Справа №760/34963/25 1-кс/760/227/26
23 січня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир, громадянина України, з вищою освітою, одружений, має на утриманні доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ФОП, інвалід ІІ групи із загального захворювання, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.
Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12025100090002471 від 17.09.2025р., у рамках якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, -
Клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , подане в рамках кримінального провадження № 12025100090002471 від 17.09.2025р., відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.
Документом, що підтверджує надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, які його обґрунтовують, є розписка.
Подане клопотання обґрунтовується тим, що слідчими Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві, за процесуального керівництва Солом'янської окружної прокуратури у м. Києві встановлено, що ОСОБА_5 має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача оцінювача від 22.12.2007 МФ №5675 видане Фондом державного майна України (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 24.01.2008 №6189).
Згідно виданого Фондом державного майна України посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача від 02.11.2018 МФ №154-ПК, ОСОБА_5 підвищено кваліфікацію оцінювача за напрямом оцінки майна «Оцінка об'єктів у матеріальній формі» та спеціалізацією в межах напряму: 1.1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок, та майнових прав на них».
Встановлено, що ОСОБА_5 надавав публічні послуги оцінювача відповідно до цивільно-правового договору від 06.07.2021 №38/21/17676/16314/13307 підписаного між Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 02883096), м. Київ. вул. Смоленська, 6 (Інститут) з однієї сторони та ОСОБА_5 з іншої сторони.
Відповідно до п.1 «Предмет договору» вказаного цивільно-правового договору: п.1.1 Інститут доручає, а Виконавець бере на себе обов'язок проведення в межах незалежної професійної діяльності рецензії №17676/20-42 за заявою від 06.07.2020 №06/07/2020-1 директора ТОВ «Експертно-оціночна компанія» ОСОБА_9 на звіт про оцінку нежитлових приміщень (літ.А) загальною площею 327,2 кв.м., розташованих за адресою: м. Київ, вул. Тарасівська, 23/25, які обліковується на балансі комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва», виконаного з метою приватизації.
Відповідно до п. 2.2 «Виконавець зобов'язаний» вказаного цивільно-правового договору: п.2.2.1 - Знати та неухильно дотримуватися вимог діючого законодавства України та нормативно-правових актів України, інших документів Міністерства юстиції України, що стосуються предмету цього договору.
Згідно вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»: ч.1 ст.3 «Оцінка майна та майнових прав»: оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно правовими актами, визначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності; ч.1 ст.4 «Професійна оціночна діяльність»: Професійна оціночна діяльність - діяльність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень цього Закону, як полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна; ч.3 ст.4 Практична діяльність з оцінки майна може здійснюватися виключно суб'єктами оціночної діяльності, визнаними такими відповідно до ст.5 цього Закону; ч.1 ст.5 «Суб'єкти оціночної діяльності»: суб'єктами оціночної діяльності є суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; ч.1 ст.6 «Оцінювач»: оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону.
Відповідно до п. п. «б» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. №1700-VІІ (зі змінами та доповненнями) ОСОБА_5 є суб'єктом, на якого поширюється обмеження та заборони, встановлені зазначеним законом, а саме: забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб (ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції»).
При цьому ст. 32 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.
Таким чином, ОСОБА_5 , маючи кваліфікаційне свідоцтво оцінювача від 22.12.2007 МФ №5675 видане Фондом державного майна України та надаючи публічні послуги оцінювача відповідно до цивільно-правового договору №38/21/17676/16314/13307 від 06.07.2021, відповідно до ч.1, ч.3 ст.4, ч.1 ст.5, ч.1 ст.6, ст.13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» є уповноваженим оцінювачем і рецензентом залученим діючим суб'єктом оціночної діяльності і наділений повноваженнями, правами, обов'язками та несе відповідальність згідно із цим та іншими Законами України.
27.02.2020 рішенням Київської міської ради №138/8308 об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення (літ.А) загальною площею 327,2 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , включено до переліку об'єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва та підлягають приватизації.
11.03.2020 директор Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) підписав наказ №5/1-ПР про прийняття рішення про приватизацію об'єкта малої приватизації - нежитлового приміщення (літ.А) загальною площею 327,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , яке обліковується на балансі комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» та передане в орендне користування товариству з обмеженою відповідальністю «Бенефіс-Інвест».
