Справа №760/35590/25 2-а/760/584/26
12.01.2026 м.Київ
Солом'янський районний суду м. Києва у складі:
головуючого судді Нестеренко Т.В.,
при секретарі Панкєєвій Ю.С.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Києва позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Олексієнко Михайло Михайлович до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА № 6243368 за ч. 1 ст. 122 КУпАП,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у місті Києві про скасування постанови, посилаючись на те, що 28.12.2025 внаслідок розгляду справи про адміністративне правопорушення складено постанову серії ЕНА № 6243368 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 1 ст. 122 КУпАП. З винесеною постановою не згоден, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, вважає постанову протиправною. Вказав, що винесення відносно нього постанови є абсолютно безпідставним, оскільки він не вчиняв правопорушення, а тому й не порушував правил дорожнього руху.
Так 28.11.2025 року о 23 год. 37 хв. в м.Києві по площі Поштовій, 2 водій ОСОБА_1 керував автомобілем "Тесла" р.н. НОМЕР_1 в другій смузі руху, яка призначена для руху прямо та праворуч, виконував маневр повороту праворуч в сторону Гаванського мосту. В процесі виконання маневру, інший учасник дорожнього руху, а саме водій автомобіля "Хюндай Елантра" р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 рухався в крайній правій смузі руху по поштовій площі в напрямку Гаванського мосту, яка призначена тільки для повороту праворуч, однак продовжив рух прямо в порушення вимог дорожнього знаку 5.16 ПДР України та допустив зіткнення з автомобілем "Тесла", внаслідок чого сталася ДТП.
На місце події були викликані працівники поліції для належного оформлення матеріалів ДТП.
Відносно водія ОСОБА_1 було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6243368 за наче б то порушення п.8.4.ґ ) ПДР України та невиконання дорожнього знаку 5.16.
З винесеною відносно Позивача постановою - не погоджується,оскільки ПДР він не порушував. Постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Вважає, що немає жодних правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Тому просить скасувати постанову ЕНА № 6243368 від 28.12.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, а провадження у справі закрити з підстав відсутності складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 23.12.2025 адміністративний позо прийнято до свого провадження, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ст. 252 КАС України суд з власної ініціативи ініціює розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 надав письмову заяву з клопотанням про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просить задовольнити. Також надав відповідь на відзив та відеозапис моменту ДТП.
12.01.2026 представником відповідача скерований відзив на адміністративний позов, відповідно до якого представник просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Як вбачається зі змісту постанови серії ЕНА № 6243368 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складеної відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП 28.12.2025 о 23 год. 37 хв. за адресою: площа Поштова, 2. Водій ОСОБА_2 , керуючи ТЗ "Хюндай Елантра", рухаючись в крайній правій смузі, яка призначена тільки для повороту праворуч, однак продовжив рух прямо з порушенням вимог п.п 5.16 ПДР та допустив зіткнення з автомобілем "Тесла". У результаті чого, стосовно ОСОБА_1 , володільця авто "Тесла", винесено постанову серії ЕНА №6243368 щодо накладення на останнього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Ст.7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Ст. 9 КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ч. 5 ст. 14 Закону України Про дорожній рух передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
За змістом п.1.3 та п.1.9 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частина 1 статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до п.п. 8.4 ПДР України дорожні знаки поділяються на групи: а)попереджувальні знаки. Інформують водіїв про наближення до небезпечної ділянки дороги і характерне безпеки. Під час руху по цій ділянці необхідно вжити заходів для безпечного проїзду; б) знаки пріоритету. Встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги; в) заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі; г)наказові знаки. Показують обов'язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження; ґ) інформаційно-вказівні знаки. Запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила; д) знаки сервісу. Інформують учасників дорожнього руху про розташування об'єктів обслуговування; е) таблички до дорожніх знаків. Уточнюють або обмежують дію знаків, разом з якими вони встановлені.
Згідно п. 5.16 розділу 33 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 - «Напрямки руху по смугах» вказує кількість смуг на перехресті та дозволені напрямки руху для кожної з них (прямо, ліворуч, праворуч, розворот). Знак зобов'язує зайняти відповідну смугу заздалегідь. Якщо поворот ліворуч дозволено з крайньої лівої смуги, то з неї дозволено і розворот.
Судом встановлено, що 28.11.2025 року о 23 год. 37 хв. в м.Києві по площі Поштовій, 2 водій ОСОБА_1 керував автомобілем "Тесла" р.н. НОМЕР_1 в другій смузі руху, яка призначена для руху прямо та праворуч, виконував маневр повороту праворуч в сторону Гаванського мосту. В процесі виконання маневру, інший учасник дорожнього руху, а саме водій автомобіля "Хюндай Елантра" р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 рухався в крайній правій смузі руху по поштовій площі в напрямку Гаванського мосту, яка призначена тільки для повороту праворуч, однак продовжив рух прямо в порушення вимог дорожнього знаку 5.16 ПДР України та допустив зіткнення з автомобілем "Тесла", внаслідок чого сталася ДТП.
Отже, автомобіль "Тесла", за кермом якого був ОСОБА_1 рухався в другій смузі руху, яка призначена для руху прямо та праворуч, виконував маневр повороту праворуч в сторону Гаванського мосту.
Позивачем до відповіді на відзив долучено відеозапис, відповідно до якого вбачається, що дійсно обставини, які викладені в позовній заяві відображаються на відеозапису та відтворюють подіі ДТП. Та підтверджують той факт, що в діях ОСОБА_3 відсутні порушення вимоги дорожнього знаку 8.4 ґ) ПДР України - інформаційно-вказівні знаки, які запроваджують або скасовують певний режим руху, та відсутні порушення вимог п. 5.16 розділу 33 ПДР України - напрямки руху по смузі, який показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них. Тобто водій ОСОБА_1 керував автомобілем "Тесла" р.н. НОМЕР_1 в другій смузі руху, яка призначена для руху прямо та праворуч, відповідно він виконував маневр повороту праворуч в сторону Гаванського мосту, не порушуючи ПДР України.
Обов'язок доказування правомірності винесення оскаржуваної постанови покладається на суб'єкта владних повноважень, чого відповідачами не здійснено.
При цьому, ст. 251 КУпАП України передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
При цьому, сам по собі опис адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки така постанова за своєю правовою природою є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Суд наголошує на тому, що лише фіксація саме вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а не притягнення його до адміністративної відповідальності, підтверджує правомірність накладення відповідачем адміністративного стягнення та буде вважатися належним доказом у справі.
Дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вчинення ОСОБА_1 поставленого йому у вину адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, в адміністративному процесі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
На обов'язок та важливість доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постанові від 17 липня 2019 року у справі №295/3099/17.
За приписами п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд вважає, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а тому постанова серії ЕНА № 6243368 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн. підлягає скасуванню, а провадження у справі відповідно до положень ст.286 КАС України закриттю.
На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 5, 12, 19, 20, 243-246,250,255, 286, 295, 297 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Олексієнко Михайло Михайлович до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА № 6243368 за ч. 1 ст. 122 КУпАП - задовольнити частково.
Скасувати постанову Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Серії ЕНА № 6243368 від 28.11.2025, щодо притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн..
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок та судовий збір в розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Головуючий суддя Т.В. Нестеренко