Справа №760/9920/19
1-кп/760/448/26
13.01.2026 м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засіданні ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Солом'янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури міста Києва про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100090003281 від 31.03.2019 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Семаківці, Коломийського району Івано-Франківської області, без визначеного місця реєстрації на території України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, не одруженого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-
У провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100090003281 від 31.03.2019, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
01.08.2025 ухвалою суду у зв'язку із переховуванням обвинуваченого ОСОБА_4 від суду обвинуваченого оголошено у розшук, надано дозвіл на його затримання з метою приводу до суду для розгляду клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, провадження зупинено до розшуку обвинуваченого та приводу останнього до суду.
12.01.2026 о 14:40 обвинуваченого ОСОБА_4 було затримано за адресою м. Одеса, вул. Спартаківська, 8, та доставлено до суду 13.01.2026.
Ухвалою суду від 13.01.2026 провадження у справі поновлено, та в той же день суд розглянув клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
Клопотання прокурора мотивоване тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та встановлені ризики, визначені ст. 177 КПК України, які вказують на те, що обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення від відповідальності та вчинити інше кримінальне правопорушення, на підтвердження чого слугує несумлінна процесуальна поведінка обвинуваченого, який протягом тривалого часу в судові засідання не прибував. Тому, прокурор просив суд застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що обвинувачений не переховувався від суду, просто був переконаний, що провадження вже закрито та його участь вже не обов'язкова, просив застосувати відносно нього більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.
Дослідивши клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заслухавши пояснення прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Так, судом на виконання ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого було встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно.
Враховуючи, що суд на даному етапі розгляду кримінального провадження, зокрема судовий розгляд кримінального провадження не було розпочато, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, таким чином, з огляду на наведені у клопотанні прокурора доводи, суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Суд звертає увагу на те, що поняття «обґрунтована підозра» наведено в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Згідно із положеннями рішення Конституційного Суду України від 08.07.2003 року за № 14-рп/2003 при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу разом з іншими обставинами враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа.
Так, в ході судового розгляду клопотання прокурора знайшли своє підтвердження обставини існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор у поданому клопотанні.
Зокрема, існують ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зазначені висновки суду ґрунтуються на тому, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, належить до тяжких злочинів, за вчинення якого обвинуваченому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, а тому, усвідомлюючи невідворотність покарання, яке може бути йому призначено судом у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, обвинувачений може вживати заходів, спрямованих на переховування від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений вже раніше притягувався до кримінальної відповідальності на підставі вироку Приморського районного суду міста Одеси від 31.05.2016 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України із призначенням покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців, звільнений умовно-достроково з місць позбавлення волі з невідбутою частиною покарання, та наразі знову обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, вчинення якого інкриміновано обвинуваченому 31.03.2019 р.
При оцінці вагомості вказаних ризиків судом також враховано процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду даного кримінального провадження.
Зокрема, обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, надійшов до Солом'янського районного суду міста Києва 04.04.2019 р., однак до сих пір кримінальне провадження судом не розглянуто та не ухвалено остаточне судове рішення по причині ухилення обвинуваченого від судового розгляду.
А саме, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений не прибував у численні судові засідання, будучи повідомленим про дати слухання справи, та володіючи інформацією про те, що вказане кримінальне провадження перебуває на розгляді Солом'янського районного суду міста Києва.
12.01.2026 обвинуваченого було затримано та доставлено до приміщення Солом'янського районного суду міста Києва, де суд вперше за весь час судового розгляду кримінального провадження мав можливість розглянути клопотання прокурора про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Судом враховано особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливого злочину проти власності, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується, відповідно до змісту обвинувального акту, вчинено ОСОБА_4 , коли в останнього була не знята та не погашена у встановленому законом порядку судимість, обвинувачений не одружений, не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей,офіційно не працевлаштований.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, із врахуванням положень п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, та враховуючи особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого на даному етапі розгляду кримінального провадження та запобігти ризикам, встановленим судом та переліченим в ухвалі суду.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів, із врахуванням процесуальної поведінки обвинуваченого під час судового провадження у даному кримінальному провадженні, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
У зв'язку із викладеним, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів із визначенням розміру застави у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб із покладенням процесуальних обов?язків.
У зв'язку із тим, що потерпіла ОСОБА_6 не повідомлена належним чином про місце, день та час проведення судового засідання, суд оголосив перерву у судовому засіданні для належного повідомлення потерпілої.
Керуючись положеннями ст. ст. 31, 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 291, 336, 376, ч. 3 ст. 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відосно обвинуваченого ОСОБА_4 , - задовольнити частково.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 13 березня 2026 року включно.
Визначити строк дії ухвали - до 13.03.2026 року включно.
Обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяти під варту в залі суду.
Одночасно визначити розмір застави у 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: банк отримувача коштів ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059; рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого наступні обов'язки:
- прибувати до суду за кожним викликом,
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання,
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити 60 діб з моменту внесення застави.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Солом'янський районний суд м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом'янську окружну прокуратуру м. Києва.
Розгляд кримінального провадження відкласти на 10 лютого 2026 року о 13 год. 45 хв.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (семи) днів з моменту проголошення ухвали.
Суддя ОСОБА_1