СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/527/26
ун. № 759/1658/26
30 січня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , представника власника майна ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві, в режимі ВКЗ, клопотання представника власника майна адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024100080003712 від 22.11.2024,
До слідчого судді надійшло вказане клопотання представника власника майна ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту на окреме майно у даному кримінальному провадженні, накладеного ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 23.09.2025 року (ун. № 759/22013/25), зокрема, на мобільний телефон iPhone 15, чорного кольору, в чорному чохлі,- мобільний телефон iPhone 12 Pro Max, золотого кольору, в прозорому чохлі;- мобільний телефон iPhone 16 Pro Max, золотого кольору, в прозорому чохлі;-ноутбук Asus G513, SN: NBNRKD000574463, а також зарядний пристрій до нього,- 4 банківські картки, вилучені під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , фактично проживає: АДРЕСА_1 .
Клопотання мотивоване тим, що на даний час необхідні слідчі дії щодо ОСОБА_4 виконано, тому необхідність арешту накладеного на вилучене майно відпала, ОСОБА_4 не являється фігурантом даного кримінального провадження, допитувався в якості свідка. З моменту проведення обшуку пройшло більше чотирьох місяців, тому слідство могло провести всі необхідні слідчі дії з вилученим майном. На даний час у ОСОБА_4 виникла необхідність у знятті арешту з вказаного майна. На момент подання клопотання про зняття арешту, всі необхідні слідчі дії проведені у повному обсязі, жодних підстав для продовження цього арешту не існує, наявність арешту заважає ОСОБА_4 у користуванні та розпорядженні вказаним майном.
Представник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні просив задовольнити подане клопотання про скасування арешту з підстав в ньому наведених.
У судове засідання слідчий не прибув про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.
Дослідивши клопотання та додані матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
У судовому засіданні встановлено, що в період часу з 01.11.2024 по 02.11.2024 року, невстановлені особи в умовах воєнного стану, вчинили таємне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 , під час перебування останньої за адресою: м.Київ, вул. Наумова, 37/25, які остання отримала на власну банківську картку АТ КБ «Приватбанк», як цільове зарахування у вигляді грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_6 в сумі 3 495 800 гривень та грошовими коштами з банківського рахунку відкритому в АТ «Ощадбанк» у сумі 103 640 гривень. Допитана в якості потерпілої ОСОБА_5 повідомила, що має банківські рахунки відкриті в АТ КБ «Приватбанк» та банківський рахунок в АТ «Ощадбанк». На дані банківські рахунки надходили грошові кошти у вигляді грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_6 , її сина, який проходив службу в Національна гвардії України, військова частина НОМЕР_1 АДРЕСА_2 . В квітні 2024 року вона звернулась з заявою до Святошинського управління поліції, щодо факту зникнення без вісті ОСОБА_6 , який загиблий, але вважається зниклим без вісті, тому що тіло не винесли 09.04.2022 року, це було в місті Рубіжне Луганської області, яке наразі є тимчасово окупованою територією. Оскільки вона перебувала на тимчасово окупованій території подавати заяву на розшук та зникнення сина не мала можливості, тому коли вона приїхала до міста Києва та має наразі статус тимчасово переміщеної особи, лише в квітні вона звернулась з вказаною заявою. Також вона зателефонувала до військової частини де проходив службу її син та після цього провели службове розслідування по зникненню службовця та їй почали нараховувати грошові кошти з моменту зникнення. Так, 23.08.2024 року та 26.08.2024 року у відділенні АТ КБ «Приватбанк» розташованого по вул. Булаховського , 3-а вона зняла з картки грошові кошти у сумі по 100 000 гривень кожного разу та після цього вона грошові кошти не знімала, карткою не користувалась. Після того як вона виявила у відділенні банку, що з її картки в період часу з 01.11.2024 по 02.11.2024 року включно були зняті грошові кошти на загальну суму 3 495 800 гривень вирішила звернутись з заявою про вчинений злочин.
В ході проведення досудового розслідування, в порядку ст. 40 КПК України надано доручення працівникам Департаменту кіберполіції НП України. В ході виконання наданого доручення надійшов рапорт працівників Департаменту кіберполіції НП України, про те, що в ході виконання доручення встановлено, та перевірено ряд осіб діючи за попередньою змовою, які здійснили таємне заволодіння майном потерпілої, в умовах воєнного стану, а саме здійснили несанкціоноване списання грошових коштів з банківського рахунку потерпілої. 19.09.2025 року на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва під час проведеного обшуку було виявлено та вилучено, зокрема: за місцем мешкання ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 мобільний телефон iPhone 15, чорного кольору, в чорному чохлі, поміщено до спецпакету PSP2207777; мобільний телефон iPhone 12 Pro Max, золотого кольору, в прозорому чохлі, поміщено до спецпакету PSP2243419; мобільний телефон iPhone 16 Pro Max, золотого кольору, в прозорому чохлі поміщено до спецпакету PSP2207771; ноутбук Asus G513, SN: NBNRKD000574463, а також зарядний пристрій до нього, поміщено до спецпакету 007892795; 4 банківські картки, поміщено до спецпакету PSP2243416 19.09.2025, слідчим було прийнято процесуальне рішення, та в порядку ст. 110 КПК України, вказані речі та предмети було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
23.09.2025 року, керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170, 172, 173 КПК України суд клопотання задовільнив і наклав арешт на все вище перелічене майно.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
У той же час, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 є законним власником вказаного майна, не має статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 12021111140000595 від 20.10.2021, у зв'язку з чим відсутні правові підстави вважати, що вказане майно було об'єктом кримінально протиправних дій чи набуте кримінально протиправним шляхом.
Враховуючи, що з часу накладення арешту на майно минуло більше чотирьох місяців, слідчим не доведено необхідності подальшого арешту майна, телефони, ноутбук вилучені ще 19.09.2025, арешт накладений на вищевказане майно підлягає скасуванню.
Згідно з положеннями ст. ст. 7, 8 КПК України до загальних засад кримінального провадження відноситься, зокрема, недоторканність житла чи іншого володіння особи; недоторканість права власності. Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994р., Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49 - 62, від 10.05.2007р.). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.
Європейський суд з прав людини у справі «Свіргунець проти України» зазначив, що насамперед, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції вимагає, щоб будь-яке втручання органів державної влади у володіння майном відбувалося згідно із законом: відповідно до другого речення першого абзацу цієї статті будь-яке позбавлення власності має здійснюватися «на умовах, передбачених законом»; другий абзац надає державам право здійснювати контроль за користуванням, вводячи в дію «закони». До того ж, верховенство права, як один із основоположних принципів демократичного суспільства, є невід'ємною частиною всіх статей Конвенції (рішення у справі «Амуур проти Франції» (Amuur v. France), від 25.06.1996р., пункт 50, згадане рішення у справі «Ятрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), пункт 58).
Таким чином, враховуючи, що обґрунтованих підстав для подальшого застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження не встановлено, в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба та з метою недопущення порушення прав ОСОБА_4 у можливості вільно володіти та розпоряджатися його власністю, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню.
Приймаючи до уваги вищенаведене, керуючись ст.ст. 170, 174 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання представника власника майна, на яке накладено арешт, ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_7 про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №12024100080003712 від 22.11.2024, задовольнити.
Скасувати накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 23 вересня 2025 року арешт на майно, що було вилучено під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , фактично проживає: АДРЕСА_1 , а саме:
- мобільний телефон iPhone 16 pro max, IMEI/MEID НОМЕР_2 , IMEI2 НОМЕР_3 ,
- мобільний телефон iPhone 15, IMEI/MEID НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 ,
- мобільний телефон iPhone 12 pro max,
- Ноутбук Asus G513IE-HN004, MODEL# G513IE-HN004 - повернути належному володільцю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_8