19.03.2020 ТОВ «Бенефіс-Інвест» на адресу Департаменту направило лист за №19/03/20-1 з додатками, яким ТОВ «Бенефіс-Інвест» повідомило про виконання умов передбачених ст. 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» та надає підтверджуючі документи для подальшої приватизації об'єкта нерухомого майна, зокрема: Звіт про оцінку невід'ємних поліпшень: нежитлового приміщення №1-23 групи приміщень №23 в літ. «А» загальною площею 327,2 кв.м., що обліковуються на балансі КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду «Голосіївського району міста Києва» та знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Тарасівська, 23/25, усього на 63-х арк., виконаний ФОП ОСОБА_10 27.01.2020 року.
Згідно Висновку, що міститься у вказаному Звіті - ринкова вартість невід'ємних поліпшень нерухомого майна - нежитлового приміщення №1-23 групи приміщень №23 в літ. «А» загальною площею 327,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 станом на дату оцінки 31.12.2019 становить 4 315 670 грн. 43 коп. без ПДВ.
У Розділі 5 Звіту «Розрахунок вартості за дохідним підходом» вказаного Звіту, при визначенні ринкової вартості невід'ємних поліпшень дохідним підходом визначалася ринкова вартість самого нежитлового приміщення №1-23 групи приміщень №23 в літ. «А» загальною площею 327,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 із внесеними невід'ємними поліпшеннями (після виконання ремонтних робіт), яка станом на дату оцінки 31.12.2019 становить 11 081 280 грн. без ПДВ або 13 297 536 грн. з ПДВ. (на момент проведення оцінки офіційний курс Національного Банку України 1 долар США - 23 гривні 69 коп.)
У Розділі 6 Звіту «Розрахунок вартості за порівняльним підходом» вказаного Звіту, при визначенні ринкової вартості невід'ємних поліпшень порівняльним підходом визначалася ринкова вартість самого нежитлового приміщення №1-23 групи приміщень №23 в літ. «А» загальною площею 327,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 із внесеними невід'ємними поліпшеннями (після виконання ремонтних робіт), яка станом на дату оцінки 31.12.2019 становить 10 906 700 грн. без ПДВ або 13 088 040 грн. з ПДВ.
Відповідно до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» ст.18 «Приватизація об'єктів державної та комунальної власності, переданих в оренду»: 1. Приватизація об'єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду, здійснюється шляхом продажу на аукціоні або шляхом викупу, якщо виконуються умови, передбачені частиною другою цієї статті; 2. Орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з таких умов: орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об'єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25% ринкової вартості майна, визначеної суб'єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна; орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід'ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу; невід'ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди; здійснення і склад невід'ємних поліпшень, у тому числі невід'ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід'ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб'єктом оціночної діяльності; орендар належно виконує умови договору оренди, відсутня заборгованість з орендної плати; договір оренди є чинним на момент приватизації.
Надання згоди орендодавця на здійснення невід'ємних поліпшень здійснюється в порядку, визначеному Фондом державного майна України або представницьким органом місцевого самоврядування.
3. Орендар, який виконав умови, передбачені ч.2 цієї статті, має право на приватизацію об'єкта шляхом викупу.
Наказом №12/5-ПР від 25.03.2020, виданим директором Департаменту, зокрема п.1 необхідно було забезпечити проведення незалежної оцінки з визначення ринкової вартості об'єкта малої приватизації - нежитлового приміщення (літ.А) загальною площею 327,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , яке обліковується на балансі комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» та передане в орендне користування товариству з обмеженою відповідальністю «Бенефіс-Інвест», з урахуванням умови щодо компенсації орендарю вартості невід'ємних поліпшень, здійснених за рахунок його коштів за час оренди, із визначенням ринкової вартості невід'ємних поліпшень та встановленням питомої ваги часток територіальної громади м. Києва та орендаря у ринковій вартості об'єкта приватизації. Пунктом 2 Наказу встановлено дату оцінки об'єкта приватизації станом на 31 березня 2020 року.
У невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, у приватного оцінювача ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на зловживання своїми повноваженнями оцінювача з метою отримання неправомірної вигоди від невстановлених досудовим розслідуванням осіб.
