С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А
вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37
вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52
e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua
код ЄДРПОУ: 02896762
Провадження 2/760/11836/26
В справі 760/12919/24
І. Вступна частина
30 січня 2026 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коробенка С.В. розглянув в порядку спрощеного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
ІІ. Описова частина
В червні 2024 року Позивач ТОВ «Новий Колектор» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 21800,00 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги Позивач зазначив, що Відповідачка порушила умови кредитного договору №18.01.2021-100000545 від 18.01.2021, не повернула суму кредиту та не сплатила нараховані відсотки за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим за нею рахується заборгованість у загальному розмірі 21800,00 грн.
На момент подачі позову заборгованість не погашена, а тому Позивач просить стягнути з Відповідачки заборгованість в судовому порядку.
03.06.2024 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Коробенка С.В.
12.06.2024 ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження.
Відповідачка належним чином повідомлялась про наявність даного позову, відзиву на позов не подала.
ІІІ. Мотивувальна частина
Дослідивши наявні в справі письмові докази, суд встановив наступне.
18.01.2021 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №18.01.2021-100000545, згідно якого Відповідачка отримала кредит у розмірі 14000,00 грн на умовах платності та строковості.
Кредитні кошти Відповідачці було надано в сумі та у спосіб, зазначений в кредитному договорі, отже Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі.
В порушення умов укладеного між сторонами договору, Відповідачка свої зобов'язання за договором належним чином не виконала, внаслідок чого за нею рахується заборгованість.
29.02.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «Новий Колектор» укладено договір факторингу №290224-11.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги до договору факторингу №290224-11 від 29.02.2024, до ТОВ «Новий Колектор» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №18.01.2021-100000545 від 18.01.2021 у розмірі 21800,00 грн, з яких:
- 13960,00 грн - заборгованість за кредитом;
- 7840,00 грн - заборгованість за відсотками.
У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 514, ч. 1 ст. 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до частин 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Матеріалами справи підтверджується, що під час укладання договору Відповідачка була ознайомленою з усіма умовами договору та погодилась з ними.
Таким чином, уклавши договір на умовах, викладених у ньому, Відповідачка, як позичальниця, тим самим засвідчила свою згоду та взяла на себе зобов'язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.
З матеріалів справи вбачається, що укладений Відповідачкою договір відповідає вимогам закону, умови договору з боку кредитодавця виконані, грошові кошти Відповідачці надані.
В свою чергу, Відповідачка умови договору не виконує, погашення кредитної заборгованості не здійснює, в зв'язку з чим утворилася заборгованість за договором.
Доказів, які б спростовували розмір заборгованості Відповідачки перед Позивачем за кредитним договором, суду не надано.
Враховуючи, що заборгованість за отриманими кредитними коштами (тіло кредиту) та нарахованими відсотками Відповідачкою не погашена, суд вважає, що Позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом стягнення з Відповідачки такої заборгованості.
З огляду на наведене позов підлягає задоволенню.
На підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з Відповідачки на користь Позивача підлягає судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.
IV. Резолютивна частина
Керуючись ст. ст. 509, 512, 514, 516, 526, 610, 612, 625, 629, 1048, 1049, 1054, 1077, 1078, 1081 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279 ЦПК України, суд вирішив:
1.Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість за кредитним договором №18.01.2021-100000545 від 18.01.2021 у розмірі 21800,00 грн.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» компенсацію понесених витрат, пов'язаних з розглядом справи, в розмірі суми судового збору 2422,40 грн.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
4. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», код ЄДРПОУ: 43170298, адреса: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, оф. 601;
Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя: