СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-к/759/2/26
ун. № 759/2161/26
02 лютого 2026 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Горбенко Н.О., розглянувши клопотання адвоката Слєпухи Олени Сергіївни, подане в інтересах «ADD-PRODUCTION» S.R.L., про визнання та надання дозволу на виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню, -
У січні 2026 року до Святошинського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката Слєпухи Олени Сергіївни, подане в інтересах «ADD-PRODUCTION» S.R.L., про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення суду муніципій Кишинеу (Республіка Молдова) від 07.07.2025 року у справі №2с-1064/22 за позовом «ADD-PRODUCTION» S.R.L. до Товариства з обмеженою відповідальністю «АДД-ЕНЕРГІЯ» про стягнення з ТОВ «ADD-ENERGIA» з України (ТОВ «АДД-ЕНЕРГІЯ») на користь «ADD-PRODUCTION» S.R.L., ІДНО (ідентифікаційний код юридичної особи) - 1003600041317, з головним офісом у муніципій Кишинеу (город Кишинеу), вулиця Драгомірова, 36, суму 516 992 євро та суму 3 600 доларів США як борги, а також суму 103 398,4 євро та 720 доларів США як штрафи, а загалом суму 620 390,4 євро та 4 320 доларів США.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.
Матеріали поданого клопотання передані судді 29 січня 2026 року.
Дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов висновку, що воно підлягає залишенню без розгляду зважаючи на наступне.
Статтею 462 ЦПК України передбачено, що рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.
У відповідності до ч. 1 ст. 465 ЦПК України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником) або відповідно до міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником).
Вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду встановлені статтею 466 ЦПК України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 466 ЦПК України, клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається у письмовій формі і повинно містити: 1) ім'я (найменування) особи, яка подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні; 3) мотиви подання клопотання.
У клопотанні відсутні відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, що свідчить про порушення вимог, встановлених п. 1 ч. 1 ст. 466 ЦПК України.
Суд також звертає увагу, що клопотання подане за підписом адвоката Слєпухи О.С.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 14 ЦПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
У постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22 Велика Палата Верховного Суду підтвердила необхідність дотримання вищевикладених положень адвокатами, нотаріусами, приватними виконавцями, судовими експертами, державними органами та органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси (кабінети) в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Адвокат Слєпуха О.С., діючи в інтересах «ADD-PRODUCTION» S.R.L., подала дане клопотання без зазначення відомостей щодо наявності або відсутності електронного кабінету стосовно себе.
Водночас, реєстрація електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» для адвокатів є обов'язковою.
Крім того, адвокат Слєпуха О.С. не зазначила щодо себе й даних, які б дозволи суду самостійно здійснити перевірку стосовно наявності чи відсутності у неї електронного кабінету.
Зокрема, чинний функціонал Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи дозволяє здійснювати перевірку наявності або відсутності електронного кабінету у фізичних осіб за допомогою реєстраційного номеру облікової картки платника податків.
Одночасно з тим, ч. 4 ст. 466 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до вимог, передбачених цією главою, або до клопотання не додано всі перелічені документи, або клопотання подане особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додані до нього, особі, яка його подала.
Зважаючи на те, що адвокат Слєпуха О.С. не зазначила відомості щодо наявності в неї зареєстрованого електронного кабінету та не надала суду відповідних ідентифікаційних даних для здійснення відповідної перевірки, суд робить висновок, що клопотання подане особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Таким чином, суд дійшов висновку про залишення клопотання без розгляду у зв'язку із недотриманням вимог, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 466 ЦПК України та подачею клопотання особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Зважаючи на вищевикладене, керуючись ст.ст. 462-466 ЦПК України, суд, -
Клопотання адвоката Слєпухи Олени Сергіївни, подане в інтересах «ADD-PRODUCTION» S.R.L., про визнання та надання дозволу на виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню - залишити без розгляду.
Повернути клопотання разом з документами, що додані до нього, особі, яка його подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 02 лютого 2026 року.
Суддя Н.О.Горбенко