Справа № 761/1985/26
Провадження № 1-кс/761/2592/2026
26 січня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1
За участю прокурора ОСОБА_2
підозрюваного ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві капітан поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_2 про продовження строку тримання під вартою:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Донецьк, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, в межах кримінального провадження №12025100000000850 від 02.07.2025
В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.
Слідчий обґрунтовує клопотання тим, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100000000850 від 02.07.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України.
02.12.2025 ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, якому 03.12.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, відносно якого 04.12.2025 Шевченківським районним судом м. Києва застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 30.01.2026 включно.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 , інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами, а саме:
- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ;
- протоколами огляду покупця та заздалегідь вручення коштів;
- протоколами огляду грошових коштів.;
- протоколом огляду відеозапису.;
- висновками експерта та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Слідчий зазначає, що наявні ризики визначенні ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного переховуватися, можливість знищити, спотворити або сховати будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; здійснювати незаконний вплив на свідків, іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, можливість вчинення іншого кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене слідчий просить задовольнити клопотання.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив слідчого суддю його задовольнити.
Захисник в судовому засіданні зазначив, що заявлені прокурором ризики є необґрунтованими. Просив відмовити в задоволенні клопотання, або застосувати більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Підозрюваний проти задоволення клопотання заперечив, підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши позицію учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до пунктів, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) Виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання під вартою;
2) Виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі-Браво проти Італії» (Ferrari-Bravo v Italy) (ріш.), 9627/81, 14 березня 1984 року, DR 37, не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).
Так, на переконання слідчого судді, на день розгляду клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, долученими до клопотання.
Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу ОСОБА_3 , який обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, з метою дотримання належної процесуальної поведінки підозрюваного слідчий суддя вважає, що відносно останнього необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:
-ризик переховування від органу досудового розслідування та суду підтверджується тією обставиною, що ОСОБА_3 у випадку доведеності його вини у вчинені інкримінованих їй кримінальних правопорушень, загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років. Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів». Також, у ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R (80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Таким чином, відповідно до вказаної рекомендації, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин, тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо підозрюваного;
-ризик знищити, спотворити, сховати будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, підтверджується тим, що на даний час у кримінальному провадженні проведений не увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, зокрема не встановлені усі співучасники злочину, місця зберігання предметів, що можуть бути використані як речові докази у кримінальному провадженні, що дає обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 перебуваючи на волі, буде намагатися знищити, сховати або спотворити вказані речові докази, які мають значення для кримінального провадження;
-ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, обґрунтовується тим, що з метою зміни останніми своїх показань ОСОБА_3 шляхом залякування, підкупу чи будь-яким іншим способом може вчиняти вплив на таких осіб. Крім того, наразі встановлюються інші свідки вчинення кримінального провадження, а тому наявні підстави вважати, що підозрюваний в подальшому знаючи про таких осіб, може незаконно впливати на них.
Слідчий суддя також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Враховуючи конкретні обставини справи, що вказують на наявність достатніх підстав вважати обґрунтованою підозру ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує останньому за їх скоєння, вік та стан його здоров'я, соціальні зв'язки, репутацію підозрюваного та його майновий стан, та враховуючи що заявлені ризики які враховувалися при застосуванні та продовженні міри запобіжного заходу не зникли, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до часткового задоволення.
При цьому, слідчий суддя враховує належну процесуальну поведінку підозрюваного та тривалий час перебування останнього під вартою, а тому приходить до висновку, що у відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України до підозрюваного слід також визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Також суд вважає, що інші більш м'які запобіжні заходу, ніж тримання під вартою, нездатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, враховуючи ступінь тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, високий ступінь ризиків передбачених ст. 177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею, високий ступінь суспільної небезпечності інкримінованого злочину проти основ національної безпеки України.
Крім того слідчому судді не було надано доказів того, що ОСОБА_3 за станом здоров'я не може утримуватись під вартою.
Керуючись ст.ст. 176-179, 184, 193, 194, 199 КПК України,-
Клопотання слідчого ОСОБА_6 задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Строк дії ухвали про продовження строку тримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою, визначити тривалістю 36 (тридцять шість) днів, тобто до 02.03.2026 року, включно, в межах строку досудового розслідування.
Визначити розмір застави ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених КПК України у вигляді 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 998 400 (дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч чотириста) гривень.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, про зміну свого місця проживання та/або роботи;
3) утримуватися від спілкування зі свідками та іншим підозрюваним, щодо обставин, які розслідуються у кримінальному провадженні №12025100000000850 від 02.07.2025;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.
Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді обов'язків - 60 днів з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1