Справа № 758/528/26
09 січня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №62025100130000730, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.02.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Кіровоградської області Голованівського району села Перегонівка, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,-
Слідчий СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 звернувся до Подільського районного суду міста Києва з клопотанням у кримінальному провадженні №62025100130000730, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.02.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
В обґрунтування поданого клопотання вказує, що слідчим відділом Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві за процесуального керівництва Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №62025100130000730 від 08.02.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
19.04.2024 ОСОБА_5 призвано по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09 жовтня 2024 року № 325 молодшого сержанта ОСОБА_5 , командира бойової машини-командира 4 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 6 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону на підставі витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 09 жовтня 2024 року № 108-РС, зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 з утриманням на всіх видах забезпечення та у списках особового складу 2 десантно-штурмового батальйону.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.10.2024 № 347 молодший сержант ОСОБА_5 вважається таким, що вибув до «Університетська клініка НМУ ім. О.О. Богомольця» на обстеження та лікування.
Відповідно до листа № 226-УК від 20.11.2024, що надійшов від «Університетська клініка НМУ ім. О.О. Богомольця», встановлено, що солдат ОСОБА_5 не прибув для проходження обстеження та лікування.
Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією на особливий період, старший солдат ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, додержуватися військової дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, не допускати негідних вчинків, у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Однак, під час дії воєнного стану військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, з особистих мотивів, та з метою тимчасово ухилитись від військової служби без поважних причин, згідно направлення 28.10.2024 вибув з військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_3 , для проходження обстеження та лікування до «Університетська клініка НМУ ім. О.О. Богомольця».
Однак 29.10.2024 солдат ОСОБА_5 для обстеження та лікування до «Університетська клініка НМУ ім. О.О. Богомольця» не прибув, після чого проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби та не вживаючи заходів, щодо повернення до військової частини НОМЕР_1 .
08.01.2026 солдата ОСОБА_5 затримано працівниками Подільського управління поліції ГУНП у місті Києві у порядку ст. 208 КПК України.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Орган досудового розслідування вважає, що з метою забезпечення нормальної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у справі, необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможуть запобігти спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених в ньому, посилаючись на наявність зазначених вище ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Крім того, вказав, що жодні інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, та запобігти встановленим ризикам.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення даного клопотання, оскільки вважає, що підозра є необгрунтованою та ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є недостатніми, формальними та надуманими. Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію захисника.
Заслухавши прокурора, захисника, підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідчим суддею становлено, що у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження №62025100130000730, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.02.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Київською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Центрального регіону. .
08 січня 2026 року органом досудового розслідування ОСОБА_5 повідомлено про підозру у у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Стороною обвинувачення на підтвердження обгрунтованості підозри та наявності ризиків, визначених ст. 177 КПК України долучено витяг ЄРДР, акт службового розслідування відносно ОСОБА_5 та інші матеріали кримінального провадження.
Таким чином, із долучених до клопотання та досліджених судом письмових доказів вбачається, що наявні достатні підстави, які поза розумним сумнівом свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Суд також звертає увагу на те, що «обґрунтована підозра», відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Аналізуючи актуальність ризиків, передбачених ст.177 КПК України та зазначених прокурором у клопотання, слідчий суддя дійшов висновку щодо їх обґрунтованості, з огляду на наступне.
Зокрема, інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від п'яти до десяти років.
З врахуванням викладеного, на думку слідчого судді, тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та суворість призначення покарання за його вчинення у випадку визнання особи винуватою, може свідчити про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування чи суду.
Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
Крім того, доведеність ризику впливу на свідків підтверджується тим, що підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності може здійснювати незаконний вплив зі сторони підозрюваного на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень. При цьому, такий ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків і потерпілих та дослідження їх судом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, слідчий суддя бере до уваги відомості щодо особи підозрюваного ОСОБА_5 , який є громадянином України, маючий середню спеціальну освіту, одружений, має двох неповнолітніх дітей 2012 та 2013 року народження, є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 , раніше не судимий, має постійне місце проживання у місті Києві.
За таких обставин, враховуючи, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, обґрунтованість підозри, слідчий суддя дійшов висновку щодо наявності підстав для застосування до підозрюваного виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід, на думку слідчого судді, зможе у повній мірі запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Разом із тим, щодо можливості визначення розміру застави, як альтернативного запобіжному заходу, слідчий суддя зазначає наступне.
У відповідності до 1-2 ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно вимог ч.3 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Таким чином, законодавець встановив дискреційні повноваження суду щодо визначення розміру застави у кримінальних провадженнях щодо злочину, передбаченого ст.407 КК України.
Враховуючи те, що у підозрюваного ОСОБА_5 наявні міцні соціальні зв'язки , він одружений, має двох неповнолітніх дітей 2012 та 2013 року народження, є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 , раніше не судимий, має постійне місце проживання у місті Києві, слідчий суддя дійшов висновку щодо можливості визначення останньому застави у розмірі, визначеному ст. 182 КПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи наведене, беручи до уваги обставини кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб є достатньою для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Також відповідно до ст. 194 КПК України, у випадку внесення застави на підозрюваного необхідно покласти обов'язки, визначені частиною 5 вказаної статті.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176 - 178, 181, 193 - 194, 196 - 197, 309 - 310 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №62025100130000730, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.02.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з моменту фактичного затримання, тобто з 08 січня 2026 року по 08 березня 2026 року включно.
Одночасно визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Подільського районного суду м. Києва для внесення застави. Реквізити депозитних рахунків для зарахування коштів, внесених у вигляді застави: код отримувача - код за ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача МФО - 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першим викликом;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, а саме з м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання;
4) здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 .
Строк дії ухвали визначити по 08 березня 2026 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1