Встановлено, що 30.07.2020 приватний оцінювач ОСОБА_5 , діючи умисно та зловживаючи повноваженнями оцінювача з метою отримання неправомірної вигоди від невстановлених досудовим розслідуванням осіб, в порушення вимог абз. 3 ч.2 ст.4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та пунктів 62, 63, 65, 66, 67 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, пунктів 19, 20 Національного стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 №1442, виконав і підписав позитивну рецензію №17676/20-42 на Звіт про незалежну оцінку об'єкта малої приватизації - нежитлового приміщення (літ. «А») загальною площею 327,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , з датою оцінки 31.05.2020 із фактично заниженою ринковою вартістю, відповідно до якої - даний звіт класифікується як такий, що повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна.
В подальшому, ОСОБА_5 передав зазначену рецензію оцінювачам ТОВ «Експертно-оціночна компанія» ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , які 11.08.2020 разом із завідомо недостовірним звітом та висновком про вартість майна направили до Департаменту, за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10, а саме: звіт про незалежну оцінку об'єкту малої приватизації - нежитлового приміщення (літ. «А») загальною площею 327,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , з датою оцінки 31.05.2020 та визначеною ринковою вартістю 11 293 617, 60 грн з ПДВ (на момент проведення оцінки офіційний курс Національного Банку України 1 долар США - 26, 9059 грн.); висновок про вартість майна - нежитлового приміщення (літ. «А») загальною площею 327,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , з датою оцінки 31.05.2020 та визначеною ринковою вартістю 11 293 617, 60 грн з ПДВ; рецензію Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 30.07.2020 №17676/20-42 виконану ОСОБА_5 на Звіт про незалежну оцінку об'єкта малої приватизації - нежитлового приміщення (літ. «А») загальною площею 327,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , з датою оцінки 31.05.2020.
Після чого, на підставі вище вказаних неправомірно складених документів оцінювачів, 12.08.2020 затверджено та підписано Висновок про вартість майна - нежитлового приміщення (літ. «А») загальною площею 327,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , з датою оцінки 31.05.2020 та визначеною ринковою вартістю 11 293 617, 60 грн з ПДВ де частка територіальної громади м. Києва становить 6 862 825,20 гривень з ПДВ, питома вага якої складає 60,77%; частка орендаря становить 4 430 792,40 гривень з ПДВ, питома вага якої складає 39,23%, а також Наказ Департаменту №50/5 - ПР «Про затвердження висновку про вартість майна», відповідно до якого затверджено висновок суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Експертно-оціночна компанія» про вартість майна - нежитлового приміщення (літ. «А») загальною площею 327,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , яке обліковується на балансі КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду «Голосіївського району міста Києва» та передане в орендне користування ТОВ «Бенефіс-Інвест», станом на 31.05.2020.
08.09.2020 фінансовий директор ТОВ «Бенефіс-Інвест» ОСОБА_12 , знаходячись у приміщенні Департаменту за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10, підписала із директором Департаменту ОСОБА_13 договір №50/20 купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - нежитлового приміщення №1-23 групи приміщень №23 в літ. А загальною площею 327,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 за ціною продажу 6 862 825 грн. 20 коп. з ПДВ.
30.09.2020 у приміщенні Департаменту підписано акт №50 приймання-передачі нежитлового приміщення (літ. «А») загальною площею 327,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до висновку експертів Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України та Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №68/1/25/929/25-42 від 24.03.2025 за результатами проведення комісійної судової оціночно-будівельної експертизи - ринкова вартість нежитлових приміщень №1-23 групи приміщень №23 в літ. А загальною площею 327,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 31.05.2020, визначена в рамках порівняльного підходу з урахуванням ПДВ становила 13 768 847 гривень.
Відповідно до висновку експертів Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України №179/1/25 від 11.04.2025 за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи, сума недоотриманих грошових коштів територіальною громадою міста Києва у зв'язку з продажом об'єкта нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Києва - нежитлових приміщень №1-23 групи приміщень №23 в літ. А загальною площею 327,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 відповідно до Договору №50/20 купівлі-продажу нерухомого майна укладеного між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ТОВ «Бенефіс-Інвест», з урахуванням висновку комісійної судової оціночно-будівельної експертизи №68/1/25/929/25-42 від 24.03.2025, складає 2 655 230 гривень з ПДВ або 2 212 691,67 гривень без ПДВ.
