Справа № 161/15100/25
Провадження № 2/161/1569/26
про закінчення підготовчого провадження
і призначення справи до судового розгляду
22 січня 2026 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Антіпової Т.А.
за участю секретаря судового засідання Семенової І.М.,
представника відповідача ДУ «Луцький слідчий ізолятор» - Турчинського В.Є.
представника відповідача Державної казначейської служби України - Христюк А.В.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду у місті Луцьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Луцький слідчий ізолятор», Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, -
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю Державної установи «Луцький слідчий ізолятор» грошові кошти в розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень моральної шкоди. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.
Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Івасюти Л.В. від 31 липня 2025 року вищевказану позовну заяву було прийнято до розгляду і справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
18.08.2025 року на адресу суду від представника відповідача ДУ «Луцький слідчий ізолятор» Турчинського В.Є. надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що сторона відповідача не визнає позовних вимог з підстав, викладених у відзиві. Зокрема зазначено, що Державна установа «Луцький слідчий ізолятор» у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про попереднє ув'язнення», «Правилами внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України», затвердженими Наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 2019 року № 1769/5 та іншими нормативно-правовими актами, що реалізують державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, в тому числі Міжнародними стандартними правилами. Звертаюсь увагу на те, що «Мінімальні стандартні правила поводження з ув'язненими», прийняті 1955 р. Конгресом ООН з профілактики злочинності і поводження з в'язнями містять стандарти-рекомендації, тобто положення, що сформульовані у цьому документі, не мають обов'язкової юридичної сили, про що прямо сказано у вступі, де визначається статус цих правил. Окрім цього, зазначили, що викладені в позовній заяві норми «Мінімальних стандартних правил поводження з ув'язненими», не мають підстав та доказів утримання ОСОБА_1 в умовах, які порушують його права людини, в період перебування в державній установі «Луцький слідчий ізолятор» (а.с.54-57).
Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Івасюти Л.В. від 22.09.2025 року залучено до участі у цивільній справі № 161/15100/25 (провадження № 2/161/5093/25) за позовом ОСОБА_1 , яка подана в його інтересах адвокатом Воронюк Катериною Юріївною до Державної установи «Луцький слідчий ізолятор» про відшкодування моральної шкоди в якості співвідповідача - Державну казначейську службу України (вул. Бастіонна, 6, м. Київ).
07.10.2025 року на адресу суду від представника відповідача Державної казначейської служби України Христюк А.В. надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що сторона відповідача не визнає позовних вимог з підстав викладених у відзиві. Зазначає, що суб'єктами відповідальності, відповідно до статей 1173, 1174 ЦК України, є органи державної влади або місцевого самоврядування, в яких реалізується їхня деліктність. Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань організаційно - правова форма Державної установи «Луцький слідчий ізолятор» державна організація (установа, заклад). Оскільки Державна установа «Луцький слідчий ізолятор» не є органом державної влади, то положення статті 56 Конституції України та статтей 1173, 1174 ЦК України не можуть бути підставою для покладення на державу відповідальності за заявлену позивачем моральну шкоду.
Казначейство зазначає, що держава не несе відповідальності за зобов'язаннями державних організацій, які є юридичними особами. Така юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями коштами, що перебувають у її розпорядженні. Законодавство України не передбачає права позивача на відшкодування за рахунок державного бюджету шкоди, заподіяної державною установою. Враховуючи вищевикладене, просили відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі (а.с.92-98).
Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Івасюти Л.В. від 14 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження у вказаній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Розпорядженням керівника апарату від 29.10.2025 року № 263/01-06 щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи у зв'язку зі звільненням у відставку судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_2 , здійснено повторний автоматичний розподіл вищевказаної цивільної справи між суддями, відповідно до якого дану справу передано для розгляду судді Антіповій Т.А. (а.с. 132-133).
Відповідно до Ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 листопада 2025 року зазначена цивільна справа прийнята до провадження суддею Антіповою Т.А., призначено її розгляд в підготовчому засіданні на 04.02.2025 року (а.с. 134).
В підготовче засіданні 22 січня 2026 року позивач та його представник не з'явились. Від представника позивача 22.08.2025 року надійшла заява про розгляд справи без позивача та його представника.
Представник відповідача ДУ «Луцький слідчий ізолятор» Турчинський В.Є. в підготовчому засіданні 22 січня 2026 року вважав за можливе закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті, оскільки всі необхідні процесуальні дії здійснені, всі докази подані, клопотання відсутні.
Представник відповідача Державної казначейської служби України Христюк А.В. в підготовчому засіданні 22 січня 2026 року вважала за можливе закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті, оскільки всі необхідні процесуальні дії здійснені, докази подані, клопотання відсутні.
Суд, заслухавши учасників процесу, ознайомившись з матеріалами справи, вважає, що, для всебічного, повного та об'єктивного розгляду даної справи, є підстави для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, оскільки, до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті вчинені всі необхідні процесуальні дії, додаткових процесуальних дій вчиняти не потрібно, справа може бути призначена до судового розгляду по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду, закриття провадження у справі, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Згідно п. 15 ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд: призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 84, 189, 196-198, 200 ЦПК України, суд,
Закрити підготовче провадження та призначити цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Луцький слідчий ізолятор», Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, до судового розгляду по суті на 19 лютого 2026 року на 11 годину 00 хвилин.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 27 січня 2026 року.
Суддя: Т.А. Антіпова