Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/1159/26
30 січня 2026 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025105120000388 від 20.12.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, про використання доказів у кримінальному провадженні щодо злочину, здобутих під час досудового розслідування у формі дізнання,
Прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про використання доказів у кримінальному провадженні № 12025105120000388 від 20.12.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, про використання доказів у кримінальному провадженні щодо злочину, здобутих під час досудового розслідування у формі дізнання.
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні слідчого відділу УП в метрополітені ГУНП України у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування №12025105120000388 від 20.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КПК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб?єктом кримінального правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення поділяються на проступки та злочини.
Згідно ч. 3 ст. 12 КК України злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі, та ч. 4 ст. 12 КК України - нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія або бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п?яти років.
В ході досудового розслідування встановлено, що 20.12.2025 приблизно о 19 год. 30 хв. на станції метрополітену «Бориспільська» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, було затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого в ході особистого обшуку виявлено та вилучено з сумки чорного кольору з тканини, яку останній тримав у руках, паперовий пакет із вмістом порошкоподібної речовини зеленого кольору, яку останній зберігав для власного вживання без мети збуту.
Згідно висновку експерта №CE-19/111-25/77972-НЗПРАП від 29.12.2025 надана на дослідження речовина рослинного походження, подрібнена порошкоподібного стану є подрібненим листям рослини Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, biak), яке відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено.
Маса подрібненого листя рослини Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, biak), в перерахунку на висушену речовину, становить 8,10 г.
Листя (подрібнене) рослини Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, biak), згідно Списку № 1 «Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено» Таблиці ІІ Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України № 770 від 06.05.2000, відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено.
Крім того, встановлено що згідно Наказу Міністерства охорони здоров?я України 01.08.2000 № 188 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров?я України від 29.07.2010 № 634) в «Таблиці ІІ», а саме невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу. Отже, наркотичний засіб - Листя (подрібнене) рослини Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, biak), масою - 8,10 г, є великим розміром.
У зв?язку із тим, що в діях ОСОБА_4 вбачається встановлена достатність доказів у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, предметом дій якого є наркотичний засіб у великих розмірах, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 309 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КК України, незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, вчинені за попередньою змовою групою осіб чи протягом року після засудження за цією статтею або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах, караються штрафом від двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.
Враховуючи вищевикладене, 08 січня 2025 року старшим дізнавачем УП в метрополітені ГУНП у м. Києві прийнято рішення про зміну кримінально-правової кваліфікації з ч. 1 ст. 309 КК України на ч. 2 ст. 309 КК України.
Відповідно до ст. 216 КПК України, слідчі органів Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність у яких одним із покарань є позбавлення волі.
Разом із тим, згідно ст. 12 КК України, кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.
Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
На підставі викладеного процесуальним керівником - прокурором Подільської окружної прокуратури м. Киває прийнято рішення про зміну органу досудового розслідування з органу дізнання на слідчий підрозділ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві.
Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно ст. 298-1 КПК України процесуальними джерелами доказів у кримінальному провадженні про кримінальні проступки, крім визначених статтею 84 цього Кодексу, також є пояснення осіб, результати медичного освідування, висновок спеціаліста, показання технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Такі процесуальні джерела доказів не можуть бути використані у кримінальному провадженні щодо злочину, окрім як на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора.
Враховуючи викладене на даний час у органу досудового розслідування виникла необхідність у використанні в даному кримінальному провадженні щодо злочину, результатів проведення затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок від 20.12.2025, пояснення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пояснення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пояснення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пояснення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та висновку експерта від 23.10.2025 № СЕ-19/111-25/77972 НЗПРАП.
До суду надійшла заява прокурора ОСОБА_3 про розгляд клопотання без його участі, у якій прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку про задоволення клопотання у зв'язку з наступним.
Статтею 215 КПК України визначено, що досудове розслідування злочинів здійснюється у формі досудового слідства, а кримінальних проступків - у формі дізнання в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з частинами 1-2 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Відповідно до частин 1-2 ст. 298-1 КПК України процесуальними джерелами доказів у кримінальному провадженні про кримінальні проступки, крім визначених статтею 84 цього Кодексу, також є пояснення осіб, результати медичного освідування, висновок спеціаліста, показання технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Такі процесуальні джерела доказів не можуть бути використані у кримінальному провадженні щодо злочину, окрім як на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора.
Проаналізувавши положення ч. 1 та ч. 2 ст. 298-1 КПК України слідчий суддя прийшов до висновку, що отримання дозволу слідчого судді для використання щодо злочинів доказів, які отримані під час проведення дізнання у кримінальному провадженні, вимагається лише у разі, якщо останні містяться в джерелах, перелічених в ч. 1 ст. 298-1 КПК України.
Отже, ураховуючи вимоги ч. 1 ст. 298-1 КПК України задоволенню підлягають вимоги клопотання про надання дозволу на використання доказів у кримінальному провадженні щодо злочину, здобутих під час досудового розслідування у формі дізнання.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 38, 84, 215, 298-1 КПК України, суд,
Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025105120000388 від 20.12.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, про використання доказів у кримінальному провадженні щодо злочину, здобутих під час досудового розслідування у формі дізнання - задовольнити.
Надати дозвіл слідчим СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві на використання доказів у кримінальному провадженні щодо злочину, здобутих під час досудового розслідування у формі дізнання кримінального провадження № 12025105120000388 від 20.12.2025, а саме результатів проведення затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок від 20.12.2025, пояснення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пояснення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пояснення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пояснення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та висновку експерта від 23.10.2025 № СЕ-19/111-25/77972 НЗПРАП.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_8