Справа № 761/38986/25
Провадження № 2-о/761/129/2026
15 січня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Фролової І. В.,
секретаря судового засідання - Коломійця А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку окремого позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Територіальна громада Києва в особі Київської міської ради про встановлення факту родинних відносин,
ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою, відповідно до якої просив встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Санкт-Петербург Російської Федерації, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Київ, РНОКПП НОМЕР_1 , є матір'ю ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Магадан, Магаданської області, Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Київ, РНОКПП: НОМЕР_2 .
Заява обґрунтована тим, що баба заявника, ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Санкт-Петербург Російської Федерації, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Київ у віці 92 роки.
ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чепусової Н.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті баби, ОСОБА_2 . Однак, нотаріус відмовила у вчиненні нотаріальних дій у зв?язку з розбіжністю в деяких актових записах та відсутністю оригіналу свідоцтва про народження, що унеможливлюють підтвердження родинних відносин між матір?ю ОСОБА_2 та сином ОСОБА_3 , батьком ОСОБА_1 .
Заявник зазначає, що у зв'язку із тим, що свідоцтво про народження її батька було видано російською мовою, а паспорти громадян України та свідоцтва про смерть батька та баби видані українською мовою, а також у зв'язку із відсутністю оригіналу свідоцтва про народження батька, у видачі свідоцтва про право на спадщину заявнику було відмовлено.
З метою встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заявник звернувся до суду із вказаною заявою.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2025 року було відкрито провадження, призначено до розгляду.
В судове засідання заявник не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Подала до суду заяву про розгляд справи без її участі та без участі представника.
Заінтересовані особа подала до суду заяву про розгляд справи без їх участі.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, судом було встановлено наступне.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась ОСОБА_1 , про що в книзі реєстрації актів про народження 21 травня 1985 року здійснено актовий запис №1132. Вказаний факт підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 . Батьками вказано (мовою оригіналу): « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_5 ».
Батько заявника, ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Магадан, Магаданської області Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки, про що в книзі реєстрації актів цивільного стану про народження 25 квітня 1961 року здійснено актовий запис №450. Вказаний факт підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 . Батьками вказано (мовою оригіналу): « ОСОБА_6 » та « ОСОБА_7 ».
27 лютого 2002 року Шевченківським РУ ГУ МВС України у місті Києві, ОСОБА_3 видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 . Відповідно до відмітки у паспорті, ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , виданого Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ від 09 грудня 2021 року.
Згідно довідки про причину смерті від 08 грудня 2021 року ОСОБА_3 , 1961 р.н. помер ІНФОРМАЦІЯ_4 від хронічної ішемічної хвороби серця.
ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , що видане Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ 22 травня 2025 року.
Згідно довідки про причину смерті від 22 травня 2025 року ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_8 у віці 92 роки від хронічної серцевої недостатності, ішемічної хвороби серця.
Відповідно до відмітки у паспорті серії НОМЕР_8 на сторінці 11 ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
12 серпня 2025 року приватним нотаріусом Чепусовою Н.В. було заведено спадкову справу стосовно спадкодавця - ОСОБА_2 , що підтверджується копією витягу про реєстрацію спадкової справи в Спадковому реєстрі № 82174993.
ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чепусової Н.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті баби, ОСОБА_2 . Однак, нотаріус відмовила у вчиненні нотаріальних дій у зв?язку з розбіжністю в деяких актових записах та відсутністю оригіналу свідоцтва про народження, що унеможливлюють підтвердження родинних відносин між матір?ю ОСОБА_2 та сином ОСОБА_3 , батьком ОСОБА_1 .
У зв'язку із тим, що свідоцтво про народження її батька було видано російською мовою, а паспорти громадян України та свідоцтва про смерть батька та баби видані українською мовою, а також у зв'язку із відсутністю оригіналу свідоцтва про народження батька, у видачі свідоцтва про право на спадщину заявнику було відмовлено.
Щодо вимог заяви, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно частини 2 статті 293 ЦПК України, серед іншого, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до частини 1 статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема і щодо родинних відносин між фізичними особами.
Згідно частини 3 статті 43 ЦПК України, у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Частиною 1 статті 318 Глави 6 про розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення ЦПК України встановлено, що у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
Цей висновок також було сформульовано у постановах Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 153/1340/17, який суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що факт наявності родинних стосунків між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджується: свідоцтвом про народження заявника, свідоцтвом про народження батька заявника.
Окрім цього, додатковим доказом того, що ОСОБА_2 є матір'ю заявника є те, що дата її народження у свідоцтві про шлюб між батьками ОСОБА_3 та у свідоцтві про її смерть є однією і тією самою - 1932 рік.
Судом встановлено, що дійсно прізвища заявниці та її сина мають різне написання у документах, складених українською мовою. При цьому їх прізвища записані однаково у свідоцтві про народження серії НОМЕР_4 , складеному російською мовою.
Суд зауважує, що різниця у написанні записи прізвища ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виникли внаслідок фіксації їх фонетичних варіантів при міжмовному перетворенні. Суд відзначає, що такі випадки є непоодинокими і виникають при отриманні особами документів, які складаються українською мовою, при перекладі власних прізвищ з російської мови.
Враховуючи, що заявник не має іншої можливості, аніж в судовому порядку встановити факт, що має юридичне значення, за викладених обставин, оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст. 141 ЦПК України).
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).
Відповідно до ч.7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням положень постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 р. та керуючись ст. 3, 4, 10, 17, 18, 264, 265, 273, 293-294, 315-319, 352, 354-355 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Територіальна громада Києва в особі Київської міської ради про встановлення факту родинних відносин - задовольнити у повному обсязі.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Санкт-Петербург Російської Федерації, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Київ, РНОКПП НОМЕР_1 , є матір'ю ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Магадан, Магаданської області, Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Київ, РНОКПП: НОМЕР_2 .
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників справи:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , адреса місця реєстрації - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 ,
Територіальна громада Києва в особі Київської міської ради, адреса місцезнаходження - м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ: 22883141.
Повний текст рішення виготовлений 15 січня 2026 року.
Суддя: