Справа № 758/9394/25
3/758/1133/26
Категорія 156
30 січня 2026 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Денисов О. О. , розглянувши справу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
18 травня 2025 року о 10 годині 41 хвилині, у м. Києві, по вул. Кирилівська, 123, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «KIA», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння.
Медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку зі згоди водія в лікаря-нарколога за адресою м. Київ, вул. Відпочинку, 18, що підтверджено висновком лікаря-нарколога 002351, чим порушив п. 2.9. а. ПДР України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 провину в учиненому заперечив та вказав, що в той день взагалі не здійснював керування транспортним засобом, у зв'язку з чим просив закрити провадження.
Захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Розов О.С. в письмовому поясненні до суду зазначив, що на відеозаписі долученого до матеріалів справи не зафіксовано факту керування транспортного засобу та його руху. Відеозапис не відтворює подій перед зупинкою автомобіля та саму зупинку. Протокол про адміністративне правопорушення складено пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, зокрема, діяння виявлено 29 травня 2025 року, а протокол складено 10 червня 2025 року. Зазначив, що висновок щодо результатів медичного огляду на його зворотній стороні не містить підпису лікаря, що здійснював огляд, вказаний висновок не містить підпису ОСОБА_1 про його ознайомлення з результатом огляду.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 , зазначив, що його друг ОСОБА_1 у той день не керував транспортним засобом.
Зранку ОСОБА_2 їздив за кермом транспортного засобу, що належить ОСОБА_1 , потім вони зустрілись біля магазину та під'їхала патрульна поліція.
Зазначив, що вони з ОСОБА_1 мешкають в одній квартирі.
Він прокинувся, взяв ключі від автомобіля, що належить ОСОБА_3 , як правило, на його автомобілі не часто їздить, не пам'ятає, що сказав, поїхав на заправку, бо обіцяв заправити пальне, через те, що раніше витратив бензин. Проїхав приблизно 5 км до заправки «KLO», заправився та зателефонував. Припаркувався біля місця мешкання, підійшов ОСОБА_3 , за яким він під'їхав, попередньо він йому зателефонував і попередив, що він вже під'їхав. ОСОБА_3 підійшов, вони поспілкувались, під'їхала поліція десь через 5 хвилин з моменту як він зупинився. На заправку їздив сам, повернувся сам.
ОСОБА_3 до нього підійшов із знайомою. Поліцейські до нього претензій не мали, але щось хотіли від ОСОБА_3 та сказали йому йти по своїм справам.
Він постояв ще пару хвилин, не заперечував і пішов. Дівчина пішла з ним.
ОСОБА_3 залишився сам з поліцейськими. Потім ОСОБА_3 казав, що його забрали до лікарні, та оформили протокол за адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП в той же день. Також зазначив, що це несправедливо оскільки саме він у той день був за кермом автомобіля, а не ОСОБА_3 . Перед зупинкою біля їх автомобіля поліція використовувала червоний сигнал при маневрі, їх маневр він помітив, бо вони увімкнули сирену та розвернулись через подвійну суцільну смугу розмітки.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 - подруга ОСОБА_1 , зазначила, що зранку вийшли з квартири, а взагалі, вона о 06:00 приїхала до ОСОБА_3 . За магазином побачила ОСОБА_5 , підійшли поговорити.
У ОСОБА_3 є автомобіль марки «КІА», червоного кольору.
Потім до них під'їхала патрульна поліція, почали перевіряти ОСОБА_3 , забрали до лікарні, вона пішла додому з ОСОБА_5 . Макар нічого не розповідав.
ОСОБА_3 з 06:00 до приїзду поліції був у неї в полі зору, та за кермо автомобіля не сідав. До того, як під'їхала поліція вони з ОСОБА_3 пішли в магазин і їй на телефон зателефонувала особа та повідомила, що вони з поліції та сказала: «Чи знаю я якусь дівчину? Чи були в мене з нею якісь проблеми?» Вона відповіла, що знає, конфліктів не було. Чекали біля магазину ОСОБА_5 , підійшли до ОСОБА_5 та до них під'їхала поліція.
Поліцейські стояли в стороні з ОСОБА_3 , про що розмовляли не чула.
В подальшому не цікавилась, що тоді сталось з ОСОБА_3 , бо це не її справа.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка патрульний поліцейський ОСОБА_6 зазначив, що отримав виклик-повідомлення зі служби 102, про те, що «18.05.2025 о 09:33 за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 123, 1 поверх, заявниця має конфлікт з сусідами (т.0933451379 - ОСОБА_3 , т.0681160320 - Макар, т.0688332985 - ОСОБА_7 ) по квартирі, які погрожували викинути її речі та словесно погрожували, в квартирі нібито є наркотики». Потім із розмови з заявницею він запам'ятав, що ОСОБА_1 керує автомобілем марки «КІА», моделі «CEED» помаранчевого кольору, оскільки приїхавши на виклик, він зустрівся з дівчиною, яка зробила вищевказану заяву. Потім бачив, що за адресою: АДРЕСА_2 з таксі вийшла дівчина, та кудись побігла (потім її побачив у автомобілі ОСОБА_1 ).
Вони під'їхали до арки з дівчиною, яка зробила вищевказану заяву, та побачили, що всі її речі лежать на смітнику. Дівчина забрала речі в пакет і вони пішли до під'їзду, зателефонували її подрузі, але слухавку ніхто не взяв. Вона повідомила йому, що ОСОБА_3 , вживає алкоголь, систематично вживає маріхуану, також повідомила номера автомобіля, на якому ОСОБА_3 їздить. У цей момент біля них проїжджає вищеописаний автомобіль марки «КІА», моделі «CEED» помаранчевого кольору, він його запам'ятав дуже добре і особу, що керувала автомобілем. Він махнув, щоб водій зупинився, але водій увагу не звернув на його дії. Заявниця пішла з місця події.
ОСОБА_6 зазначив, що бачив, що за кермом автомобіля був хлопець, на передньому пасажирському дівчина, яку він раніше бачив (виходила з таксі).
Через 1 год. - 1,5 год. проїжджав повз вул. Кирилівська, буд. 123, побачив автомобіль марки «КІА», моделі «CEED», який їхав назустріч.
Увімкнув сирени, перетнув розмітку, увімкнув спец. сигнал, заїхав на парковку, де вже припаркувався автомобіль марки «КІА», моделі «CEED», бачив як з автомобіля виходить особа, яку пізніше ідентифікував як ОСОБА_1 , ОСОБА_1 бачив раніше за кермом цього автомобіля, вранці, коли приїжджав на перший виклик, на передньому пасажирському була дівчина, а позаду хлопець. Вирішив зупинити, бо водій може бути причетним до вчинення адміністративного правопорушення, оскільки систематично вживає маріхуану, про що він знав зі слів заявниці, з якою спілкувався вранці.
Провів огляд, запропонував проїхати до лікаря-нарколога, ОСОБА_1 погодився, та вони поїхали. Впевнено зазначив, що за кермом автомобіля був саме ОСОБА_1 .
Дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до п. 2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Водночас ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з частинами 2, 3 та 6 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з вимогами пункту 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103 (далі - Порядок), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ та МВС.
Пункт 3 зазначеного Порядку передбачає можливість проведення огляду як поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), так і лікарем закладу охорони здоров'я.
Проте Інструкція про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), яка визначає саму процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду, деталізує процедуру такого огляду у залежності від виду сп'яніння.
Пунктом 12 розділу ІІ даної Інструкції визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Пункт 4 розділу І Інструкції визначає ознаки саме наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на відміну від п. 3 розділу І Інструкції, який визначає ознаки алкогольного сп'яніння.
При цьому, відповідно до положень п. 7 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язковим.
Пунктом 15 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акту медичного огляду.
Із пунктів 16, 17, 18, 19, 22 розділу ІІІ Інструкції слідує, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акту медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання «Норма». Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я. Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Таким чином, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що у разі наявності у поліцейського підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння, огляд такого водія поліцейським на стан сп'яніння на місці із використанням спеціальних технічних засобів не проводиться, а водій в обов'язковому порядку направляється до найближчого закладу охорони здоров'я для встановлення того, чи перебуває він в стані наркотичного сп'яніння та для проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
При цьому, особа реалізувала своє право володіти та керувати транспортним засобом, а значить погодилася виконувати додатково покладені на неї обов'язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України, пунктом 2.5 яких зобов'язано водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, керуючи транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, ОСОБА_1 , як особа, яка керувала транспортним засобом, порушив вимоги п.2.9а ПДР, та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення, встановлено дослідженими доказами в справі, зокрема:
- протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР 1 №357200 від 10 червня 2025 року, в якому зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;
- висновком КНП «Соціотерапія» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29 травня 2025 року згідно якого 18.05.2025 ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп'яніння, канабіноїди - марихуана;
- відеозаписом долученим до матеріалів справи, з якого вбачається, що ОСОБА_1 та працівники поліції спілкуються біля припаркованого транспортного засобу. На запитання працівника поліції коли останнього разу курив маріхуанну ОСОБА_1 повідомив: «Не пам'ятаю». Працівниками поліції повідомлено ОСОБА_1 , що надійшов виклик щодо керування ним транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння та що останній систематично вживає марихуанну. Згодом на відеозаписі, який здійснювався на технічний засіб №474371, на 00 хв. 55 сек. зафіксовано, як працівники поліції запропонували пройти останньому огляд в лікаря-нарколога на що ОСОБА_1 погодився.
При цьому, на 10 хв. 36 сек. працівником поліції перевірено ознаки наркотичного сп'яніння, зазначив, що ОСОБА_1 має звужені зіниці очей, що не реагують на світло та тремтіння пальців рук.
Так, в процесі розмови ОСОБА_1 повідомив, що пив горілку, у зв'язку з чим наявні ці ознаки.
В подальшому ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння, результат якого - негативний. На запитання працівника поліції «Я коли приїхав на виклик, зателефонував Вашій дівчині Ви куди поїхали?», на що ОСОБА_1 на 05 хв. 24 сек. зазначив: «Я поїхав на заправку за другом».
З 58 хв. 00 сек. до 01 год. 20 хв. 54 сек. лікарем-наркологом проведений огляд.
У відповідності до висновку лікаря-нарколога від 29 травня 2025 року, 18.05.2025 року ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп'яніння, канабіноїди - марихуана.
Доводи сторони захисту, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт керування та зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 судом не приймаються до уваги з наступних підстав. Як вбачається з оглянутого диску, долученого до матеріалів справи, на відеозаписі не зафіксовано факт керування транспортним засобом або факт зупинки транспортного засобу, за кермом якого знаходився ОСОБА_1 , однак це не може беззаперечно свідчити про відсутність складу порушення, оскільки факт керування особою автомобілем може підтверджуватись або спростовуватись сукупністю інших доказів, наявних в матеріалах справи. Варто зазначати, що під час спілкування з ОСОБА_1 з працівниками поліції, він жодного разу не оспорив факт керування ним транспортним засобом.
Крім цього, як вбачається з відеозапису, працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що надійшов виклик щодо керування ним транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння.
На запитання працівника поліції «Я коли приїхав на виклик, зателефонував ОСОБА_8 дівчині Ви куди поїхали?», на що ОСОБА_1 на 05 хв. 24 сек. зазначив: «Я поїхав на заправку за другом».
Відтак сумнівів у доведеності факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, у суду не виникає.
Поняття «виявлення у особи ознак сп'яніння» та «встановлення стану сп'яніння особи» є різними за своїм змістом. Ознаки сп'яніння, які виявляються поліцейським при первинному контакті з особою на місці зупинки, визначаються в результаті візуального огляду особи, її поведінки, запахів тощо, і саме ці ознаки є підставою для пропозиції особі пройти огляд на стан сп'яніння.
Виявлення ознак, як виходить зі змісту діючого законодавства, не потребує проведення будь-яких спеціальних дій з боку поліцейського та складання поліцейським будь-яких документів.
З огляду на те, чи погодиться особа на проходження огляду на стан сп'яніння, чи відмовиться від цього, поліцейський вносить виявлені ознаки або до протоколу про адміністративне правопорушення в разі відмови, або до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо особа надала згоду на проходження огляду в закладі охорони здоров'я.
В даному випадку працівники поліції, оцінивши поведінку та стан ОСОБА_1 дійшли до висновку, що він може перебувати в стані наркотичного сп'яніння, а тому в порядку вимог ПДР України запропонували пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння, на що останній погодився.
Отже, виявлення у водіїв ознак сп'яніння є дискреційними повноваженнями поліцейських, а ознака алкогольного сп'яніння така як: запах алкоголю з порожнини рота може бути встановлена виключно органолептичним шляхом. Інші ознаки поліцейський встановлює шляхом візуального спостереження та аналізу поведінки водія.
Щодо тверджень захисника, що висновок щодо результатів медичного огляду на його зворотній стороні не містить підпису лікаря, що здійснював огляд, вказаний висновок не містить підпису ОСОБА_1 про його ознайомлення з результатом огляду варто зазначити наступне. Так, згідно висновку, щодо результатів огляду підпис лікаря ОСОБА_9 міститься у відповідній графі висновку та поруч з печаткою. Відтак, проставлення підпису лікарем не у відповідній графі висновку не свідчить про недійсність цього висновку, більше того весь процес проходження огляду, складання висновку зафіксований на нагрудну камеру працівника поліції, а тому у суду не виникає жодних сумнівів у достовірності даного доказу. Графа 12 у вказаному медичному висновку належним чином заповнена, оскільки має печатку медичного закладу, де проведено огляд, прізвище та ініціали лікаря та її підпис.
Суд вважає, що вищевказані обставини не свідчать про недопустимість протоколу про адміністративне правопорушення як доказу у справі і не вказують на наявність правових підстав вважати його недійсним, оскільки він повністю відповідає вимогам, які встановлені до нього діючим КУпАП.
Щодо того, що складений протокол не відповідає вимогам ч. 2 ст. 254 КУпАП, оскільки його складено пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила таке правопорушення, то як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був доставлений до закладу охорони здоров'я для проведення медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння 18 травня 2025року. Даний огляд потребував лабораторних досліджень, на проведення яких необхідний певний час, в зв'язку із чим ОСОБА_1 під розпис працівниками поліції вручено повідомлення про необхідність з'явитися 10 червня 2025 року о 08 год. 00хв. до підрозділу поліції для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду від 29.05.2025 року №002351 заключний діагноз за результатами огляду, проведеного 18 травня 2025 року, лікарем КНП«КМНКЛ Соціотерапія» ОСОБА_9 складено висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп'яніння. Після отримання вказаного медичного висновку 10 червня 2025 року інспектором поліції складено відносно останнього протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Отже, очевидно, що для проведення лабораторних досліджень для встановлення остаточного діагнозу, скерування висновку до уповноваженої особи для складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також вжиття заходів для виклику особи для ознайомлення зі змістом медичного висновку потрібен певний час і тільки після отриманням посадовою особою, уповноваженої складати протокол про адміністративне правопорушення, достатніх даних для заповнення та складання протоколу про адміністративне правопорушення, такий протокол стосовно ОСОБА_1 був складений. Інше тлумачення процесуальних строків складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачених ст. 254 КУпАП, унеможливило б досягнення завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими є, зокрема охорона прав і свобод громадян, власності, запобігання правопорушенням, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП). Крім того, КУпАП не вказує на наслідки складання протоколу через певний проміжок часу після проходження огляду. Вказане порушення не є істотним порушенням прав людини, яке б автоматично мало наслідком визнання протоколу про адміністративне правопорушення недопустимим доказом.
Саме по собі порушення строку складання протоколу не спростовує достовірність зафіксованої у ньому інформації, яка отримана особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, у передбачений законом спосіб, на що беззаперечно вказує сукупність вищенаведених та досліджених належних та допустимих доказів. До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час огляду та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Доводи сторони захисту, що ОСОБА_1 не був ознайомлений з висновком лікаря спростовуються доданим до протоколу відеозаписом з якого вбачається, що 10.06.2025 року під час складання протоколу працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 про результати висновку щодо проведення медичного огляду та запитує ОСОБА_1 «чи не забирав свій екземпляр висновку в лікарні», на що ОСОБА_1 відповів: «Ні».
Після цього, працівник поліції зі змістом висновку ознайомив ОСОБА_1 з власного мобільного телефону вголос зачитавши: «перебуває в стані наркотичного сп'яніння, а саме: канабіноїди (марихуанна), на що ОСОБА_1 відповів: «Ага».
До показань свідка ОСОБА_2 та ОСОБА_4 суд ставиться критично, оскільки вони непослідовні, та не в повній мірі розкривають обставини справи.
Покази патрульного поліцейського ОСОБА_6 суд враховує, оскільки вони є послідовними, та відображають в повній мірі обставини викладені в протоколі.
З огляду на наведені обставини ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Беручи до уваги положення ст. 33 КУпАП, необхідним і достатнім убачається накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає безальтернативне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які повинні бути стягнуті із ОСОБА_1 .
Ураховуючи викладене, керуючись ст. 23, 33, ч.1 ст. 130, 283, 284, 287, 294, 303, 307, 308 КУпАП та ст. 3, 4 Закону України «Про виконавче провадження»,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ., визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн 60 (шістдесят) коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.
Суддя О. О. Денисов