Справа № 758/20061/25
29 січня 2026 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду міста Києва Якимець О.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
17 грудня 2025 року протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями, судді Якимець О.І. розприділено цивільну справу №758/20061/25.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
При цьому, позовна заява за змістом і формою має відповідати вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України.
За правилами цивільного процесуального законодавства позовна заява повинна відповідати вимогам, викладеним у ст.ст.175, 177 ЦПК України.
У силу положень ч.4 ст.263 ЦПК України при застосуванні норм права суд ураховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 9901/258/20, від 23 лютого 2023 року у справі № 990/70/22, від 08 листопада 2023 року у справі № 120/969/23, за якими (позивач) заявник складає та подає до суду (позовну) заяву, і саме на нього покладено процесуальним законодавством обов'язок її належного оформлення. Розгляд (позовної) заяви, яка складена без дотримання передбачених ЦПК України вимог, не передбачений положеннями процесуального законодавства.
У силу приписів ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс.
Позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
Саме такі положення викладені у ст.ст.27, 28 ЦПК України.
Під час розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, один з яких проживає в Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами, встановленими ст.ст.27, 28 ЦПК України (постанова Верховного Суду від 24 липня 2020 року у справі № 357/12676/18).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач зазначає місце проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру адресу реєстрації відповідача ОСОБА_2 , не знайдено.
Згідно відповіді на запит з електронного реєстру територіальної громади м. Києва за вказаними параметрами не знайдено відповідача за адресою: АДРЕСА_1 такий не зареєстрований.
Згідно матеріалів позову, позивач - громадянка України, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , а відповідач - громадянин Єгипту, зареєстрували шлюб 25 листопада 2022 року у Олександрівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (актовий запис №2550).
Як свідчать письмові докази та мотиви позовної заяви, сторони після укладення шлюбу з 2022 року проживали на території України, тому вочевидь позивач не може бути не обізнана щодо місця проживання чи перебування чоловіка, у період їх спільного проживання.
Доказів місцезнаходженням майна відповідача на території Подільського району міста Києва, чи останнього відомого зареєстрованого місця його проживання або перебування на території Подільського району міста Києва позивач до матеріалів заяви не надає.
Відомостей щодо можливостей розгляду даної справи в межах альтернативної підсудності, передбаченої ч.2 ст.28 ЦПК України, позивачем не зазначено, а судом не установлено.
Аналізуючи вищенаведене, недоліки позовної заяви унеможливлюють прийняття такої до розгляду та відкриття провадження саме Подільським районним судом м. Києва.
Верховний Суд у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 752/22030/18 виснував, що недотримання правил територіальної підсудності є безумовною та достатньою правовою підставою для скасування судового рішення (ст.378 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Для виконання згаданих вимог позовну заяву, яка не відповідає вимогам ЦПК України, слід залишити без руху та надати позивачу на підставі ст.185 ЦПК України строк для усунення зазначених недоліків, а саме надати докази щодо підсудності поданої позовної заяви саме Подільському районному суду м. Києва.
Керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 261 ЦПК України,
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачу строк протягом десяти днів з вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заява буде вважатись не поданою та повертається заявнику зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О. І. Якимець