Справа № 161/1784/26
Провадження № 1-кс/161/906/26
про арешт майна
м. Луцьк 28 січня 2026 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про арешт майна,
Слідчий СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про арешт майна (перелік якого вказаний у клопотанні), вилученого 23.01.2026 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , по місцю фактичного проживання ОСОБА_4 .
Клопотання мотивує тим, що у провадженні СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській областіперебуває кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені 04.01.2026 до ЄРДР за №12026030580000029 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України.
Під час проведення обшуку 23.01.2026 були вилучені речі, які постановою слідчого від 23.01.2026 визнано речовими доказами, оскільки вони є предметами вчинення кримінального правопорушення та зберігають на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.
Оскільки вказане майно, на думку слідчого та прокурора, має важливе значення у вказаному кримінальному провадженні, з метою його дослідження органом досудового розслідування, та в зв'язку з тим, що воно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, тому звернулися з даним клопотанням до суду.
В судове засідання прокурор, слідчий, власник майна або ж його представник не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання, водночас, подали суду клопотання про проведення судового засідання за їх відсутності, слідчий та прокурор, кожен зокрема, подане клопотання підтримують повністю, власник майна заперечує щодо його арешту, а тому, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України, судове засідання проводиться за їх відсутності, а також не здійснюється фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши додані докази, суд приходить до висновку, що клопотання слід задовольнити.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами, згідно з ст.98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З матеріалів клопотання вбачається, що майно було вилучено під час проведення обшуку 23.01.2026, клопотання подано до суду 24.01.2026, що стверджується копією поштового конверту, а тому суд вважає, що строки його подачі слідчим, відповідно до ч.5 ст.171 КПК України, дотримано.
З матеріалів клопотання встановлено відомості, які вказують про можливість використання вилучених ноутбуків у протиправній діяльності.
Таким чином, ноутбуки могли зберегти на собі сліди протиправної діяльності, оскільки у них можуть міститися відомості, які потребують дослідження в ході досудового розслідування.
Зважаючи, що стороною кримінального провадження доведено наявність підстав для арешту майна, перелік якого вказаний в клопотанні, оскільки воно має доказове значення у справі, є речовими доказами, частина, зокрема, коробки до мобільних телефонів, можуть бути безпосередніми предметами вчинення кримінального правопорушення, оскільки можливо були придбані за кошти потерпілого, ноутбуки, сім-картки є необхідними для подальшого дослідження органами досудового розслідування, оскільки на них можуть міститись відомості, що мають доказове значення у даному провадженні (враховуючи, що їх власник спів мешкала із ОСОБА_4 ), що доведено матеріалами кримінального провадження, законність походження вилучених грошових коштів встановлюється наразі органом досудового розслідування, натомість власником не додано доказів щодо їх походження та належності, а тому, з метою збереження речових доказів, оскільки майно, у вигляді вказаних речей, відповідає критеріям, визначеним ст.98, ч.2 ст.167 КПК України, тому на вказане майно слід накласти арешт, з забороною користування та розпорядження.
На підставі викладеного, керуючись ст.170-173 КПК України, суд,
Клопотання слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 23.01.2026 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
-три коробки до мобільних телефонів марки «Iphone 17 Pro», «Iphone 16 Pro Max», «Iphone 15 Pro Max»;
-6 упакувань із вмістом сім-карток, 2 упакування без сім-карт, 1 сім-картку, 2 аркуші з записами;
-ноутбук марки «MacBook Pro 13» із серійним номером QLYK19X5F4;
-ноутбук марки «Asus» із серійним номером K8HOCX02T07032H та планшет марки «Samsung» IMEI: НОМЕР_1 ;
-грошові кошти номіналом по 100 доларів США у кількості 19 купюр, номіналом 10 євро у кількості 1 купюра, номіналом по 100 євро у кількості 3 купюри, номіналом по 200 євро у кількості 2 купюри, номіналом по 2 долари США у кількості 2 купюри, номіналом по 1 долар США у кількості 2 купюри, номіналом по 500 гривень у кількості 2 купюри, номіналом по 20 долари США у кількості 1 купюри.
Заборонити користуватись та розпоряджатись майном, на яке накладено арешт.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На підставі ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1