавче обмеження, яке унеможливлює оформлення спадкових прав відповідачем або будь-яким іншим спадкоємцем до закінчення судового розгляду цієї справи.
За таких обставин ризик набуття права власності на жиле приміщення (квартиру) або її відчуження об'єктивно відсутній, а отже застосування заходів забезпечення позову у вигляді арешту спірної квартири не є необхідним та доцільним.
Окрім того, як вбачалося із заяви про забезпечення позову ключовою метою застосування відповідних заходів було недопущення приховання, пошкодження або знищення спадкового майна, зокрема майна, що знаходиться у спірній квартирі, шляхом проведення його опису та опечатування жилого приміщення (квартири).
Саме ці заходи забезпечення позову розглядалися позивачем як ефективний спосіб забезпечення збереження спадкової маси до моменту вирішення спору в судовому порядку.
Разом із тим, ухвалою суду від 29.07.2024 зазначені заходи забезпечення позову були скасовані, а суд дійшов висновку про їх неспівмірність із предметом позову.
Отже, продовження дії арешту на жиле приміщення (квартиру) без можливості опису майна, що в ній знаходиться, та без опечатування самої квартири не досягає мети, заради якої заявлялося забезпечення позову, і фактично втрачає самостійне процесуальне значення.
Також, як зазначає заявник у своєму клопотанні, є підстави для скасування зустрічного забезпечення, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Отже, зустрічне забезпечення має допоміжний, похідний характер і є нерозривно пов'язаним із існуванням та обсягом заходів забезпечення позову.
У разі скасування заходів забезпечення позову відсутній сам предмет зустрічного забезпечення, а отже таке забезпечення також підлягає скасуванню.
Таким чином, залишення на депозитному рахунку суду коштів у розмірі 66539,54 грн, за умови скасування заходів забезпечення позову, суперечитиме меті інституту зустрічного забезпечення та принципу співмірності.
Щодо доводів заявника про скасування заходу забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Як вбачається з поданого клопотання, заявником не надано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження підстав, що продовження дії арешту на жиле приміщення (квартиру) без можливості опису майна, що в ній знаходиться, та без опечатування самої квартири не досягає мети, заради якої заявлялося забезпечення позову. Жодних нових обставин на підтвердження свого клопотання заявником також не наведено.
Крім того, постановою Київського апеляційного суду від 10.12.2024 по справі № 761/8414/24, встановлено наступне:
«Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, врахувавши суть спору, що виник між сторонами, можливість реальної загрози невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, правильно прийшов до висновку про обґрунтованість заяви в частині накладення арешту на квартиру, оскільки між сторонами дійсно існує спір, який перебуває на розгляді у суді, а спірне нерухоме майно, щодо якого накладено арешт, є предметом спору.
Апеляційний суд вважає, що таке втручання держави у право на мирне володіння майном у даному випадку, є виправданим та вкрай необхідним, оскільки воно спрямовано виключно на забезпечення цивільного судочинства. Арешт майна полягає у позбавленні можливості лише розпоряджатись цими об'єктами нерухомого майна та не призведе до жодних негативних наслідків. Вжиття цього процесуального заходу не порушить вимоги ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а навпаки сприятиме захисту права позивача на справедливий суд, гарантованого ч.1 ст.6 цієї ж Конвенції.
При цьому колегія суддів зазначає, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Такі заходи мають на меті, зокрема, запобігти невиправданому розширенню кола осіб, прав та інтересів яких стосуватиметься судове рішення, а відтак - утрудненню чи неможливості виконання цього рішення.»
Тобто, даною постановою перевірено обґрунтованість заяви в частині накладення арешту на квартиру, оскільки між сторонами дійсно існує спір, який перебуває на розгляді у суді, а спірне нерухоме майно, щодо якого накладено арешт, є предметом спору, а отже ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 03.07.2024 в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 - є законною.
Отже, клопотання в частині скасування заходу забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Щодо доводів заявника про скасування зустрічного забезпечення, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною четвертою статті 155 ЦПК України зустрічне забезпечення може бути скасовано судом в будь-який час за вмотивованим клопотанням відповідача або іншої особи, права або охоронювані законом інтереси якої порушуються у зв'язку з вжиттям заходів забезпечення позову.
Частиною шостою статті 155 ЦПК України передбачено, що у разі скасування зустрічного забезпечення грошові кошти, внесені особою на депозитний рахунок суду з метою зустрічного забезпечення, підлягають поверненню особі, яка здійснила таке зустрічне забезпечення, протягом п'яти днів з дня набрання законної сили ухвалою суду про скасування зустрічного забезпечення позову.
Оскільки, зустрічне забезпечення має допоміжний, похідний характер і є нерозривно пов'язаним із існуванням та обсягом заходів забезпечення позову, при цьому ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 03.07.2024 в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 про забезпечення позову є законною, та окрім цього заявником не наведено жодної підстави для її скасування, відповідно до положень ст. 155 ЦПУ України, тому клопотання про скасування зустрічного забезпечення також не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 155, 158, 159, 259, 260, 265, 268, 273, 353-355 ЦПК України, суд
постановив:
Клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Трутнєва Сергія Валерійовича про скасування заходів забезпечення позову та заходів зустрічного забезпечення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо позову: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рижков Сергій Іванович, про встановлення факту родинних відносин, визнання недійсним заповіту та визнання права власності на спадкове майно - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складений 20.01.2026.
Суддя: