пр. № 2/759/1687/26
ун. № 759/18160/25
28 січня 2026 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря судового засідання Косінської І.В.,
за участю: відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши в підготовчому засіданні в залі суду у м. Києві питання про прийняття зустрічного позову до спільного розгляду у цивільній справі за позовними вимогами Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
у серпні 2025 р. до Святошинського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.
22.08.2025 ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва у справі відкрито провадження та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
05.11.2025 ухвалою суду Святошинського районного суду м. Києва здійснено перехід з спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду справи у порядку загального позовного провадження.
26.11.2025 від відповідача через Електронний суд надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», Комунального концерну «Центр комунального сервісу», Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», треті особи: Міністерство юстиції України, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
У судовому засіданні відповідач підтримав зазначену зустрічну позовну заяву оскільки вважає, що вимоги за позовами пов'язані і їх спільний розгляд є доцільним.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, 27.01.2026 до суду надійшло клопотання про рзгляд справи за відсутності представника.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку сторін, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 193 ЦПК України встановлено, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Згідно з ч. 2 цієї норми зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
За ч. 3 ст. 193 ЦПК вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Прийняття зустрічного позову дозволяє розглянути в одному процесі вимоги обох сторін, що дає можливість заощадити час і сприяє більш швидкому захисту їхніх прав та інтересів, а також запобігає можливості винесення суперечливих і взаємовиключних судових рішень у цивільній справі.
У своїй постанові від 27.01.2021 у справі №908/1688/20, у постанові Великої Палати від 13.03.2019 № 916/3245/17 Верховний Суд зазначав, що зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним, при цьому взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах.
Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Суд звертає увагу, що задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 є не доцільним, оскільки позови не є взаємопов'язаними їх спільний розгляд буде не доцільним, що вимоги відповідача до позивача свідчать про те, що фактично первісні та зустрічні вимоги обґрунтовані різними підставами, а предмет доказування у кожному випадку є іншим.
Крім цього, згідно ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява ОСОБА_1 , подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, а тому ухвалою суду повертається заявнику.
Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Отже, суд доходить висновку, що в даному випадку об'єднання вимог за первісним та основним позовами може ускладнити розгляд справи.
Враховуючи, що судом не встановлено взаємопов'язаності позовів та доцільності їх спільного розгляду, а також можливості виключення задоволення первісного позову у разі задоволення зустрічного ч. 2 ст.193 ЦПК, зустрічні позови підлягають поверненню відповідачу.
В свою чергу повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє позивача за зустрічним позовом подати позов на загальних підставах.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 193, 194, 197 суд,-
у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 відмовити та повернути відповідачу.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: О.В. Ул'яновська