Справа № 758/15289/25
30 січня 2026 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Левицької Я.К., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,
ОСОБА_1 звернулась до Подільського районного суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у фіксованій грошовій сумі, що становить 10 000 грн щомісячно до досягнення нею 23-річного віку або до закінчення навчання.
28.01.2026 року через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на частку у квартирі АДРЕСА_1 , що належить відповідачу - ОСОБА_2 , а також заборонити відповідачу та будь-яким іншим особам, які діють від його імені чи в його інтересах, вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження, поділ, обмін, дарування, передачу в іпотеку. Заставу, внесення як внеску до статутного капіталу, встановлення сервітуту або інше обтяження зазначеної частки у праві власності на квартиру до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
В обґрунтування заяви позивач зазначає, що з початку повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України вона була змушена вивезти дітей у безпечне місце до Республіки Польща. Там вона орендує житло, забезпечує навчання, лікування та всі поточні потреби дітей, включно з ОСОБА_3 . Усі витрати несе фактично одноособово. Відповідач ухиляється від належного утримання дітей, допускає заборгованість по аліментах, встановлених рішенням суду у справі № 758/3107Є21, відмовляється добровільно компенсувати додаткові витрати на лікування, освіту та проживання дітей, активно заперечує проти задоволення позову у даній справі, посилаючись на нібито відсутність коштів та погіршення стану здоров'я. Зі звернень позивача до Міністерства юстиції України та Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), а також з наявного листування з відповідачем вбачається, що він прямо погрожує продати або іншим чином відчужити належну йому частку у квартирі, в якій зареєстровані та проживали спільні діти, вимагає від позивача грошової компенсації за його частку. За таких обставин, на думку позивача, існує реальна та обґрунтована загроза, що до моменту ухвалення рішення суду у справі № 758/15289/25 або до його виконання відповідач може відчужити свою частку у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , створить штучні обтяження або інші перешкоди для звернення стягнення, що істотно ускладнить або унеможливить виконання майбутнього рішення суду про стягнення аліментів на дитину.
Учасники справи в судове засідання не викликались, оскільки суд дійшов висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності відповідно до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, дійшов наступного висновку.
Відповідно ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Заява ОСОБА_1 за формою та змістом відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, подана з дотриманням правил підсудності згідно з п. 3 ч. 1 ст. 152 ЦПК України.
Відповідно до роз'яснень, наведених у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» суддя, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем, пересвідчитися, зокрема, що між сторонами дійсно виник спір, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Таким чином, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
При цьому, заявник є вільним у виборі заходу або заходів забезпечення позову, які слід застосувати, однак має навести обґрунтування доцільності вжиття кожного з них.
Суд, дослідивши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, враховуючи підстави та предмет позову, що стосуються стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, не встановив реальної загрози, за якої невжиття саме таких заходів забезпечення позову може призвести до утруднення або, навіть, неможливості у майбутньому виконати рішення суду. Більше того, відповідач є військовослужбовцем та отримує грошове забезпечення, що свідчить про можливість виконання рішення суду про стягнення аліментів на утримання дитини у випадку задоволення даного позову.
Отже, заява не містить достатнього обґрунтування того, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених у ч. 2 ст. 149 ЦПК України.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 149, 150, 153, 353 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Я.К. Левицька