ОСОБА_5 , діючи умисно, виготовив та підписав позитивну рецензію на звіт про незалежну оцінку об'єкта малої приватизації - нежитлового приміщення (літ.А) загальною площею 327,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 із фактично заниженою ринковою вартістю, яка була врахована Департаментом комунальної власності м. Києва під час продажу даного об'єкта, за заниженою ринковою вартістю, у результаті чого сума недоотриманих грошових коштів територіальною громадою міста Києва через такий продаж становить 2 212 691,67 гривень без ПДВ, що у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
19.09.2025 року о 12 год. 28 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку передбаченому ч. 1 ст. 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.
У клопотанні слідчим, за погодженням прокурора, постановлено питання про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, та у зв'язку із існуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Під час судового розгляду прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
Захисник ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_5 просили відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки пред'явлена органами досудового розслідування підозра є необґрунтованою, а вказані органами досудового розслідування ризики, взагалі не доведені жодними обґрунтованими доказами, тому просили відмовити у задоволенні клопотання у повному обсязі.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та надані в суді документи, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
На обґрунтування пред'явленої ОСОБА_5 підозри, слідчим надані зібрані під час досудового розслідування докази та інші матеріали кримінального провадження, які на думку слідчого судді, обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, який розслідуються.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
В ході судового розгляду клопотання знайшли свого підтвердження доводи прокурора про існування ризику переховування від органів досудового розслідування, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання до 8 років позбавлення волі, та з моменту повідомлення про підозру пройшов незначний проміжок часу, тому є обґрунтовані підстави вважати про існування ризику переховування його від органів досудового розслідування.
Крім того, прокурором доведено існування ризику незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 , маючи впливові зв'язки та будучи особисто знайомим із свідками у даному кримінальному провадженні, з метою уникнення кримінальної відповідальності, як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб, може незаконно впливати на свідків, з метою зміни ним показань.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Враховуючи, що слідчому судді прокурором не доведено наявність обставин, які вказують про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому клопотання в цій частині не підлягає задоволенню.
У практиці Європейського суду з прав людини визначено, що існування обґрунтованої підозри щодо вчинення заявником злочину спочатку може виправдовувати тримання під вартою, проте суд неодноразово зазначав, що тяжкість обвинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою (рішення у справі «Єчус проти Литви»).
При цьому Європейський суд з прав людини зазначає, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (рішення ЄСПЛ у справі «Смирнова проти Росії»). У всіх випадках, коли ризик ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення ЄСПЛ від 23 вересня 2008 року у справі «Вренчев проти Сербії»).
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України слідчий суддя під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу повинен встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 4 ст. 194 КПК України передбачено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше.
Враховуючи наявність ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, особу підозрюваного ОСОБА_5 , його майновий та сімейний стан, стан його здоров'я, наявність у нього постійного місця проживання, а також ту обставину, що стороною обвинувачення не надано конкретних доказів того, що підозрюваний, перебуваючи на волі, переховувався від органу досудового розслідування чи суду, чи порушував умови застосованого до нього раніше запобіжного заходу, тому, слідчий суддя вважає, що прокурором не було доведено слідчому судді, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, які наявні у кримінальному провадженні.
За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованим та достатнім задля забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 , відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, застосувати запобіжний захід у вигляді застави у межах розміру, який визначений у п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у сумі 100000 грн., яка не буде завідомо непомірною для нього та буде виправдовувати той ступінь довіри, при якому перспектива втрати підозрюваним застави саме в такому розмірі, буде достатнім стримуючим засобом для нього, щоб відбити бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Крім того, слідчий суддя вважає необхідним покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: зобов'язати його прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування, що стосується обставин даного кримінального провадження, з свідками, поза межами процесуальних дій, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну, які в сукупності із застосованим запобіжним заходом, повинні достатньою мірою гарантувати та забезпечити, у подальшому, належну її процесуальну поведінку у даному провадженні.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 183, 193, 194, 196, 202, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого СВ Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 - задовольнити частково.
У застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави та зобов'язати його прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою.
Розмір застави визначити у сумі 100000 грн. (сто тисяч гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….», та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці, тобто до 23.03.2026р., включно, наступні обов'язки:
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання,
- утримуватися від спілкування, що стосується обставин даного кримінального провадження, з свідками, поза межами процесуальних дій,
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити, що підозрюваний не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом'янську окружну прокуратуру м. Києва.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1