Справа № 761/34896/25
Провадження № 1-кс/761/22765/2025
04 листопада 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого в ОВС першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, катувань, інших видів неналежного поводження з особами, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 від 08.08.2025 про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 62024000000001052 від 25.11.2024,
установив:
У провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_6 перебувала скарга ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого в ОВС відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 від 08.08.2025 про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 62024000000001052 від 25.11.2024.
Не погоджуючись з висновками слідчого, викладеними в оскаржуваній постанові, адвокати звернулись до слідчого судді з цією скаргою, зазначивши, що постанова слідчого від 08.08.2025 є необґрунтованою, невмотивованою та такою, що підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, адвокати просять скасувати оскаржувану постанову слідчого від 08.08.2025 та зобов'язати останнього викликати та допитати зазначених осіб у клопотанні за обов'язкової участі заявників.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого визначення слідчого судді від 30.10.2025, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 31.10.2025 скаргу передано слідчому судді з відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ Шевченківського районного суду міста Києва.
Заявники у судове засідання не з'явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи. Водночас через канцелярію суду надійшла заява ОСОБА_4 про розгляд справи без її участі, зазначивши, що скаргу підтримує та просить задовольнити.
Із урахуванням того, що для розгляду зазначеної категорії скарг встановлено скорочені терміни, а особа, яка подала скаргу, будучи повідомленою про дату, час та місце розгляду скарги, до суду не з'явилась, враховуючи позицію заявника про розгляд справи у його відсутність, з метою дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, слідчий суддя вважає за доцільне розглянути скаргу у відсутність заявників.
Слідчий Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце судового засідання. Про причини неявки слідчого суддю не повідомлено.
Разом з тим, неявка слідчого у відповідності до ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України під час розгляду скарги фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши скаргу та долучені до неї документи, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити про таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності дізнавача, слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Відповідно до вимог ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Виходячи з вимог ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Стаття 9 КПК України передбачає, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Згідно приписів ч. 1 ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Як вбачається із матеріалів справи, слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000001052 від 25.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 397 КК України.
Зазначене кримінальне провадження розпочате на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22.10.2024 у справі № 761/38601/24 за заявою адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від 07.10.2024, відповідно до якої службові особи Національного антикорупційного бюро України, під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000459 від 06.09.2023, використовуючи службове становище, здійснили втручання в діяльність захисників у цьому кримінальному провадженні.
04.08.2025 до слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань надійшло клопотання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 30.07.2025 про проведення слідчих дій - виклик і допит свідків.
Постановою старшого слідчого в ОВС першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, катувань, інших видів неналежного поводження з особами, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 від 08.08.2025 відмовлено у задоволенні зазначеного клопотання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Обґрунтовуючи постанову, слідчий зазначив, що станом на 08.08.2025 підстав вважати, що зазначені у клопотанні особи володіють відомостями, що мають значення для кримінального провадження відсутні.
Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч.2 ст.223 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК України з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.
Дослідивши у судовому засіданні оскаржувану постанову, враховуючи положення ст. 110 КПК України, слідчий суддя вважає, що постанова слідчого не є обґрунтованою з огляду на те, що слідчим не наведено детального обґрунтування мотиву прийняття такого рішення, з посиланням на положення КПК України, що є порушенням вимог ст. 110 КПК України та безпосередньо впливають на законність прийнятого рішення.
При цьому слідчий у судове засідання не з'явився, жодних доказів, які б спростовували доводи скарги та підтверджували обставини, які є підставою для відмови у задоволенні клопотання, до суду не надано.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що постанова слідчого від 08.08.2025 про відмову в задоволенні клопотання не може бути визнана у повній мірі мотивованою та обґрунтованою, тому підлягає скасуванню.
Вирішуючи прохання заявників щодо зобов'язання слідчого викликати та допитати зазначених осіб у клопотанні за обов'язкової участі заявників, задоволенню не підлягає, оскільки слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється, що узгоджується з ч. 5 ст. 40 КПК України.
Слід зазначити, що чинним законодавством не передбачено повноважень слідчого судді надавати вказівки слідчому щодо вчинення тих чи інших конкретних процесуальних дій за наслідками розгляду клопотань учасників кримінального провадження, за виключенням випадків, що прямо передбачені законом. Більше того, спроба вчинення таких дій з боку слідчого судді була б невиправданим втручанням у роботу органу досудового розслідування в цілому, та в заплановану слідчим стратегію досудового розслідування у конкретному кримінальному провадженні, що прямо суперечить принципу диспозитивності.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 22, 26, 93, 94, 110, 303, 306, 307, 309, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого в ОВС першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, катувань, інших видів неналежного поводження з особами, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 від 08.08.2025 про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 62024000000001052 від 25.11.2024 - задовольнити частково.
Скасувати постанову старшого слідчого в ОВС першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, катувань, інших видів неналежного поводження з особами, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 від 08.08.2025 про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 62024000000001052 від 25.11.2024.
В іншій частині скарги - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_8