Справа № 761/436/26
Провадження № 1-кс/761/1497/2026
про арешт майна
20 січня 2026 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023105100001880 від 15.09.2023,
установив:
08.01.2026 прокурор Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням (вхід № 1886 від 08.01.2026) про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023105100001880 від 15.09.2023.
Обґрунтовуючи клопотання про арешт майна, прокурор ОСОБА_3 зазначив про таке.
У провадженні Шевченківського УП ГУНП у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023105100001880 від 15.09.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
За версією органу досудового розслідування встановлено, що до Шевченківського УП ГУНП у місті Києві надійшла заява від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про те, що невстановлена особа, шляхом обману, використовуючи довіреності, заволоділа чужим майном. Зокрема група осіб з числа громадян України, які мають тісні зв'язки з так званими, представниками органів влади АР Крим, до складу якої входять: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 здійснюють незаконне заволодіння земельними ділянками на тимчасово окупованій території АР Крим.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 08.12.2025 у справі № 761/50718/25 надано дозвіл на проведення обшуку у квартирі, де проживає ОСОБА_7 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 .
07.01.2026 проведено обшук зазначеної квартири, під час якого виявлено та вилучено мобільний телефон «Xiaomi 14 T Pro» з сім картою «Лайфселл» НОМЕР_1 , належний ОСОБА_7 .
Надалі у кримінальному провадженні призначено комп'ютерно-технічну експертизу об'єктом дослідження якої є мобільний телефон ОСОБА_7 .
На думку прокурора, зазначений мобільний телефон містить інформацію, що підтверджує факти причетності вказаних осіб до незаконних дій з нерухомим майном.
У зв'язку викладеним, з метою збереження вилученого майна, запобігання можливості його приховування, псування, знищення, перетворення, відчуження у сторони обвинувачення виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене майно, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 України.
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 08.01.2026, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 .
Прокурор Шевченківської окружної прокуратури міста Києва у судове засідання не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Водночас надійшла заява прокурора ОСОБА_3 про розгляд справи без його участі, зазначивши, що клопотання про арешт майна підтримує та просить задовольнити.
Власник майна у судове засідання не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Разом з тим, неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Таким чином, враховуючи, що учасники провадження, повідомлялись про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з'явились, враховуючи, що участь їх не є обов'язковою, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання прокурора про арешт майна за відсутності не з'явившихся осіб.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України під час розгляду скарги фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши клопотання та додані на його обґрунтування матеріали, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити про таке.
Так, слідчими Шевченківського УП ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023105100001880 від 15.09.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється, зокрема прокурорами Шевченківської окружної прокуратури міста Києва.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 08.12.2025 у справі № 761/50718/25 надано дозвіл слідчому Шевченківського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_10 та іншим слідчим з групи слідчих, прокурору Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , на проведення обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності зареєстрована за - ОСОБА_11 , з метою відшукання: паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його копій, право установчих документів на земельні ділянки належні ТОВ «АЛЬПО», які розташовані на території АР Крим, або їх копій, технічної документація на вказані земельні ділянки, договорів купівлі-продажу вказаних земельних ділянок, документів з проставленим апостилем щодо вказаних земельних ділянок, печаток та штампів для проставлення апостилю на документах, чорнових записів, що містять відомості щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень щодо незаконного оформлення вказаних земельних ділянок, документів із зразками підписів ОСОБА_7 , та інших предметів, речей і документів, які мають значення для розслідування та можуть бути використані, як докази.
Відповідно до протоколу обшуку від 07.01.2026 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва 08.12.2025 у справі № 761/50718/25 під час проведення обшуку виявлено та вилучено, зокрема майно на яке прокурор просить накласти арешт.
Звернення прокурора 08.01.2026 з клопотанням про арешт на зазначене тимчасово вилучене майно зумовлено необхідністю збереження речових доказів, оскільки вилучене майно має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.
Постановою слідчого Шевченківського УП ГУНП у місті Києві від 07.01.2026 майно, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, визнано речовими доказами.
Крім того, постановою слідчого від 07.01.2026 призначено судову комп'ютерно-технічну експертизу вилученого телефону.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в цьому випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. Крім того, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що ці докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в цьому кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
Так, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано це клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування та відчуження майна, яке визнано речовими доказами постановою слідчого від 07.01.2026, приходить до висновку про наявність на цьому етапі досудового розслідування достатніх підстав для накладення арешту на вищезазначене майно.
На думку слідчого судді, накладення арешту на майно в цьому випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна для третіх осіб. Що стосується прав та законних інтересів власників майна, то слідчий суддя вважає, що такі обмеження не є занадто обтяжливими для них. При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку.
Керуючись статтями 2, 7, 22, 26, 98, 170-173, 309, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023105100001880 від 15.09.2023 - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке 07.01.2026 виявлено та вилучено під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон «Xiaomi 14 T Pro» з сім картою «Лайфселл» НОМЕР_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1