Справа №760/987/26 1-кс/760/959/26
28 січня 2026 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в порядку статті 303 КПК України ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого, прокурора, -
До провадження слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , подана в інтересах ОСОБА_4 , обґрунтована наступним.
07.01.2026 до Солом'янського УП ГУ НП в місті Києві засобами електронного зв'язку було направлено заяву про вчинення кримінального правопорушення, однак всупереч ст..214 КПК України дана заява не була розглянута по суті та не внесено відомості протягом доби про вчинене кримінальне правопорушення.
Підставами для внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.357 КК України є те, що цивільна дружина заявника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 виїхала за кордон з документами дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : свідоцтвом про народження, закордонним паспортом, медичними та шкільними документами.
Представник скаржника у судове засідання не з'явився, у поданій скарзі просив розглянути її без участі скаржника, у зв'язку із чим, враховуючи положення ч. 6 ст. 9 КПК України, суд вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст. 28 КПК України та розглянути дану скаргу без участі заявника з метою прийняття процесуального рішення по ній в розумні строки.
ПредставникСолом'янського УП ГУ НП в місті Києві в судове засідання не з'явився, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, надіслав до суду заяву, якою просив розглянути подану скаргу без участі представника Дніпропетровської обласної прокуратури.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до такого правового висновку з відповідних підстав.
Положеннями ч. 1 ст. 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України).
Частиною 1 ст. 214 КПК України визначено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Отже, бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, настає після спливу 24 годин з моменту подання заяви про кримінальне правопорушення та отримання такої заяви слідчим.
За змістом п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України до ЄРДР, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. При цьому, об'єктивними даними, які можуть свідчити про наявність ознак злочину є відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення).
Вказані положення ст. 214 КПК України перебувають у тісному взаємозв'язку з положеннями ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення відповідних відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджується Офісом Генерального прокурора.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298). Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу IІ цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Аналіз зазначених вище положень законодавства дає підстави вважати, що реєстрації в ЄРДР підлягають заяви чи повідомлення, в яких заявником порушено перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, тобто ініційовано здійснення дій, визначених КПК України.
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 30 вересня 2021 року (справа № 556/450/18, провадження № 51-4229км20) наголосив: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».
Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення на основі критеріїв зазначених вище.
Відповідно бездіяльність, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, може бути констатована лише у випадку, якщо відповідна заява чи повідомлення містять відомості саме про кримінальне правопорушення.
З матеріалів скарги встановлено, що 07.01.2026 р. адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 засобами електронного зв'язку звернувся до Солом'янського управління поліції ГУНП в м.Києві в порядку ст. 214 КПК України із заявою про вчинення злочину.
У заві про вчинення злочину заявник зазначає, що його цивільна дружина ОСОБА_5 незаконно заволоділа документами їхнього спільного сина - ОСОБА_6 , чим скоїла кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст.357 КК України, а саме - незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом або іншим важливим документом, вчинене з корисливих мотивів або в інших особистих інтересах.
Доказів, що ОСОБА_7 є батьком ОСОБА_4 заявник не надав, хоча має таку можливість шляхом отримання дублікату свідоцтва про народження дитини.
Системний аналіз положень ст.ст.214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, і вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Так, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки конкретного кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального характеру. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Отже, відповідній реєстрації підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які мають достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Отже, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Вказаний висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 556/450/18 (провадження № 51-4229км20).
Згідно ч.1 ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
У даному контексті варто враховувати, що основним складовим елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).
Слідчий суддя зазначає, що об'єктивною стороною кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.357 КК України є незаконне заволодіння будь-яким способом (викрадення, привласнення, вимагання) документу, зокрема паспорту. Мати дитини має безперешкодне право.
Відповідно до статті 242 Цивільного кодексу України, батьки (мати й батько) є законними представниками своєї дитини до досягнення нею повноліття (18 років). Це означає, що мати має право користуватися, отримувати, подавати та пред'являти документи дитини (наприклад, свідоцтво про народження, медичні картки, документи зі школи, тощо).
Аналізуючи наведені норми, слідчий суддя приходить до висновку про обов'язок внесення до ЄРДР лише тих відомостей, що можуть свідчити про вчинення злочину або кримінального проступку, чого не вбачається зі скарги заявника.
Якщо зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що (1) обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу; (2) в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, (3) існують обставини, в силу яких передбачений законом механізм притягнення до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення, не може бути застосований за відсутності відомостей з інших джерел, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, то такі повідомлення не мають вноситися до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У постанові від 30 вересня 2021 року в справі № 556/450/18 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду указав, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
На підставі викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції в м.Києві щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 25, 28, 214, 303 - 307 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції в м.Києві щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя
Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_8