Справа № 761/1306/26
Провадження № 1-кс/761/2101/2026
19 січня 2026 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 ,
про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 189 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 13.01.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42026110000000026,
установив:
Старший слідчий в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 189 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 13.01.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42026110000000026.
Обґрунтовуючи подане клопотання, слідчий ОСОБА_6 зазначив про таке.
Слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026110000000026 від 13.01.2026, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 189 КК України.
За версією досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , маючи на меті власне збагачення за рахунок незаконного заволодіння чужим майном, шляхом вимоги передачі чужого майна з погрозою розголошення відомостей, які потерпіла бажає зберегти в таємниці, за попередньою змовою групою осіб, у невстановлений час, але не пізніше 10.12.2025, вступив у злочину змову з невстановленою особою, яка організувала схему вимоги передачі чужого майна, та відвела ОСОБА_5 роль пособника.
17.01.2026 о 04 год 32 хв ОСОБА_5 затримано в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 189 КК України.
Надалі ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 189 КК України.
На думку слідчого, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 189 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Слідчий зазначає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому в клопотанні слідчим зазначено, що більш м'які запобіжні заходи не можуть бути застосовані, оскільки не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 .
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримавла з підстав викладених в ньому та просила застосовувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, вважаючи такий запобіжний захід необхідним для забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечували проти клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Крім того, у судовому засіданні заявлено клопотання про бажання взяти ОСОБА_5 на поруки.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42026110000000026 від 13.01.2026.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні здійснюється, зокрема прокурорами відділу Київської обласної прокуратури.
17.01.2026 о 04 год 32 хв ОСОБА_5 затримано в порядку, передбаченому п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 189 КК України.
Надалі 17.01.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 189 КК України, а саме у пособництві вимагання, тобто пособництво у вимозі передачі чужого майна з погрозою розголошення відомстей, які потерпіла бажає зберегти в таємниці, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
За приписами ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частинами 1 та 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Так, на переконання слідчого судді на день розгляду клопотання ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 189 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, долученими слідчим до клопотання, зокрема: заявою про вчинене кримінальне правопорушення; протоколи допиту потерпілої; протоколи допиту свідків; протоколами оглядів; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Разом із цим, слід зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.
Питання доведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення і правильності кваліфікації його дій є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Водночас обов'язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
Слідчий суддя оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного від суду, як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому, враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні кримінального правопорушення, що може спонукати його до вчинення спроби ухилитися від суду.
Ризик переховування від правосуддя обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги обставини кримінального провадження, особу підозрюваного, з урахуванням кваліфікації дій підозрюваного, слідчий суддя, приходить наразі до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.
При цьому, враховуючи початкову стадію кримінального провадження (досудове розслідування), необхідність подальшого збирання доказів, враховуючи обізнаність підозрюваного про деякі речі та документи, що можуть мати доказове значення у кримінальному провадженні, а також про учасників кримінального провадження, враховуючи характер інкримінованого кримінального правопорушення, останній, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання щодо клопотання про передачу підозрюваного ОСОБА_5 на особисту поруку, слідчий суддя зазначає, що такий запобіжний захід на цій стадії досудового розслідування може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків) і руху кримінального провадження. Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об'єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження.
Особиста порука та особисте зобов'язання наразі не зможуть належним чином забезпечити досягнення мети запобіжного заходу. Адже, у випадку їх застосування, з огляду на встановлені судом ризики, відсутні будь-які стримуючі фактори від неналежного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а так само відсутній належний контроль за їх дотриманням.
При застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу слідчим суддею також враховано вік та його стан здоров'я, майновий стан, міцність його соціальних та сімейних зв'язків, а також інші обставини, які характеризують його особу та спосіб життя.
З огляду на зазначене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
У зв'язку із зазначеним, слідчий суддя вважає, що матеріали клопотання містять достатньо підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, із покладенням на останнього обов'язків, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду (в залежності від стадії кримінального провадження) за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора, суд (в залежності від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання, місця роботи; здати на зберігання у відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України; носити електронний засіб контролю.
Разом з тим, слідчий суддя вважає за необхідне зробити застереження щодо випадків, коли підозрюваний може залишати місце свого проживання, а саме: у випадку необхідності отримання медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога».
Слід зазначити, що у разі невиконання обов'язків до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також слід роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Керуючись статтями 2, 7, 22, 26, 177, 178, 180, 181, 193, 194, 196, 372, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
У задоволенні клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді особистої поруки - відмовити.
Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога».
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді домашнього арешту визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 17 березня 2026 року.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду (в залежності від стадії кримінального провадження) за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд (в залежності від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання, місця роботи;
- здати на зберігання у відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
- носити електронний засіб контролю.
Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у кримінальному провадженні.
У разі невиконання обов'язків до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На ухвалу протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1